Міф про Персея

Якось Персею доручили здобути голову горгони Медузи, яка могла перетворити на камінь кожного, хто на неї подивиться.

Медуза була однією з трьох горгон – страшних сестер із зміями замість волосся. Персей отримав допомогу від кількох богів: Афіна дала йому щит, який блищав як дзеркало, Гермес подарував йому крилаті сандалі для польоту, а Гефест зробив особливий мішок для безпечного перенесення голови Медузи.

Завдяки дзеркальному щиту Афіни Персей зміг підійти до Медузи, уникнувши її смертоносного погляду, і відрубати їй голову.

Після перемоги Персей віддав Медузу богині Афіні, яка розмістила її на своєму щиті. Це дало Персею славу і честь як одному з найбільших героїв давніх греків.

Свята Вечеря

Ісус Христос провів останню вечерю зі своїми найближчими друзями апостолами перед тим, як Його заарештували.

Під час цієї вечері Ісус взяв хліб, подякував Богу, розламав його і віддав своїм друзям, сказавши, що це його тіло, яке віддається за них. Потім він взяв келих з вином, подякував знову і дав їм пити, кажучи, що це його кров, яка виливається за всіх для прощення гріхів.

Ці дії стали основою для обряду в церкві, який називається Причастям, коли християни їдять хліб і п’ють вино, щоб згадати, що Ісус зробив за них. Це момент, коли вони відчувають зв’язок з Ісусом і згадують про його любов та жертву.

Вавилонська вежа

Після Великого потопу нащадки Ноя почали розселятися по землі і осіли на рівнині Шинеар, яка знаходиться в сучасному Іраку. Вони вирішили побудувати місто і вежу «з вершиною в небесах» , щоб зробити себе знаменитими та уникнути розсіяння по всьому світу.

Бог, побачивши спробу людей побудувати вежу, яка символізувала їхнє прагнення до слави та влади, а також бажання стати рівними Богу, вирішив втрутитися. Він змішав мови будівельників, зробивши їх нездатними спілкуватися ефективно. Це призвело до зупинки будівництва та розсіяння людей по всьому світу.

Вавилонська вежа, з одного боку, стала символом людської гордості та спротиву божественному проводу. З другого, підкреслює тему, що людські зусилля, засновані на гордості та самовеличанні, часто закінчуються невдачею.

Про створення суспільства

В історії людства відбулися великі зміни, що почалися з мисливців та збирачів близько 10 тисяч років тому, які жили кочовим способом, використовували примітивні інструменти та вогонь для виживання. Приблизно 8–10 тисяч років тому під час неолітичної революції люди почали перехід до землеробства і скотарства, що дало поштовх до створення стабільних поселень та зростання населення.

П’ять тисяч років тому в Месопотамії, Єгипті, Індії та Китаї з’явились перші цивілізації з розвинутою писемністю та науками. Між 800 і 500 роками до н. е. розвиток античних Греції та Риму сприяв формуванню філософії, права та архітектури, що поклало основу для сучасних західних цінностей.

У Середньовіччі після падіння Римської імперії Європа пережила значні релігійні та соціальні зміни, як-от Хрестові походи та розвиток університетів. Ренесанс, що почався у ХIV столітті, відновив інтерес до античної спадщини, підживлюючи мистецтво, науку та відкриття нових земель.

Промислова революція в ХVIII–ХIХ століттях радикально змінила виробництво, суспільство та економіку, ведучи до сучасної індустріалізації та глобалізації, які продовжують формувати наше сьогодення.

Три коні Платона

У Платона душа людини уявляється як колісниця з трьома конями, де кожен кінь символізує різну частину душі.

  1. Розум – це візник, який керує іншими конями. Він представляє мудрість і раціональне мислення, завжди дивиться вперед та намагається вести душу до правильних рішень.
  2. Воля – це кінь, який представляє мужність і силу. Він тягне колісницю вгору, до вищих ідеалів і цілей, мотивуючи нас боротися за те, що правильно і справедливо.
  3. Почуття – це кінь, що відповідає за наші бажання та емоції. Він тягне вниз до фізичних задоволень, і його треба стримувати, щоб душа залишалася в рівновазі.

Мета людини за Платоном – навчитися керувати цими трьома конями, забезпечуючи гармонію між ними, що дозволяє душі досягти спокою та розвитку.

Заявка