У рамках проєкту «Митці надії» від Музею сучасного українського мистецтва Корсаків розпочато благодійний збір коштів на платформі «Спільнокошт»

В рамках проекту «Мітці надії» від Музею сучасного українського мистецтва Корсаків розпочинаємо благодійний збір коштів на платформі «Спільнокошт» для проведення серії майстер-класів з живопису, графіки та скульптури від сучасних українських митців для дітей з інвалідністю.

Спільнокошт триватиме 100 днів, за це потрібно зібрати 100 000 гривень. Завдяки цій сумі ми зможемо провести мистецькі майстер-класи для дітей з інвалідністю, що дозволить дітям стати важливою частиною мистецького життя, допоможе соціалізувтися і зробити свій внесок у створення інклюзивної середовища в музейних інституціях, а також дозволити постійно співпрацювати із різними громадськими організаціями, які працюють та допомагають дітям з обмеженими можливостями.

Запрошуємо долучитися всіх небайдужих, адже ваша підтримка дуже важлива для діток!

Щоб долучитися і стати фундатором проекту перейдіть за посиланням – https://biggggidea.com/project/mittsi-nadi/ .

Одним із заходів, у рамках проекту відбудеться мультимедійна вистава-перформанс «Кострубізми. Кумановський» 9 жовтня о 19:00 у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. Це проект луцького незалежного театру «Гармидер». Вхід вільний .

Ця вистава через «оживлення» графіки, перформативні та театральні прийоми, оригінальний звукоряд, синхронізований із відео та дією, відтворила світ сучасного українського художника Миколи Кумановського, який 40 років творив у Луцьку.

В основі сценарію — серія його графічних та літературних робіт «Кострубізми», що до того часу не оприлюднювалася і була надана для вистави Вірою Кумановською, дружиною художника. Колектив створив спектакль на міксі жанрів, де присутній живий фізичний театр і де графіка художника анімована на віртуальній сцені. У ньому лише один актор, який взаємодіє з графічними зображеннями анімованих героїв химерного світу художника.

До слова, створення вистави було підтримане у 2020-у році Українським культурним фондом у програмі «Інноваційний культурний продукт».

У 2021 році «Кострубізми. Кумановський» спочатку увійшли у лонг-лист, а потім у шортліста фестивалю-премії «ГРА» кращих прем’єр українських театрів за підсумками 2020-го року в номінації «За найкращу пошуково-експериментальну виставу». У листопаді виставу буде показано міжнародне журі у фіналі премії у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса.

Завершено проект «Дифузія», приурочений до 30-річчя Незалежності України

Масштабний проект під назвою «Дифузія» – це серія гостьових виставок: «Космос Еммі Андієвської», «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського» та «Констеляція», які мали на меті продемонструвати світові актуальність, високу професійність та автентичність українського мистецтва, талант нації.

Його реалізовано у понад двадцяти містах України: Львові з виставками творів Миколи Кумановського та Емми Андієвської, Івано-Франківська, Хмельницького, Кам’янці-Подільського, Тернополя, Вінниці, Маріуполі та Бердянська, Вінниці, Ужгорода, Чернігова та Чернівців, Рівного, Острозі , Луцьку та Харкові, Одесі та інших містах.

Ініціатор та організатор цього грандіозного культурно-мистецького проекту — Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК).

Термін «дифузія» у перекладі з латини означає поширення, розтікання, розсіювання, взаємодія. Саме Віктор Корсак , який є фундатором Музею, давши таку назву проекту.

На його думку, через гості виставки розширюється аудиторія поціновувачів сучасного мистецтва як в Україні, так і за її межами. По-друге, таким чином посилюється взаємодія між музейними інституціями та досягається синергетичний ефект від співпраці для інтенсифікації розвитку культури української нації.

Як зазначає керівний партнер Музею Корсаків Леся Корсак , інновація проекту полягала в тому, що вперше за роки Незалежності було організовано серію гостьових виставок, які системно популяризували сучасне українське мистецтво.

Кураторка проєкту Олена Наїдко розповіла, що кожна експозиція формувалася унікально, індивідуально під той простір, де вона була представлена.

