Категорія: Поставити в слайдер

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків 26 лютого відбудеться допрем’єрний показ спектаклю-притчі про свободу на одну дію «За серпанком». В основі – останній роман волинського письменника Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком» у постановці київського режисера Богдана Бондара.

 

«Коли світ вивертається навиворіт, коли у країні війна, коли будь-якою ціною прагнеш отримати свободу, коли в реальності жити нестерпно. І ти шукаєш альтернативу — за маревом, за серпанком. В’єтнам, хіпі, наркотики, КГБісти, ЦРУ, війна, мир, кохання… Гостро, зворушливо, актуально…».

 

Прем’єра вистави «ЗА СЕРПАНКОМ» від київського режисера Богдана Бондара це надзвичайний мікс очікувань.

 

По-перше, несподівано цікавий для луцького глядача акторський склад. Крім акторів «Гармидера» (Павло Порицький, Сергій Книшук, Тарас Кравчук, Сергій Панас, Юлія Яцун, Вадим Хаїнський) у виставі зіграють — київська акторка Анастасія Сегеда та актор Волинського обласного театру ляльок Олег Даниленко. По-друге, сам формат постановки історичного роману на сцені обіцяє неординарність. І нарешті гострота тем — хіппі, наркотики, війна, радянське шпигунство підігріває очікування.

 

А також, 27 лютого о 19:00 виставу можна переглянути у ГаРмИдЕр ангар-stage, вул. Залізнична, 9

 

Квитки вже у продажу за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/garmyder_27_02_2022

 

Інформація за номером: +38-099-248-18-86

 

Вхід — 200 грн

 

Квитки можна також оплатити коштами із «єПідтримки»

 

Кількість місць: обмежена

 

Дотримуємося карантинних вимог

Мальовничий проект Павла Ковача «Стіна» (від ахрому до монохрому) є результатом понад 40-річної праці над власним образотворчим словом в мистецтві, цілеспрямованим шляхом інтелектуальних пошуків та інтуїтивних досягнень, що вбирає різні стадії посягнення та інтерпретації теми.

23 лютого о 17:00 біля Музею сучасного українського мистецтва Корсаків відбудеться відкриття мальовничої виставки Павла Ковача «Стіна». Вхід вільний!

Павла Ковача вирізняє послідовне розбудова оригінального погляду на актуальні проблеми візуального мистецтва, активне дослідження теоретичних текстів як європейських авангардистів, так і східних філософів. Це виняткове явище, коли автор не спекулює поняттями та не анігілює сам матеріал, з яким працює, а послідовно його виявляє через свою власну рецепцію.

Запрошуємо!

Перша Луцька міжнародна бієнале сучасного мистецтва відбудеться вже цього року у  Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків та ще у 10 локаціях міста. Упродовж трьох місяців – з 16 липня по 25 вересня 2022 року, Волинь зустрічатиме сотні митців, галеристів, арт-дилерів, кураторів, мистецтвознавців, поціновувачів мистецтва зі всього світу в рамках Луцької бієнале https://lutskbiennale.com/

Основною метою Бієнале є актуалізація важливих світових проблем через мистецький діалог локального та глобального, забезпечення розвитку сучасного українського мистецтва та інтеграція його у міжнародний контекст. Створення простору для рефлексії, дискусій та пошуку істини, де відвідувачі будуть переживати унікальний естетичний досвід, здобувати натхнення та пізнавати мистецтво.

«Ми пропагуємо експериментальні формати, надаємо митцям та кураторам можливість і свободу для демонстрації їхніх унікальних задумів. Ми хочемо створити простір, який випробовує, визначає та критично розглядає останні тенденції у світі мистецтва. Ми – інноваційна мистецька лабораторія, яка винаходить та тестує найновітніші та найконтроверсійніші естетичні ідеї», – зазначають організатори.

Загалом, програма Бієнале складатиметься із шести частин:

• Основна програма.
• Паралельна програма.
• Спеціальні проєкти.
• Перформанс-платформа.
• Освітня програма.
• Програма медіації.

