Створення природи

Історія життя на Землі — це захоплююча сага, яка розпочалася понад 4 мільярди років тому. У ці далекі часи, в епоху, коли наша планета була лише молодою і нестабільною, виникли перші форми життя. Ці мікроорганізми, відомі як прокаріоти, були дуже простими і не мали справжнього ядра. Вони були здатні виживати в екстремальних умовах, які були на Землі в ті часи.

Приблизно 2.4 мільярди років тому відбулася ключова подія, яка змінила атмосферу Землі — поява фотосинтезуючих ціанобактерій. Ці організми почали перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ на кисень та органічні речовини, виділяючи кисень як побічний продукт. Це призвело до великого кисневого збагачення атмосфери, що згодом створило умови для розвитку складніших форм життя.

Близько 2 мільярдів років тому з’явилися еукаріоти — клітини з ядрами та іншими внутрішньоклітинними органелами.. Еукаріоти поклали основу для розвитку багатоклітинності, що згодом сталася приблизно 1 мільярд років тому. Багатоклітинність дозволила організмам стати більш складними та різноманітними.

Однією з найбільших та найбільш значущих подій у еволюції життя на Землі був Кембрійський вибух, що стався приблизно 541 мільйон років тому. Під час цього періоду відбулося раптове збільшення різноманітності та складності живих організмів, зокрема розвиток основних груп сучасних тварин.

Наступним важливим кроком стало поширення життя на сушу. Перші наземні рослини з’явилися приблизно 470 мільйонів років тому, а перші наземні тварини — амфібії — близько 365 мільйонів років тому. Це створило нові екосистеми та харчові ланцюги.

З часом еволюційні процеси призвели до появи ссавців та квіткових рослин, які виникли приблизно 160 і 130 мільйонів років тому відповідно. Ці групи організмів далі диверсифікувалися і стали домінуючими на суходолі.

Міф про Чумацький Шлях (Греція)

У давньогрецькій міфології існує легенда, що пояснює походження зоряного скупчення, відомого як Чумацький Шлях, або Молочний Шлях.

Якось Гера годувала немовля Геракла, сина свого чоловіка Зевса та простої смертної жінки Алкмени. Малюк був настільки ненажерливим, що смоктав молоко з надзвичайною силою. Через це кілька крапель молока випадково потрапили на небосхил. Там вони й утворили молочний шлях, що витягнувся яскравою смугою по всьому небу.

Чумацький Шлях також асоціювався з шляхом, яким античні боги й герої подорожували з одного кінця Всесвіту до іншого. Згідно з деякими переказами, це була дорога, що з’єднувала Олімп із землею смертних.

 

Бог Рід (символ)

Рід у слов’янській міфології – це вищий бог, який створив увесь всесвіт та всіх інших богів. За легендою, він починав існування у золотому яйці, і коли яйце розкололося, Рід вийшов назовні і почав творити світи та життя. Він також посадив Світове дерево — дуб, чия крона сягала небес, його стовбур був у земному світі, а коріння простиралося у підземний світ.

Світ за слов’янськими уявленнями поділений на три рівні: небесний, де живуть боги (Правь), земний, видимий нам світ (Явь), та підземний, світ предків (Навь).

Рід зазвичай вшановується у другий день зимового сонцестояння, коли також поминають померлих і вшановують старших родичів.

Символи Рода часто зустрічаються у вигляді кола або закругленої свастики, а кумири Роду роблять з дерева або каменю і ставлять на відкритому місці. Також традиційно на могили предків приносять «великодні» яйця, що символізує зв’язок із Родом.

Бог Рід

Бог Рід — бог у слов’янській міфології, який відповідає за справедливість, порядок і людську злагоду. Він допомагає підтримувати мир і добрі відносини між людьми.

Рід стежить за тим, щоб люди жили за правилами та традиціями, які передаються з покоління в покоління. Він хоче, щоб люди ставилися один до одного справедливо і дотримувалися законів.

Рід допомагає людям знайти порозуміння і вирішити суперечки. Він є захисником сімей і громад, стежить, щоб усі підтримували родинні зв’язки.

Omne vivum ex ovo – Все живе з яйця

Ліліт

В єврейській традиції Ліліт вважається першою жінкою Адама. Вона була створена з тієї ж землі, що й Адам, тому вважала себе рівною йому. Але це не сподобалося Адаму, який хотів, щоб вона підкорялася йому.

Ліліт вирішила покинути Едемський сад, вибравши свою дорогу. Вона пішла в пустелю, де могла жити як хотіла, без правил і обмежень.

Легенди кажуть, що Ліліт стала символом свободи і незалежності, але вона також асоціювалася з темними силами. Це зробило її загадковою та страшною фігурою, яка кидає виклик усталеним нормам.

Ex opere artifex agnosticur – Творець пізнається з твору

Per fas et nefas – Із допомогою дозволеного і недозволеного Богом

Світовий океан Абзу

Абзу у давньомесопотамській міфології – це своєрідний водний бог або первинний океан, з якого походить усе живе і неживе. Уявіть, що весь світ почався з величезного океану, який називається Абзу. Він є чоловіком богині Тіамат, яка представлена як великий морський дракон. Разом вони створили багато інших богів та істот.

У вавилонському міфі «Енума Еліш» Абзу спочатку є джерелом спокою і порядку, але коли молодші боги починають створювати занадто багато шуму, він вирішує їх знищити. У відповідь на це Енкі, бог мудрості, вбиває Абзу і будує свій дім просто на його тілі. Це важливий момент у міфі, бо він позначає перехід від старого світу хаосу до нового світу з порядком, створеним молодшими богами.

Абзу символізує хаотичні води, які потрібні для створення всього на світі, але водночас можуть бути дуже небезпечними. Його історія показує, як важливо знайти баланс між хаосом і порядком, між старим і новим.

Anguis in herba – Змія ховається в траві

Заявка