Мистецтвознавиця Зоя Навроцька зауважила: «Емма Андієвська — культова українська художниця, котра вирізняється працелюбністю, феноменальним інтелектом та силою духу. 2018 року вона здобула премію імені Тараса Шевченка в номінації «Література». Світ її творчості цілісний: як за естетичними, так і стилістичними ознаками. Так само унікальним є Микола Кумановський, який сформував свою модель мистецтва і творив свої образи, всупереч доріканням, що, мовляв, це не сучасно. Тема українства струменить в усіх творах, вона іноді жорстока, іноді викривальна, іноді він насміхається із сучасника, але не з ненависті, а з любові. А ще спонукає до лікування, переосмислення, духовного здоров’я».

Львівська художниця Яна Гудзан каже, що виставка «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського» дуже сильна, адже доповнена різнопланово. Найбільше її вразили цитати, які були під кожними картинами, авторства самого Кумановського. Їх дбайливо підбирали працівниці Музею Олена Наїдко і Катерина Михайлюк, перечитуючи його твори та інтерв’ю. Крім того, деякі картини ожили прямо на смартфонах відвідувачів завдяки додатку Artivive.

Довідково:

«Констеляція» Експозиційний напрямок культурно-мистецького проєкту «Дифузія» створений з метою дослідження генези сучасного українського мистецтва, її виникнення, походження, витоків.
Вона сформована за регіональним принципом. Адже для кожного з українських регіонів характерні свої традиції, своє минуле, свої ракурси бачення національних перспектив та культурно-художні стереотипи.
«Констеляція» підкреслює вагомість впливу локального історико-культурного та художнього досвіду на формування сучасного українського мистецтва. Аналіз його розвитку в Україні неможливий без урахування регіональних відмін¬ностей, без співставлення різних практик, особливостей місцевого контексту.
Даний експозиційний напрямок включає: Західний, Дніпровський, Одеський, Закарпатський, Київський, Харківський та Південно-Східний мистецькі осередки.

«Космос Емми Андієвської»
Емма Андієвська народилася 19 березня 1931 року в м. Донецьку. Від 1943 року перебуває за межами України. Американська громадянка. Мешкає в Німеччині. Член ПЕН-клубу, Спілки професійних митців Німеччини, Національної Спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2003 р.) та премії «Тетяни та Омеляна Антоновичів» (2018 р.). У 2018 році Емма Андієвська отримала Національну премію ім. Тараса Шевченка в номінації «Література». Малярство художниці прикрашає колекції провідних музеїв світу. В 2019 році великий обсяг творів нею передано до Музею Сучасного Українського мистецтва Корсаків.

«Метафоричний реалізм Миколи Кумановського»
Талановіта, неординарна особистість, інтелектуал, свідомий сповідувач національно-патріотичних ідей Микола Іванович Кумановський (1951–2016) – знакова постать у художній житті України другої половини ХХ – початку ХХІ століття.
Упродовж сорока років діяльності Микола Кумановський створив чисельну та різноманітну доробку. Це об’ємні цикли авторської та друкованої графіки, величезний пласт станкової малярства, скульптура, інсталяції, колажі, оформлення книг, власні поетичні тексти. «Метафоричний реалізм» – таким достоту правильним авторським терміном він означивши філософські засади та стилістичні пріоритети свого мистецтва.

Четверта Премія імені Івана Корсака: урочисте вручення відбулось у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків

15 вересня уже традиційно на день народження відомого письменника та журналіста Івана Корсака вручають премію за історичний роман. Та цьогоріч відбулася трагічна подія, яка змінила історичний альманах проведення церемонії – не стало Михайла Слабошпицького.

«Шкода, але 30 травня пішов у засвіти голова журі Премії Івана Корсака Михайло Феодотович Слабошпицький – український письменник, літературознавець, громадський діяч та Шевченківський лауреат 2005 року», – розповіла ведуча церемонії, Тетяна Репницька.

Також ведуча оголосила, що новою головою журі конкурсу стала дружина Михайла Слабошпицького – Світлана Короненко, після чого усі присутні вшанували пам’ять письменника хвилиною мовчання.

Світлана Короненко – журналістка, поетеса, письменниця та директорка видавництва «Ярославів Вал». Вона розповіла, що її знайомство з творчістю Івана Корсака почалося у 2005 році з книги «Імена твої, Україно». Ця книга звучала з ефіру Українського радіо, де тоді працювала Світлана Короненко. Пізніше вони особисто познайомилися, коли письменник приїздив у видавництво.

