Місяць: Серпень 2021

У Луцьку на День Незалежності, 24 серпня, відкрили виставку видатного українського митця, заслуженого художника України Петра Антипа.

Його ім’я вже давно вписане в історію сучасного українського мистецтва. Петро Іванович співпрацює із МСУМКом від перших днів його створення.

Цього разу він представив виставку під назвою «Путями степової Одісеї». Тут є твори живопису, скульптура та графіка.

Мистецькознавиця Зоя Навроцька зазначила, що ця виставка – про вічне і про шкірного з нас:

«Уважно придивившись до шкірного артефакту, ми розуміємо, що це виставка про вічне, про нас. Це прообрази тих, хто був перед нами. Це про Україну, про те, що було і те, що є сьогодні. У просторі творів Петра Антипа кожен знайде відповідь на потрібні йому запитання. Кожен тут знайде свою любов та одкровення».

Леся Корсак, керуюча партнерка МСУМКу додала, що ця виставка спонукає глядача згадати своє коріння: «Тут ми видим яскраве південне сонце, український степ, профілі наших пращурів та свідки всіх давніх подій. Архаїка дихає на нас, і наше коріння спонукає нас пам’ятати, хто ми і звідки».

Мистецтвознавиця Марина Стрельцова, яка давно співпрацює з Петром Антипом, звернула увагу присутніх на одну з картин під назвою «Геракл і диво-жінка». Вона написана у 2008 році до війни, у Горлівці – батьківщині Петра Антипа. Із зрозумілих причин митець не може там зараз проживати.

«Ця картина розповідає про те, як цивілізація приходить на українські терена. І вже після початку війни на полотні з’являється біла агресивна решітка. Мені здається, що це алюзія на країну-агресора, яка посягнула не тільки на нашу територію, а й на історію. Ця виставка і про нас, і про війну, і про мир, про Ерос і Танатос. Оскільки все наше життя складається із цих двох елементів», – зауважила Марина Стрельцова.

Це була остання з чотирьох мистецьких подій у МСУМКу 24 серпня. Перед цим лучанам та гостям міста подарували ще 2,5 тисячі квадратних метрів виставкової площі та масштабний проект «Імена твої, Україна». А також відбулася презентація монографії «Як стати ім’ям» за редакцією Віктора Корсака та відкриття виставки «13 кімнат COVID».

На День Незалежності України, 24 серпня, у Музеї Корсаків відбулося аж чотири мистецькі заходи, які зібрали сотні лучан та гостей міста.

Одне з таких заходів – відкриття проекту дуету митців Миколи Бабака та Євгена Матвєєва, які створили поліптих «13 кімнат COVID». Того ж дня лучанам подарували ще 2,5 тисячі квадратних метрів виставкової площі та масштабний проект «Імена твої, Україна».

Керуюча партнерка МСУМКу Леся Корсак розповіла присутнім, що обоє митців – народні художники України, які працюють у багатьох сферах творчості. Микола Бабак не лише художник, а ще й письменник, колекціонер, видавець. Євген Матвєєв – живописець, графік та ще й художник книжки. Вони обоє займаються монументальним мистецтвом, лауреати Шевченківської премії. Такий тандем дав у результаті чудові творчі пошуки.

«Микола Бабак і Євген Матвєєв – це люди, які об’єдналися в арт-дует ще з 2014 року для того, щоб на межі постмодерністичних течій, які існують в Україні та світі, творити справжнє мистецтво. Проект «13 кімнат COVID» – це справжнє сучасне мистецтво не лише України, а світового рівня», – зазначила Леся Корсак.

Мистецькознавиця Зоя Навроцька своєю чергою розповіла, що давно мріяла, аби Микола Бабак побував у Луцька.

«Його експозиція вже була у Луцька. Це колекція «Діти твої, Україно», з якою він представляв Україну на Венеційському бієнале. В анотації до цієї виставки були слова філософа Мілоша Формана – «Не кричи про весь світ, скажи про своє село». У цьому суть творчості пана Миколи. Тому ми дуже щасливі вітати його у нас», – сказала Зоя Навроцька.

Художник Микола Бабак розповів глядачам про передумови появи проекту: «Коли про COVID -19 тільки почали говорити, ми вирішили, що нам як художникам важливо на це відгукнутися і створити щось в образному сенсі. Нам зателефонувала Оксана Ременяка з Інституту проблем сучасного мистецтва і запросила дує Бабак-Матвєєв до проекту, який називається «Мистецтво в години пошесті». І поки ми робили дві композиції, у процесі народився весь цей поліптих».

