Народився в с. Карапиші Миронівського району Київської області. Після 8-го класу пішов на курси трактористів.
1969 – вступ до київського художньо-будівельного професійно-технічного училища № 5.
1971 – служба в Москві — у спецчастині, що оформляла «ідеологічно важливі» об’єкти (служили в ній майже самі українці).
1972 – 1979 – працював оформлювачем акціонерного товариства «Київоздоббуд».
1979 – 1990 – працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва об’єднання «Художник».
З 1986 – учасник республіканських мистецьких виставок.
1987 – закінчив відділ книжкового мистецтва Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова у Львові (викладач — Ф.Глущук).
1988 – член Національної спілки художників України.
1990 – 1997 – працював у Лаврській майстерні над монументальними творами з Галиною Пришедько-Зубченко – відомою українською художницею-шістдесятницею.
Неодноразовий номінант Національної премії України імені Т. Г. Шевченка.
Живописні та графічні роботи митця представлені в експозиціях багатьох українських і зарубіжних (Австралія, Канада, Польща, Словаччина) музеїв, а також у приватних збірках.
“Космогонія українського народу” — так називається цикл ліногравюр видатного українського художника Володимира Гарбуза (народився у 1951 році). Цикл складається з 28 кольорових ліногравюр (на дві дошки), розміром 54 х 43 см (аркуш), 29 х 24 (малюнок). Роботи віддруковані тиражем 30 екземплярів у 1991 році та стали ілюстраціями до книги Георгія Булашева “Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях” (1992 — рік першого видання). Книга, яка розповідає про космогонічні українські народні погляди та вірування, вперше видана у Києві у 1909 році російською мовою (“Космогонические украинские народные воззрения и верования”). У ній етнограф Георгій Булашев (народився у 1860 році, рік смерті невідомий) опрацював прозові фольклорні оповідання і написав не стільки про українську міфологію, скільки про бачення нашим народом світу;відтворив його уявлення про походження людей, навколишнього середовища.
Саме Юрій Буряк — на той час редактор видавництва “Довіра”, де й вийшла книга — переклав текст українською мовою і замовив Володимиру Гарбузу ілюстрації.
“Я схильний до давньоукраїнського, — каже Гарбуз. — У 1991 році, коли в Україні оголосили незалежність, багато митців відчули себе вільними і почали себе шукати. Як і в 1920-30-х роках, коли люди повірили у справжню державу. Як наслідок сплеску цього відродження, видавництва почали оприлюднювати раніше заборонені та сховані в архівах тексти, зокрема Георгія Булашева і Якова Головацького. Коли почав робити цикл, я не користувався матеріальною культурою, як це часто роблять інші художники: йдуть до бібліотеки чи музею, роздивляються та копіюють архівні матеріалі, будують на основі них твір чи ілюстрацію. Я просто вчитуюся в текст, уявляю, і образи приходять до мене. Малював тоді на інтуїції, підсвідомості.
Коли вже потім потрапила до рук книга про стародавні археологічні знахідки на території сучасної України, коли подивився на речі бронзові і керамічні, то волосся на голові заворушилося: я намалював те, що робили наші предки більше тисячі років тому. Митець — лише виконавець, і часто не усвідомлює, що творить. Тож літературно не можу розписати, що саме хотів сказати цими роботами. Просто прислухався до голосів неба. Вірю, що прийде час, і ці символи відкриють для дослідників нашої історії багато чого нового. І з відновленого космогонічного світогляду відбудеться Україна”.
Усього над циклом “Космогонія українського народу” Володимир Гарбуз працював п`ять років. До циклу, окрім ліногравюр до книги “Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях”, входить більше сотні живописних полотен та ілюстрації до книги “Виклади давньословянських легенд, або міфологія, укладена Яковом Головацьким” (Київ, Довіра, 1991 рік). Про це — у наступних публікаціях Бібліотеки українського мистецтва.