«Таких унікальних людей, як Іван Корсак, які би так несамовито працювали, мені не доводилось зустрічати. Ну хіба що Михайло Слабошпицький!» – сказала Світлана Короненко.

За 9 останніх років свого життя Іван Корсак видав 14 історичних романів. За словами письменниці – це неймовірні здобутки, адже щоб написати історичний роман необхідно декілька років лише на пошуки матеріалів. А Іван Корсак видавав по два романи щороку.

«Цим чоловіком не можна не захоплюватись! Слухаючи Івана Корсака, коли він виходив за трибуну і розповідав про свої твори, складалось враження, що це людина – енциклопедист!» – додала Світлана Короненко.

Вона також зазначила, що жанр історичної прози погано розвивається у наш час. Мало прозаїків ризикує писати історичні твори. А також пригадала Анатолія Дімарова, який говорив, що тільки божевільна людина може сісти і писати історичний твір.

Продовжив слова Світлани Короненко Віктор Корсак, рефлексуючи над важливістю історичного роману. Син письменника зазначив, що важливість полягає в ідеологічній, пізнавальній та естетичній функціях історичного роману.

«Наполеон казав, що історію цитують переможці. А я цю фразу перефразував і кажу, що історію цитують ті, хто хоче перемогти!» – зауважив Віктор Корсак.

До урочистого оголошення результатів конкурсу Тетяна Репницька витримала невелику паузу для інтриги. Адже вибір журі цьогоріч дещо особливий.

Лауреаткою стала письменниця, яка пише для підлітків. Це Зірка Мензатюк та її роман «Як я руйнувала імперію». Письменниця отримала диплом, медаль, а також грошову винагороду в сумі 50 тисяч гривень.

Авторка родом з Буковини. Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка. Після навчання працювала газетяркою. Потім все життя писала книги для дітей, зокрема казки. Зараз пише твори для підлітків.

 «Зірка Мензатюк є лауреаткою Премії імені Лесі Українки, скажу, що ця премія – це «український» Оскар дитячої літератури», – додала Тетяна Репницька.

Сама ж лауреатка зауважила, що з Премією імені Івана Корсака її пов’язали космічні сили, адже 15 версня – це не тільки день народження Івана та Віктора Корсаків, а й її доньки.

За словами Зірки Мензатюк, добре, що є люди, які зараз несуть місію змін в культурі, коли держава цього не робить. Таким є Конкурс української мови, який очолював Михайло Слабошпицький, а також такою є творчість Івана Корсака та Премія за історичний роман його імені.

«Коли людина піднімає такий потужний пласт нашої історії, розуміючи, що саме про цих особистей треба говорити, і вони мають надихати нашу молодь, це дуже важливо», – сказала про Івана Корсака Зірка Мензатюк.

Також лауреатка зазначила, що простіше писати про вигадані речі. Але якщо нива історичних правдивих творів не засіяна, то вона заростає бур’янами.

«Якщо ми не знаємо історії і ці знання не доходять до нашої молоді, то тоді приходять міфи. І часто це чужі міфи! Якщо ми сьогодні не даємо цілісної картини, то нашу молодь дуже легко зманити на райські картини, за якими – не райські речі», – додала Зірка Мензатюк.

Читайте також: «Народна трибуна» Івана Корсака: як працювала «бунтівна» газета на початку незалежності

Письменниця подякувала за вибір саме цієї книги і розповіла, що цей твір розкритикувала «Московська літературна газета», надрукувавши про це на першій шпальті. І їй дуже важливо, що цю книжку оцінив ще за життя Михайло Слабошпицький та інші члени журі.

«Якщо супротивники зляться, то я собі дозволяю думати, що таки книжка чогось вартує і вона потрібна!» – із гордістю заявила письменниця.

На завершення своїх слів Зірка Мензатюк пригадала слова Василя Лопати, що творчій людині для роботи потрібно три речі: перша – успіх! Друга – успіх! І третя – успіх! І подякувала організаторам премії за те, що вони дають майстрам історичних романів відчуття успіху.

На захід прийшло багато представників місцевої влади, які мали змогу висловити свою думку та враження від Премії імені Івана Корсака. До слова запрошували заступника голови Волинської обласної ради Григорія Пустовіта, народну депутатку України та науковицю Ірину Констанкевич та заступницю міського голови Луцька Ірину Чебелюк.

