Елементи Космогонії

logo_white_2018

Тіні забутих предків

“Тіні забутих предків” — це радянський художній фільм, знятий у 1965 році режисером Сергієм Параджановим на основі однойменної повісті українського письменника Михайла Коцюбинського. Сюжет фільму розгортається у Карпатах і розповідає про трагічну любов Івана та Марічки, чиї сім’ї знаходяться в тривалому протистоянні.

Фільм вирізняється своїм візуальним стилем та використанням міфологічних та фольклорних елементів, що зробило його одним з піонерів модернізму в радянському кіно. Його естетика та нестандартний підхід до розповіді ставили Параджанова як новатора, хоча це і призвело до проблем з радянською цензурою.

Фільм отримав високу оцінку критиків та був визнаний на міжнародних фестивалях, зокрема, виграв премію за кращу режисуру на Каннському кінофестивалі. “Тіні забутих предків” значно вплинули на розвиток світового кінематографа і зміцнили репутацію Параджанова як одного з найважливіших режисерів своєї епохи.

Наслідки фільму також мали глибокий культурний вплив, сприяючи популяризації української культури та народного мистецтва, а також стимулювали інтерес до кінематографічних експериментів у радянському союзі та за його межами.

Григорій Сковорода

Григорій Сковорода був українським філософом, поетом, і педагогом, який народився 3 грудня 1722 року у Чорнухах, що на Полтавщині. Він вивчав науки у Києво-Могилянській академії та подорожував країнами Європи, де поглибив свої знання з філософії, теології та музики.

Сковорода відомий своїми оригінальними ідеями щодо особистісного щастя та самопізнання. Він пропагував ідею, що справжнє щастя людини полягає в знаходженні своєї “справи серця” і житті в гармонії з природою і Богом. Його філософія мала глибокий вплив на розвиток духовної культури та літератури в Україні.

Сковорода залишив після себе численні філософські твори, вірші, а також музичні композиції. Його творчість вражає глибиною та оригінальністю думок, велику увагу він приділяв моральним та етичним питанням. Його твори були зібрані та опубліковані посмертно і до сьогодні залишаються важливою частиною української культурної спадщини.

Григорій Сковорода відомий своєю скромністю та аскетизмом, він відмовився від посад та багатства, вибравши життя мандрівного філософа. Він помер 9 листопада 1794 року та був похований неподалік села Пан-Іванівка в Харківській області.

Левко Лук’яненко

Левко Лук’яненко був українським політичним діячем, правозахисником і одним з лідерів дисидентського руху в СРСР. Він народився 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка на Чернігівщині.

У своїй юності Лук’яненко був активним у комуністичному русі, але його критичні погляди на радянську владу призвели до його арешту у 1959 році. Лук’яненко провів майже 25 років у в’язницях і таборах ГУЛАГу за антирадянську діяльність і за свої погляди на незалежність України.

Після здобуття незалежності України у 1991 році Лук’яненко став одним із засновників і ведучих політиків Руху, сприяв розробці та прийняттю першої Конституції незалежної України. Він також представляв Україну у Верховній Раді та активно брав участь у законодавчій діяльності.

Лук’яненко відомий як автор “Акту про державний суверенітет України”, документа, який став фундаментом для проголошення незалежності України. Його зусилля і відданість ідеалам свободи та національної незалежності залишають значний вплив на політичний та соціальний ландшафт України. Левко Лук’яненко помер 7 липня 2018 року.

Mahatma-Gandhi

Mahatma Gandhi, чиє повне ім’я було Мохандас Карамчанд Ганді, народився 2 жовтня 1869 року в Порбандарі, Індія. Він став відомий своєю філософією ненасильницького спротиву, яка стала ключовою в боротьбі за незалежність Індії від британського колоніального правління.

Ганді вивчав право в Лондоні, після чого працював адвокатом у Південній Африці, де він почав свою активну боротьбу проти расової сегрегації. Повернувшись до Індії у 1915 році, він взяв на себе лідерство в Індійському національному конгресі. Ганді провадив кампанії цивільної непокори, які засновувалися на масовій непокорі та страйках, виступаючи проти британських законів і податків.

Однією з найвідоміших його ініціатив був “Сільський похід” 1930 року, коли він пройшов 400 кілометрів до узбережжя Аравійського моря, щоб виробити сіль і таким чином протистояти британському монопольному податку на сіль. Ця акція привернула міжнародну увагу до індійського руху за незалежність і стала символом ненасильницької боротьби.

Ганді також відомий своїми зусиллями в сприянні релігійної гармонії та економічної самодостатності через рух “свадеші”, який закликав до бойкоту імпортних товарів.

Попри свою ключову роль у набутті Індією незалежності в 1947 році, Ганді був трагічно вбитий у 1948 році. Його ідеї ненасильства і миру продовжують надихати світові рухи за соціальні зміни.

Адольф Гітлер

Адольф Гітлер (1889-1945) – політичний лідер Німеччини, засновник націонал-соціалістичної партії (нацистської). Він народився в Австрії, але більшу частину своєї політичної кар’єри зосередив у Німеччині.

Гітлер прийшов до влади в 1933 році, ставши канцлером, а згодом і фюрером нацистської Німеччини. Він розробив та втілив ідеологію націонал-соціалізму, яка пропагувала расову чистоту та тоталітарне управління.

Гітлер мав вирішальний вплив на політичні події у Європі в 1930-х та ранніх 1940-х роках, включаючи анексію Австрії та Чехословаччини, а також запуск Другої світової війни у 1939 році. Його агресивна експансійна політика та військові кампанії призвели до значних змін у політичному ландшафті Європи.

Одним із найтрагічніших аспектів правління Гітлера стало запровадження Голокосту – систематичного переслідування та знищення євреїв, яке призвело до мільйонів жертв. Ця політика стала однією з найтемніших сторінок людської історії.

Гітлер покінчив життя самогубством у 1945 році, коли союзні війська вступили до Берліна, що символізувало поразку нацистської Німеччини та кінець його режиму. Його спадщина залишається негативною, асоціюючись із воєнними злочинами, геноцидом та крахом моральних та етичних принципів у сучасному світі.

Про ноосферу та наші діяння

Історія людства схожа на велику книгу, наповнену розповідями про боротьбу та єдність, про світлі винаходи і темні часи. У цій історії кожна глава відкриває нам пригоди великих винахідників, як-от Томас Едісон з його електричною лампочкою або Альберт Ейнштейн, який відкрив теорію відносності.

З іншого боку, є фігури, які принесли хаос і руйнацію – Адольф Гітлер чи Володимир Путін, які розв’язали війни, що призвело до масових людських трагедій.

Добро не може повністю перемогти зло, адже вони існують у вічній рівновазі, яка змушує нас розвиватися, міркувати і шукати нові шляхи вперед. Це постійне змагання між протилежностями спонукає нас до змін і прогресу.

Ми бачимо, як великі відкриття – колесо, друкарський верстат, інтернет – дали нові можливості для людства. Проте історія не обходиться без катастроф, як-от аварії у Чорнобилі та на Фукусімі, які показали нам ризики технологічного прогресу.

Ці події змушують нас визнати важливість балансу між розвитком та безпекою, між новаціями та їхніми можливими наслідками для людей та довкілля.

Заявка