Місяць: Вересень 2016

29 вересня у Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відкрилася ретроспективна виставка живопису Назара Гулина. В експозиції представлено 115 картин різних циклів, різних років. У них представлено чи не всю палітру можливостей художника – світлотіні, колористика та поєднання різних технік.
“Творчі пошуки Назара Гулина тривали всього десять років, але були для Назара дуже плідні. Народився він у сім’ї відомих художників Петра Гулина і Надії Кирилової. Перша персональна виставка Назара Гулина відбулась в Ужгороді, коли йому було 14 років. Це вже шоста посмертна виставка художника. Величезна подяка батькові Петру Гулину, який зібрав твори сина по всьому світу”,– розповіла керуючий партнер галереї Леся Корсак.
“В десять років він вмістив свій поступ, пошуки, реалізацію свого потенціалу. Кожен твір Назара Гулина еманує емоціями, зберігаючи абстрактну, формальну стилістику. Я б порівняла Назара Гулина з французьким поетом Артюром Рембо, долі яких буквально перегукуються. Сподіваюсь, що ця виставка дасть імпульс молодим художникам і стане поштовхом до їх творчих пошуків”, – зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька.
“Хто пам’ятає, хто був королем Франції? А спитайте, хто такий Леонардо да Вінчі? Його знає весь світ. А ті, хто бігає сьогодні в телевізорі, це шпана, а не еліта”, – зауважив батько, відомий художник Петро Гулин.
За словами Петра Гулина, оцінювати твори сина мають глядачі, мистецтвознавці, інші художники, натомість згадав про важливість елітарного суспільства.
“Ми повинні самі робити з себе еліту – ходити на виставки, слухати якісну музику, читати книги. Бо не важливо, яку ікру ми їмо, справжню чи кабакову. Єдина цінність у цьому житті – мистецтво, а мистецтво – Божественне, а все, що Божественне – безконечне…”,
Виставка творів Назара Гулина у Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” за адресою м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, триватиме до початку грудня. Вхід на виставку вільний.

Довiдка
Назар Гулин (18 грудня 1970 р., м. Тернопіль – 29 лютого 2003р., м. Львів) – живописець, графік. Народився у сім’ї відомих художників Петра Гулина і Надії Кирилової. Навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І.Труша (1989-93). Працював у галузях станкового і монументально-декоративного живопису, станкової графіки і плакату.
Виставки: персональні – Ужгород, молодіжний клуб-кафе “Форум” (1986); Ужгород, галерея “Дар” (1992); Київ, галерея “Барва” (1993); загальні – Івано-Франківськ, міжнародне бієнале образотворчого мистецтва “Імпреза” (1991, відзнака); Київ, міжнародна художня виставка “Єдність”: 100 українських митців світу до 100-річчя українських поселень у Канаді (1991); Львів, весняна виставка (1993); Сніна, Словаччина, Міжнародний фестиваль образотворчого мистецтва (1996-2001) та ін.
Твори: зберігаються у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознаства НАН України (Львів), галереї МІЯО (Берлін, Німеччина), приватних колекціях України та зарубіжжя.