Основна програма Бієнале

Темою основної програми Бієнале буде «Полігон». Ми часто говоримо про полігон як місце, об’єкт чи суб’єкт, який використовується для тестування чогось. Адже все, що створюється людиною, потребує випробування, а все, що потребує випробовування, потребує полігону.

З одного боку, роль полігонів у розвитку цивілізації є безцінною, а з іншого – полігони, без згоди на те, піддаються стражданням: їх переорюють снарядами, топчуть бутсами, засмічують відходами, наповнюють розчаруваннями, знищують у ході експериментів.

Існує багато країн у світі, які в силу різних обставин (втрата суб’єктності, географічне розміщення, національні особливості, …) стали полігонами для випробування зброї, технологій, соціально-політичних експериментів тощо. Тестування проводять країни, сильніші за військовим, науковим або геополітичним потенціалом.

Є успішні кейси, як-от Південна Корея, проте був і В’єтнам, Північна Корея, Афганістан, Ірак, Сирія, а тепер – Україна.

Ця проблема постійно наростає та загострюється, тому постають питання:

• Чи має право хтось використовувати когось у якості полігону?
• Що полігони відчувають, коли їх використовують як об’єкт, повністю позбавлений суб’єктності?
• Що потрібно робити, щоб не стати полігоном?
• До чого все це може призвести?
• Чи може суспільство обійтися без полігонів?

Про це не можна мовчати. Саме тому ми пропонуємо мовою мистецтва поспілкуватися на цю тему у рамках Луцької міжнародної бієнале, що дозволить актуалізувати це питання та внести його у світовий порядок денний глобальних проблем.

Паралельна програма

Заходи відбуватимуться у музеях міста. Теми їхніх експозицій будуть реалізовані у контексті головної ідеї Бієнале та визначитимуться кожною інституцією самостійно.

Перформанс-платформа

Передбачає демонстрацію серії міждисциплінарних проєктів, спрямованих на розвиток актуальних театральних і перформативних практик, реалізованих у контексті головної теми Бієнале. Співпраця перформерів та художників, композиторів та музикантів, драматургів та танцівників дозволить створити різноформатні перформанси та вистави, які забезпечать естетичне та інтелектуальне збагачення відвідувачів.

Спеціальні проєкти

Будуть реалізовані з метою розкриття окремих аспектів основної теми.

Освітня програма

Включатиме навчальні та освітні заходи: семінари, лекції, круглі столи, симпозіуми, форуми, майстер-класи для художників, дослідників та поціновувачів мистецтва.

Програма має на меті надати технічну та інтелектуальну підтримку в середовищі конструктивної критики, що дозволятиме учасникам із різних дисциплін проводити глибокі дослідження та виробництво в галузі мистецтва.

Програма медіації

Передбачає активне залучення відвідувачів у діалог та співтворчість, що забезпечить їм цікавий та надихаючий інтелектуально-естетичний досвід. Медіатори допоможуть краще розкрити теми мистецьких проєктів навіть тим, хто далекий від сучасного мистецтва.

Організаторам імпрези виступають Музей сучасного українського мистецтва Корсаків та Луцька міська рада.

Унікальність цього заходу полягає в тому, що сьогодні в Україні немає такої масштабної події світового рівня, яка  охоплювала б таку кількість видів мистецтва та суттєво сприяла нанесенню нашої держави на світову культурницьку мапу.

Отже, у лютому Луцька міжнародна бієнале сучасного мистецтва оголошує відкритий конкурс на участь. Прийом заявок триватиме з 15 лютого до 15 квітня 2022 року.

Терміни виставки проєкту: 16 липня –  25 вересня 2022 року.

Учасники усіх програм та проєктів Бієнале визначаються Експертною радою  за результатами відкритого конкурсу на основі поданих заявок. Результати відкритого конкурсу будуть оголошені 30 квітня 2022 року.

Питання щодо процесу подачі заявки можна надсилати на адресу: [email protected]

Довідково:

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) включає 15 залів, які розміщуються на 7 500 м2.

Живопис, графіка, скульптура, інсталяція, відео-арт – у музеї зібрано колекцію творів мистецтва найкращих українських митців ХХ-ХХІ століть. Колекція МСУМК нараховує більше ніж 4000 експонатів.

