Текст: Юлія ДЗЬОБИК
Фото: Лідія КОЖЕВНІКОВА
Більше 800 об’єктів живопису, графіки, скульптури, інсталяції, відеоарту, понад 100 українських митців XX-XXI століть, інноваційні технології та масштабний простір – у Луцьку офіційно запрацював єдиний в Україні Музей сучасного українського мистецтва Корсаків.
Офіційне відкриття унікального арт-простору зібрало в КРЦ «Адреналін Сіті» сотні лучан, прихильників високого мистецтва і творчого товариства.
Честь вести офіційну церемонію випала мистецтвознавиці, директорці Луцького художнього музею Зої Навроцькій.Вона зазначила, що дуже символічно, коли музей такого рівня відкривають саме в День незалежності, адже кожен із митців по-своєму інтерпретує свободу і творить в особливий спосіб нову історію країни.
Найбільше привітань, теплих слів, квітів та подяк дісталося цього вечора родині меценатів Корсаків, які стали творцями унікального музею. Дружина відомого письменника Івана Корсака, який минулого року відійшов у засвіти, Марія Іванівна зізналася, що останній місяць майже не бучила Лесю та Віктора вдома, оскільки вони «наче хлібороби у жнива трудилися над своєю справою».
«Музей – це місце культури, мистецтва, науки. Це заклад, де плекають мистецтво, і метою цього музею є саме розвиток сучасного українського мистецтва, його популяризація. Ми будуємо музейну інституцію найвищого рівня, яка змінює минуле, рефлексує над теперішнім та творить майбутнє. Також ми дуже хочемо, аби українці зрозуміли, що таке сучасне мистецтво. Тобто ми хочемо організувати своєрідний двосторонній рух: з одного боку наблизити людей до мистецтва, а з другого – наблизити мистецтво до людей», – поділився фундатор музею, голова ради директорів групи компанії «Волвест-груп» Віктор Корсак.
«Я дуже люблю Сент-Екзюпері, а саме його кодекс «Маленького принца», який каже, що зранку, після того, як ти встав і прибрав себе, потрібно прибрати свою планету. Нам треба прибрати свою Україну від невігластва, очистити свої душі, своє місто і свою державу. Саме для цього було створено Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, саме для цього ми дали йому своє прізвище, аби взяти на себе відповідальність за його розвиток», – додала керівний партнер галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» Леся Корсак.
«Ми нарешті з’явилися на культурно-мистецькій, а також туристичній картах світу. Будьте з нами, підтримайте нас, а ми будемо дуже старатися», – пообіцяла художниця, дизайнерка, а віднедавна молода директорка музею Катерина Ганейчук.
Не залишився осторонь грандіозної події секретар міської ради, виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, який привітав усіх із Днем незалежності та поділився враженнями від музею:
«Кожне мистецтво, кожен напрямок у мистецтві починається як сучасний, а через деякий час стає класикою. Тому сьогодні ми відкриваємо музей майбутнього! Ми знаємо, що, слава Богу, у нашому місті є багато родин підприємців, які дарують для міста розважальні заклади, торгові центри, прекрасні будинки… Я задумався: підприємці минулого, кого з них ми знаємо? Тих, хто розбудовували магазини? Ні, ми їх не пам’ятаємо. У пам’яті залишається родина Терещенків, які були меценатами, які дарували багато для України, ті, хто рухав інтелектуальну сферу. Так ось, щастя, що у нашому місті є родина Корсаків, родина, яка творила, творить і буде творити історію Луцька.
З нагоди відкриття музею він вручив Віктору Корсаку подяку міського голови «за сумлінну працю, активну громадську позицію, вагомий особистий внесок у розвиток міста Луцька та розбудову української незалежної держави, а також із нагоди 27-ї річниці незалежності України».
Гості, що з’їхалися на відкриття з різних куточків України не раз зазначали, що відтепер у Луцька заявилася дуже потужна туристично-мистецька «родзинка», адже кожна людина, яка вважає себе свідомим громадянином, має хоч раз у житті відвідати музей, де зібрані найкращі твори особливих українців.
Музейний комплекс розкинувся на 3,5 тис кв. м. виставкової площі, він складається із постійної та змінної експозицій. Арт-простір вмістив 12 залів із творами, що представляють Львівський модернізм 1930–1960-х років, Одеський нонконформізм 1970–1990-х років, неомодернізм Тернополя, Івано-Франківська та Львова 1980–1990-х років, альтернативні об’єднання Києва 1960–1990-х років, герметичні кола Львова, Луцька та Ужгорода 1970-х років, актуальне найсучасніше мистецтво тощо.
Візуальне наповнення, ідейні рішення, тематичні вектори робіт вражають: тут можна знайти і унікальні зразки раннього українського модернізму, і яскраві концептуальні інсталяції, і залучення інноваційних технологій відео-арту, аудіоресурсів та QR кодування. Мистецтво давно перестало бути статичним і закостенілим, його можна торкатися, завантажувати на свій мобільний, шукати в маленькій кімнаті з білими стінами і тонким світлом проектора, кожного разу знаходити в роботах щось нове.
МСУМК – це просторові відчуття практичного сенсуалізму, іронічні образи соціальних рудиментів радянської епохи, кодування себе як одного з важливих структурних елементів нації, унікальні мистецькі преференції та відчуття себе як людини, що відчуває себе відповідальною за майбутнє. І це лише крапля у морі кольорів, текстур, фрагментів, сенсів, бачень та ідей, що заховані в унікальному музеї, всю цінність якого важко збагнути за перший раз відвідин.