Григорій Пустовіт зазначив, що премія імені Корсака – це велика гордість для Волині. Особисто подякував Віктору Корсаку за продовження справи батька та привітав лауреатку із перемогою.

«Ми кажемо, що колись у нас були меценати: Ханенки, Семеренки… Сьогодні у нас є Корсаки», – сказав голова облради.

Ірина Констанкевич розповіла про роки в університеті, де вони з Іваном Корсаком співпрацювали. Адже він присвятив багато років вихованню студентів заради майбутньої української інтелігенції.

«Ви формуєте пантеон еліти, дякую вам за цей пантеон. Нам, українцям, його бракує», – подякувала Ірина Констанкевич родині Корсаків за їх роботу у розвитку культури.

«Нам важливо берегти той вклад, який для нашого міста, області та України вніс Іван Феодосійович», – сказала Ірина Чебелюк.

Також урочисту церемонію вручення Премії  відвідали представники освіти та культури: Юлія Сагвінцева – аспірантка Інституту української мови НАН України, працівниця «Ярославів Вал», Микола Кучерепа – професор ВНУ імені Лесі Українки, Вікторія Головей – професорка ВНУ імені Лесі Українки, Ніна Горик – волинська поетеса та Наталія Пахайчук – керівниця інноваційних проєктів CID Media Group.

Першою серед освітян виступила Юлія Сагвінцева та розповіла про книжку-переможницю. За її словами, стиль написання книги є легким та невимушеним, а мова цікавою. Книга обрамлена буковинськими діалектизмами, які вдало вплітаються в текст. Кожен образ у книзі колоритний.

«На фоні юнацької дружби і кохання, перших зрад і перемог нам показано як камінчик за камінчиком у кожному селі та родині руйнується радянська імперія. Тобто «совок» у головах поступово зникає», – розповіла Юлія Сагвінцева.

Також вона згадала про те, що в цей день світ святкує День демократії. Та побажала авторці, щоб таких творів про демократію було більше.

Микола Кучерепа розповів про свої дружні стосунки з Іваном Корсаком. Як письменник востаннє ділився своїми майбутніми планами, адже через два тижні планів не стало, бо не стало й самого Івана Корсака.

«Він створив стільки, скільки створив. Така доля, доля творця. Не дають боги богемним людям довгого життя», – сказав Микола Кучерепа.

За словами культорологині Вікторії Головей, культура завжди потребувала підтримки, але родина Корсаків – це ті люди які не тільки підтримують, а й творять культуру і культурну комунікацію. Те, що започаткував Іван Корсак, воно розвивається та процвітає.

«Для молоді дуже важливі такі книжки, тому що ми маємо спільними зусиллями допомогти їм ввійти в новий світ», – сказала про книгу Зірки Мензатюк Вікторія Головей.

Ніна Горик поділилася своїм захопленням Іваном Корсаком та Михайлом Слабошпицьким.

«Вони – ровесники, вони – люди одного покоління. Люди одного високого польоту», – сказала поетеса.

За її словами, ім’я Зірки Мензатюк відоме усім, хто працює у сфері освіти, адже її твори входять до програми літературного читання та словесності. Вона завжди писала про Україну для дітей.

«Я хочу подарувати вам наші, не заморські квіти. Які пахнуть волинським небом, пахнуть нашими ранками і туманами. Хай вам буде тепло в обіймах Волині», – привітала Ніна Горик лауреатку Премії.

Наталія Пахайчук висвітила ще один талант Івана Корсака, а саме його журналістські досягнення. Вона розповіла про особисті спогади, про роботу із газетою «Сім’я і дім», яка є дітищем Івана Корсака.

«Та справа, яку він заклав 25 років тому, живе сьогодні завдяки тому, що існує школа журналістики, де стандарти, професійність та цінності передаються з покоління в покоління», – розповіла Наталія Пахайчук.

Також журналістка розповіла особисту історію з юнацьких років: Іван Корсак взяв її матеріал до друку у своїй газеті, чим вселив їй віру в себе. Редакція й досі практикує надавати можливість молодим талантам, ентузіастам спробувати себе. Це формує спільноту журналістів та читачів.