В основній експозиції представлені роботи понад 200 видатних українських авторів та 800 арт-об’єктів.

За три роки музей провів майже 200 виставок та виставкових проєктів. За цей період його відвідали понад 75 000 поціновувачів мистецтва.

Усі деталі за номером телефону або на e-mail: +380661425118 або [email protected]

---

 

 

 

 

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків запрошує на перформенс «Позитивні ритуали» у рамках виставкового проєкту «Ритуальності. Тестологія» відомих митців Влодка Кауфмана та Олекси Фурдіяки.

Презентація відбудеться 9 лютого 2022 року.  Відкриття о 17.00. Вхід вільний (маска+дистанція).

«Життя кожного сповнене ритуалів. Ритуали потрібні нам. Вони стають засобом, хоч недосконалим, заземлюватися, втримуватися, відчувати бодай якусь сталість у плинності й неконтрольованості буття. Це спроба вибудувати тяглість, вписати себе у певну хронологію — традицію, спадковість, історію, що була до тебе; або ж — започаткувати іншу історію, нову, свою. Це своєрідний спосіб опанувати час, означити власну присутність, впорядкувати хаос — довколишній та внутрішній, персональний. Навіть тоді, коли приймаєш ритуал як даність, аксіому, те, що визначене для тебе кимось і колись.

Ритуал постає зі смислу, виформовується навколо нього. Він фіксується у часі через пам’ятання й регулярне відтворення дії або послідовності дій чи то у сповідуванні віровчення, чи у соціальних практиках, чи в індивідуальних вподобаннях. А проте час і повторюваність — безжальні опоненти ритуальності: під нашаруванням днів та самоповторень першоідея, що є ядром ритуалу на початку, губиться, вихолощується. Сама ж ритуальна дія стає неусвідомленою, автоматичною, бездумною — десакралізованою звичкою, холодною механікою, порожньою формою. І тоді вже годі пригадати, з чого й навіщо все почалося.

Цей проєкт є спробою візуалізувати дослідження ритуальності, природи та (не)життєздатності ритуалу. Нагадати про тимчасовість, хиткість, непевність, проминальність усього. Це також проєкт про сумніви, здатність і готовність тестувати ритуальність та реальність, що дані нам. Розпізнавати імітації, симулякри, напівправди. Сумніватися в «абсолютних істинах». Можливо, це єдиний спосіб уникнути болю чи розчарування, коли ми вкотре відкриємо, що «Земля кругла» — і старі та здавалось би, непорушні конструкти дотеперішнього світу розпадуться, оголюючи черговий фейк?..».

Влодко Кауфман,  Олекса Фурдіяк

Кауфман Влодко

Український художник, живописець, графік, перформер, автор багатьох мистецьких проектів.

Народився 1957 у Караганді, Казахстан.

Навчався у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва ім. Івана Труша та у Львівському політехнічному інституті за спеціальністю архітектура.

У 1989—1993 роках був членом мистецького товариства «Шлях» та брав участь у його групових виставках у Львові, Харкові, Любліні та Кракові.

У 1992 року був головним художником фестивалю «Вивих», 1993 року був головним художником фестивалю «Українська молодь — Христові».

1993 року став співзасновником мистецького об’єднання «Дзиґа». Був його арт-директором.

Був співзасновником важливих мистецьких інституцій у Львові: у 1989-1993 він був членом мистецького товариства «Шлях», у 1993 став співзасновником Мистецького Об’єднання «Дзиґа», а у 2007 співзасновником «Інституту Актуального Мистецтва», який проводив «Тиждень актуального мистецтва» у Львові та «Дні мистецтва перфоманс» у Львові.

Перформенс-інсталяції, виставки-інсталяції, виставка-перформанс, відеоарт, інстальований живопис — форми презентації його творчості.

До свого авторського жанру видиво (видовище + відео) Влодко Кауфман прийшов через пошук та творчий експеримент у різноманітних формах та техніках.

Працює над основними довготривалими проектами: «Гнізда для дерев»; «Екотеатр» (Біотеатр); «Риботерапія та Птахотерапія». До останнього прийшов через техніку офорту, з якої власне починав свій шлях художника.