Майже два місяці у Галереї сучасного мистецтва України «Арт-Кафедра» експонувалися «Контрасти метафор» – картини, що об’єднали в одному приміщенні мистецтво країни від заходу до сходу та від півночі до півдня.
Географічно учасники представляли Київ, Львів, Луцьк, Одесу, Миколаїв, Ужгород, Івано-Франківськ та Тернопіль. Родзинкою ж мистецької парадигми виставки став незримий і безперервний діалог традицій від метафор реалізму, імпресіонізму аж до гіперреалізму та фігуративних експериментів постмодерністичної доби.
Лучанам виставка однозначно припала до душі, дехто навіть зізнавався, що раз на тиждень після робочих буднів незмінно заходив сюди за порцією розслаблення та естетичного задоволення. Саме через це у день офіційного закриття експозиції в арт-галереї зібралося навіть більше людей, ніж на свято її урочистого відкриття.
Глядачі отримали ще одну нагоду поговорити з улюбленими митцями, взяти автографи, поговорити про їхню творчість, отримати відповіді на найбільш різноманітні питання.
Керівник партнер і «душа галереї» Леся Корсак розповіла про поставлену мету об’єднання контрастів та відкриття імен сучасного Fine art, якої вдалося досягти.
«Їхні твори є художньою метафорою, яка шукала ниточки до сердець поціновувачів. Думаю, букет творів, мистецьких напрямів та творчих методів авторів був настільки барвистим, що абсолютно кожен зміг знайти тут свого глядача. А поціновувачів знайшли своїх митців», – зазначила пані Леся.
Також, представили каталог творів митців «Конрастів метафор», який вдалося створити за рекордний термін – 10 днів. Його видавництвом займався ТОВ «Ініціал», батьками вже встигли наректи Лесю та Віктора Корсаків, а хрещеною матір’ю стала мистецтвознавець Зоя Навроцька.
«Різні бачення, різні форми, різні художні школи, різні естетичні платформи, але всіх їх об’єднав спільний проект, спільний мистецький простір. У цьому, власне, і був наш задум, адже всі люди є абсолютно різними вже від народження. Виставку можна продовжувати горизонтально до безкінечності, розширюючи стіни творчості, проклавши маршрут через усю Україну», – розповіла мистецтвознавець.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять одного із учасників цієї виставки Миколу Кумановського,який зовсім нещодавно покинув цей світ.
Виставка об’єднала художників, що сповідують модерну мову, митців, що дотримуються класичних традицій та авторів, які засвоюють і переосмислюють звичаєві канони.
Художники дякували Луцьку за теплий прийом і європейський рівень організації виставки, а також запрошували приїздити у гості на експозиції у їхні рідні міста.
Найглибше Луцьк і виставкова зала вразили одеського митця Олега Волошинова.
«В майстерні ти свою картинку не побачиш. А на хороших виставках є простір, інші стіни, які дозволяють тобі побачити, що ти таке: чи взагалі ніхто, чи пробиваються якісь ростки творчості. Ваша галерея мене просто вразила, тут стільки простору і атмосфери! В Одесі нема таких виставок. В нас є «зачухані» зали, і світло ніколи не вмикають. В Києві, думаю, теж нема таких виставок, як у вас, бо по рівню не дотягують. А тут все настільки грамотно в сенсі колориту, композиції, натхнення і енергії, що хочеться ходити туди-сюди і надихатися», – поділився одеський художник.
Окрім незабутніх емоцій та нових знайомств, усі митці на згадку про виставку отримали каталоги та чашки із зображенням однієї зі своїх картин.

“Хотів переписати її на свій лад, без посмішки”, – розповідає про одну зі своїх картин із зображенням Мони Лізи волинський художник Денис Мозговенко. Його друга персональна виставка під назвою “Неопалима купина” відкрилась днями у арт-кафе “Стоп-кадр”, що в “Адреналін Сіті”. В експозиції представлено 15 робіт художника. Всі вони різного жанру і тематики. Тут є пейзажі, портрети, безпредметні абстракції, кілька робіт на сакральну тематику.
“Займаюся мистецтвом лише шість років, роботи дуже різні за жанрами і напрямами, бо все ще шукаю себе і свій стиль. Коли навчався півроку у Сімферополі, то не малювалося. Може, атмосфера була не та. Вступив на комп’ютерну графіку, і теж якось не пішло. А луцький виш здивував викладацьким підходом, умінням відкрити у студентах те, про що вони не здогадуються, і тоді я надихнувся на живопис» , – пригадує Денис.
Своїми творчими натхненниками молодих художник називає сучасників Анатолія Криволапа, Олександра Ройтбурда та класика Андрія Рубльова, творчий почерк яких прагне відтворити у своїх роботах.
Із представлених творів помітно вирізняються три картини на сакральну тематику.
“В образі ікони Божої матері “Замилування” з обличчям такого собі інопланетянина я хотів показати підміну понять сучасної молоді, адже часто зараз творять собі ідолів у комп’ютерних іграх, телебаченні, забуваючи про первісні справжні сакральні поняття”, – розповідає Денис.