У Музеї Корсаків відбулася презентація колективної монографії «Як стати іменем», яка створена в рамках виставкового проекту «Імена твої, Україно».

Презентували книгу в дуже символічний день – 24 серпня, у День Незалежності України та день народження МСУМКу.

Підискутувати про книгу прийшло чимало лучан та гостей міста, а розповідали про монографію головний редактор, фундатор Музею Корсаків Віктор Корсак, директорка волинської філії Комп’ютерної академії ШАГ Інна Кондратюк та заслужений художник України Петро Антип.

Модератор, директорка бізнес-академії РМВА Тетяна Репницька розповіла присутнім, що монографія «Як стати іменем» – це трактат про те, як придбати квиток у вічність, вписавши своє ім’я в історію.

«Ця книга – унікальна за змістом, адже автори спробували у тезисній формі дати алгоритм для розвитку кожної людини, яка хоче досягти в житті чогось великого та стати ім’ям в історії України та світу. Монографія є унікальною за формою: у неї включили роботи 150 авторів, а також їхні думки», – зазначила Тетяна Репницька.

У книжці є розповіді людей, багато з яких уже стали «іменами». Монографія «Як стати іменем» підійде тим, хто хоче зробити щось вагоме в житті і допомагає іншим, любити історію України і дбає про ідентичність українців.

Віктор Корсак розповів присутнім, чому вирішив створити таку книгу. Насправді ідея з’явилася несподівано, під час підготовки виставки «Імена твої, Україно».

Кожного художника попросили дати рефлексію на свою роботу. І коли готували каталог, Віктор Іванович зрозумів, що з цього вийде щось набагато більше і важливіше. Так і з’явилася колективна монографія.

Цікаво, що в книзі «Як стати іменем» багато говорять про психологію і пояснюють читачеві фундаментальні речі простою мовою. Зокрема, розповідають про науку акмеологію і три типи інтелекту, які допоможуть особистості знайти себе і досягти омріяної вершини.

«Акмеологія вивчає людину: як бути дитиною чи підлітком, як жити в похилому віці, як потрапити на вершину і як себе там поводити. І в цій науці є кілька фундаментальних речей. Щоб стати професіоналом в якісь сфері й досягати вершин, людина має розвивати три інтелекти: галузевий, психологічний і естетичний. Відсутність якогось із них дуже сповільнює розвиток і ми не можемо досягнути чогось великого», – пояснив Віктор Корсак.

За його словами, в монографії тезисно розповідають, як розвивати кожен із цих інтелектів:

«Щоб чогось досягнути, треба бути унікальним. У цій книзі ми показали, як треба вчитися. І пояснили, як зупинитися й розвернутися, якщо ти йдеш не туди».

Автори книги розповіли і про потенціал, який є у кожному з нас, психологічну компетентність. Без цих речей особистість не може розвиватися і чогось досягати.

«Себе треба оцінювати з одного боку реалістично, а з іншого – розуміти, ким ти можеш стати в ціннісному та професійному аспектах. Якщо думати про щось фантастичне, то є шанс, що ти цього досягнеш», – зауважив головний редактор монографії.

З книги читач може дізнатися і про те, як розвивати естетичний інтелект і чому геніальними людьми не народжуються.

«Геніями не народжуються. Основна річ для досягнення цілі – це одержимість, без неї не буде геніальності. Без одержимості вам ніколи не досягнути чогось великого», – зазначив Віктор Корсак.

За його словами, все в житті розвивається стохастично-детерміновано (випадково і водночас за певними алгоритмами, – ред.). І автори монографії вирішили, що стохастичність потрібно створювати штучно, якщо людина хоче чогось досягнути. Потрібно створювати для себе проблеми, бо це дає особистості можливість для розвитку.

Інна Кондратюк, топменеджерка компанії VolWest Group і психолог-практик за освітою, своєю чергою розповіла, що робити, аби розвивати саме психологічний інтелект. За її словами, психологічний інтелект – це в першу чергу розуміння себе, оточуючих, аналізування і регуляція своєї поведінки. Інструментом розвитку психологічного інтелекту може бути ніщо інше як образ – візуальний (мистецтво, картини), образ вербальний (слово).

Інна Кондратюк вважає, що розуміти себе, світ та інших людей можна за допомогою мистецтва. Це найсильніший інструмент. Також допоможе комунікація з людьми, знання своєї історії та традицій. Не менш важливу роль грають різні життєві ситуації.