Тепер CID Media Group – це великий медіа-холдинг, який бере свій початок від газети «Сім’я і дім» та зберігає цінності, започатковані Іваном Корсаком, які не змінювалися протягом 25 років.

«Первісним було слово і немає значення, на якому носії це слово. Воно важить більше, і це навіть добре, що ми не будемо більше нищити лісу, а можемо поширювати інформацію значно швидше і ефективніше, ніж в газеті», – процитувала слова Івана Корсака 2016 року про оцифрування медіа Наталія Пахайчук.

«CID Media Group тримається на трьох «К»: концепція, корпоративна культура та ком’юніті», – додала Наталія Пахайчук.

Наприкінці офіційної частини вечора Світлана Короненко оголосила новий склад журі. До нього увійшли усі попередні лауреати Премії Івана Корсака: Юрій Винничук, Петро Кралюк, Микола Суховецький, Зірка Мензатюк, а також Віктор Корсак та Світлана Короненко.

У Луцьку вчетверте відбудеться церемонія вручення літературної премії імені Івана Корсака

Літературну премію імені видатного українського письменника, журналіста, почесного громадянина Луцька та Каменя-Каширського Івана Корсака вперше було започатковано 2018 року. Першим Лауреатом став письменник, публіцист, філософ, викладач університету, заслужений діяч науки і техніки України Петро Кралюк, другим – український письменник, прозаїк, поет, критик, есеїст Микола Суховецький з Одещини. Третім – сучасний український письменник, редактор літературних антологій, відомий блогер і політичний оглядач Юрій Павлович Винничук.

Цьогоріч, традиційно вже 15 вересня, церемонія вручення престижної літературної премії ім. Івана Корсака відбудеться вже вчетверте.

Захід розпочнеться о 17.00 у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.

Нагородження відбудеться за участі голови журі, української письменниці, поетки, журналістки Світлани Короненко, фундатора премії, доктора економічних наук Віктора Корсака та інших високоповажних членів журі конкурсу.

Нагадаємо, що Літературну премію імені Івана Корсака 2018 року започаткувала родина письменника спільно з видавництвом «Ярославів Вал» задля розвитку історичного роману та увіковічення пам’яті Івана Корсака.

Вручення премії відбуватиметься щороку до Дня народження письменника 15 вересня.

Згідно з положенням про Літературну премію ім. Івана Корсака, твір, представлений до участі на здобуття нагороди, обов’язково має бути присвячений історії України, написаний українською мовою на високому художньому рівні та мати великий читацький розголос.

Лауреата визначає журі шляхом таємного голосування. Він отримує диплом, медаль, а також грошову винагороду в сумі 50 000 гривень.

Запрошуємо журналістів, письменників, літературознавців, представників влади та активну громадськість міста до участі у заході.

Вхід вільний (маска+дистанція)

У програмі:

У програмі:

1. Вступне слово членів журі.

2. «Тяглість поколінь: як розвивається медіа спадщина Івана Корсака», Наталія Пахайчук, керівниця інноваційних проєктів CID Media Group.

2. Вручення премії.

3. Виступ Камерного хору «Оранта».

Владислав Краснощок “Красиве”
(23.07.-05.09.2021)

 

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків презентує виставкову частину проєкту «Привіт. Леся» за підтримки Українського культурного фонду.

«Історія про те, як відсвяткували 150-річчя від дня народження Лесі Українки, а за тиждень про неї забули» – мистецьке переосмислення святкувань круглих дат класиків від відомого українського ілюстратора Олександра Гріхова. Виставка підготовлена ​​на замовлення радіо СІД FM у рамках проекту «Привіт. Леся» за підтримки Українського культурного фонду .

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку презентує виставкову частину проекту 11 вересня о 15:00. На відкриття особисто завітає автор ілюстрацій Олександр Грехов. Експозицію можна буде побачити до 10 жовтня.

Олександр Грехов створює постіронічні ілюстрації для медіа та соціальних проектів з 2017 року. На його рахунку одна знищена виставка та понад 30 експозицій, на які ніхто не чинив покуту. Співпрацював із різними культурними інституціями, міністерствами, благодійним фондом «Таблеточки», гуманістичним рухом UAnimals, KharkivPride; виданнями Українська правда, The Ukrainians, Гендер в деталях, The Village Україна; компаніями Coca-Cola Ukraine, Сільпо, Promodo, Rozetka, Orner, Veterano Brownie та ін. Роботи зберігаються у фондах українських музеїв та приватних колекціях.