Живе та працює у Львові.

Олекса Фурдіяк

Займається скульптурою, відео, перфоменсом, фото, живописом, інсталяцією .
1962 р.н. м.Скалат .
Працює у Львові.
1990-96 Львівська Академія Мистецтв
з 1990 р. учасник проєктів та виставок в країні та за кордоном
з 2010 є артредактором інтернетресурсу_ artmedium.com.ua
авторський сайт _ furdiyak.com

вибрані виставки:
* 2021. Resistentia . інсталяція Тріумфальна Арка . Галерея Ринок42 . Львів
* 2020. Guillotine . скульптура . The Expulsion From Paradise. Галерея Ринок42 . Львів.
* 2020. Штольня . скульптура . інсталяція . відео . Галерея Дзига . Львів
* 2019. Ритуали . скульптура . інсталяція . відео . Gallery !FEST . Львів
* 2018. Exhibition . скульптура . інсталяція . МСМ Корсаків . Луцьк
* 2018. Aurum places . скульптура . інсталяція . Zenko Gallery . Татарів
* 2017. Show Promise . скульптура . інсталяція . Zenko Foundation . Палац Мистецтв .
Львів
* 2017. Chech . скульптура . інсталяція . Zenko Gallery . Татарів
* 2016. Український зріз . скульптура . European Capital of Culture 2016 . Вроцлав .
Польща
* 2016. Transformation . скульптура . Gallery Warsztaty Kultury . Люблін . Польща
* 2015. X ART-Kyiv Contemporary . скульптура . ART Arsenal . Київ
* 2015. Inheritance . скульптура . Сenter of sculpture . Оронско . Польща
* 2015. 7 Great Sculpture Salon . скульптура . ART Arsenal . Київ
* 2014. LUD . скульптура . відео . інсталяція. перформенс . Палац мистецтв . Львів
* 2013 . Український зріз . скульптура . Палац мистецтв . Львів
* 2013. Lyman . скульптура . Gallery Warsztaty Kultury . Люблін . Польща
* 2012 , 2015 . GOGOLFEST . скульптура . інсталяція . Київ
* 2012. Тиждень актуального мистецтва . скульптура . Палац мистецтв . Львів
* 2010. Тиждень актуального мистецтва . скульптура . Галерея Фабрика . Львів

Новий рік Музей сучасного українського мистецтва Корсаків розпочинає з відкриття унікальної виставки Тетяни Думан-Скоп ” Над годиною: національне “.

Отже, запрошуємо 21 січня о 17:00 у МСУМК. Вхід вільний. Виставка триватиме протягом місяця.

***

Варіативні досвіди різних поколінь, передусім ідеї Михайла Бойчука, розмірковування над текстами та надання матеріальної форми складними алегоріями, розповідь візуальними образами про невиражальне та незображуване, а ще вибудова діалогу між глядачем та текстом, який за суттю часто є апофатичним. Таким чином можна розповідати про багатьох художників, котрі малюють ікони. Однак, особливу цінність набувають випадки, коли автор після чисельних експериментів, спроб та досліджень теоретичного матеріалу находити відповідну модель і через неї розкриває свій світ.Саме таким є мистецький спадок Тетяни Думан-Скоп, адже тут, як і в дуже небагатьох майстрів, оригінальна малярство базована на діалозі давньої вітчизняної художньої культури та візуальних практик ХХІ століття. Це стосується як сакральних творів, так і самобутніх картин-ілюстрацій до класиків української літератури: Богдана-Ігора Антонича, Василя Стефаника, Василя Стуса, Бруно Шульця. Роботи Тетяни Думан-Скоп розповідають історії, що не відділені від нас ані часом, ані відстанню, адже дива відбуваються тут і зараз. Як і відповіді, які, здавалося б, мали адресата століття тому є цілком відповідними до наших ситуацій та потреб. А водночас творчість Тетяни Думан-Скоп є взірцем того, як було знайдено ключ до того, чим є українська культура, і кожен може ним скористатися, а ще краще – зробити свій.

Лев Скоп, Галина Хорунжа