«Ми ніколи не дізнаємося, хто ми, поки не опинимося в певній ситуації і не ухвалимо певного рішення на основі того, які цінності нами керують. Все залежить від внутрішньої мотивації людини. Це основа основ та вершина самосвідомості», – підсумувала Інна Кондратюк.

Наприкінці всі охочі могли купити монографію, взяти автограф та сфотографуватися з творцями книги.

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у День Незалежності України новим проєктом відкрили ще дві з половиною тисячі квадратних метрів виставкового простору.

У масштабному проєкті під назвою «Імена твої, Україно» взяли участь 152 митці з Києва, Львова, Одеси, Харкова, Ужгорода, Запоріжжя, Дніпра, Чернівців, Черкас, Рівного, Луцька, Тернополя, Івано-Франківська та інших. Упродовж місяця вони мали змогу творити або пропонувати готову роботу, як рефлексію на такі теми: історія України; людей, які відіграли важливу роль у її становленні; знакових історичних подій, які сприяли формуванню української державності.

Як розповіла мистецтвознавиця Зоя Навроцька, митці мали показати, «хто любить українську історію, хто задумується над тим, аби стати іменем в Україні, хто допомагає стати іменем в Україні, і звичайно, творити для людей, які люблять і цінують українську історію, які прагнуть до самоідентифікації українців у світі…».

Всього було триста учасників, з яких обрали 152. Близько трьохсот їхніх робіт і прикрасили нові зали МСУМКу. Тож зараз на 2,5 тисячах квадратів виставкової площі лучани і гості міста можуть насолодитися чудовим симбіозом митців.

«Ми сподіваємось, що це – територія успіху багатьох майбутніх проектів, і відкриття ще і ще нових імен. Тут поряд із дуже вагомими іменами нашого мистецтва дебютують зовсім молоді, які тільки стають на шлях мистецтва», – висловила сподівання Зоя Навроцька.

Керуюча партнерка МСУМКу Леся Корсак розповіла, що нові 2,5 тисячі квадратних метрів додали до загального виставкового простору музею, відтак зараз у МСУМКу 7 м²   творчості.

«Ми хочемо показати, скільки у нас багато талановитих митців і скільки наші регіони мають багато знакових імен. Тому всі ці дві з половиною тисячі квадратів ми віддамо під генезу сучасного українського мистецтва», – зауважила вона.

Віктор Корсак, головний автор ідеї і куратор проєкту своєю чергою поінформував, яким чином систематизували таку велику кількість мистецьких творів.

«Ми вирішили не систематизувати ці твори за жанрами чи видами мистецтва, а погрупували їх по психотипах. Адже саме психотип визначає те, як ми живемо, як ставимось до світу і як творимо. Для цього залучили професійних психологів, які розглянули роботи, прочитали тексти і згрупували їх за таким принципом. У результаті в нас вийшло вісім залів», – зазначив фундатор МСУМКу.

Цікаво, що відвідувачам музею дають можливість обрати свій психотип.

«На буклетах та експлікаціях є QR-коди, які можна просканувати і визначити свій психотип. Ми написали спеціальну програму. Таким чином ви можете звернути увагу саме на тих митців, на яких ви подібні. Я впевнений, що мистецтво – це не монолог художника. Це діалог художника із глядачем. І тільки разом вони творять мистецтво», – пояснив Віктор Корсак.

Психологиня, директорка волинської філії Комп’ютерної академії ШАГ Інна Кондратюк пояснила, звідки музей взяв підхід до такої незвичної систематизації творів: «Ми взяли за основу базу психології – психотипи Юнга. Він першим поділив людей на психотипи і сказав, що в кожної людини є ядро людської психіки, або людської душі. Суть в тому, що ми по-різному сприймаємо світ. Хтось буквально, фактично, теоретично, хтось образно. Так само ми по-різному інтерпретуємо цю інформацію. І ми використали цей підхід».

Зворушливим моментом на відкритті стало освідчення. Максим Павловський, керівник відділу виставкової діяльності МСУМКу, на очах у сотень гостей запропонував своїй коханій дівчині Вікторії одружитися. І вона сказала «Так».

На цій приємній ноті всіх запросили до виставкових залів.

До слова, 24 серпня у МСУМКу також презентували монографію «Як стати іменем»: трактат про те, як «придбати квиток у вічність» за редакцією Віктора Корсака.

Крім того, у цей же день відбулась презентація двох мистецьких проєктів: «13 кімнат COVID» Миколи Бабака-Євгена Матвєєва, який і відкрив святкування 24 серпня у МСУМКУ, а завершився святковий День Незалежності в музеї Корсаків представленням виставкового проєкту «Шляхами степової Одисеї» Петра Антипа.