Проект «Привіт. Леся» від радіо СІД FM призв розповісти про Лесю Українку набагато більше, ніж пишуть у шкільних підручниках; нарешті ближче познайомитися із видатною землячкою та дізнатися про її особисту життя та переживання. У межах проекту українська актриса театру та кіно, заслужена артистка України Ірма Вітовська озвучує листи Лесі Українки; лідери думок діляться рефлексіями про її творчість та вплив, а серія радіопрограм та підкастів розвінчує міфи про її життя.

Проект «Привіт. Леся» відбувається за підтримки УКФ.

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відома художниця Ґеник представить персональний проєкт OUTLOOK

8 вересня о 17:00 відбудеться відкриття персонального проєкту Ґеник OUTLOOK у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.

Поглянь на мене!
Я також сумний.
Осінні сутінки.
Мацуо Басьо (1644–1694)

Сама мисткиня про свою творчість каже: “Три рядки хайку, які вміщують у собі цілий всесвіт, ніби зупиняють потік думок і спонукають до переосмислення, зміни погляду на багато речей.

Також твори у моєму проєкті outlook (світогляд), які експонують у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, можливо, когось підштовхнуть до нових думок.

Мій світ не мусить подобатися, він має радше викликати емоції – дивні, незнайомі, не схожі на попередні”.

Запрошуємо всіх на відкриття!
ВХІД БЕЗКОШТОВНИЙ!

Ґєник  – 2004-2010 навчалась у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва ім. І.Труша /реставрація творів мистецтва/.

Із 2008 виставляється на групових, обласних і міжнародних виставках.

Роботи знаходяться у приватних колекціях України і закордоном.

?м. Луцьк, вул. Карбишева, 1
КРЦ “Адреналін Сіті”
⏰пн-пт: 12:00-20:00
⏰сб-нд: 11:00-20:00
?066 142 51 18

«Космос» Емми Андієвської від Музею сучасного українського мистецтва Корсаків відкриється в Одесі

10 вересня в Музеї сучасного мистецтва Одеси представлять роботи видатної української художниці та письменниці Емми Андієвської, яка живе у Німеччині. Ці кілька десятків робіт належать до колекції Музею Корсаків у Луцьку і курсують Україною у рамках проєкту «Дифузія».

В експозиції буде представлено кілька десятків живописних робіт з колекції Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк). Серед них, зокрема, унікальні картини з доповненою реальністю.

Емма Андієвська створила власний унікальний світ поетичних та художніх образів в особливій індивідуальній манері. Авторка понад сорока україномовних поетичних та прозових книг, якій у дитинстві забороняли спілкуватися українською. Її картини є у музейних та приватних колекціях по всьому світу.

«Українська художниця та письменниця Емма Андієвська виїхала з рідного Донбасу до Німеччини в роки Другої світової війни після того, як її батька — відомого українського хіміка-винахідника Івана Андієвського — застрелили енкаведисти. Живучи поза батьківщиною, Емма Андієвська завжди залишалася в українському контексті: Український вільний університет у Німеччині, Нью-Йоркська поетична група у США та інші. Україні, яку колись змушена була покинути, вона присвячує усю свою творчість»,  — пише про авторку Ukrainer.

Філософські, духовні та містичні теми є головними у творчості Андієвської. Художниця підкреслює свою індивідуальність, характеризуючи себе як візіонера і стверджуючи, що її картини бачаться їй намальованими в цілому і їй залишається лише перенести їх на полотно. Авторка належить до важливих представників модернізму в українській літературі другої половини XX ст.

Проєкт «Дифузія» присвячений до 30-річчя відновлення незалежності України. Це серія гостьових виставок, які мають на меті продемонструвати світові актуальність, високу професійність та автентичність українського мистецтва, талановитість і творчий потенціал української нації.

Відкриття відбудеться 10 вересня о 17:00.

В умовах карантинних обмежень просимо приходити в масках.

Адреса: вулиця Леонтовича 5, МСМО.

Вхід на відкриття — вільний 

В інші дні вартість вхідного квитка — 60 грн.

Заявка