Автор: admin

Унікальне масштабне видання «Анатомія ритейлу» побачило світ нещодавно.  Ця колективна монографія про «королеву економіки» – роздрібну торгівлю.

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбулась презентація та тематичний круглий стіл на тему «Проблеми інтеграції теорії і практики у сучасному ритейлі».

У заході взяли участь автори Віктор та Роман Корсаки, співавтори, а також представники наукових кіл.

Учасники круглого столу:
• Віктор Корсак – Голова Ради директорів VolWest Group, Доктор економічних наук, кандидат медичних наук, фундатор музею сучасного українського мистецтва Корсаків;
• Роман Корсак – Генеральний директор VolWest Group;
• Віталій Киричук – Віце-президент Волинської торгово-промислової палати;
• Наталія Благовірна – Волинський національний університет імені Лесі Українки, Проректор, кандидат філологічних наук, доцент;
• Наталія Коленда – Волинський національний університет імені Лесі Українки, декан факультету економіки та управління, кандидат економічних наук, доцент;
• Олена Стащук – Волинський національний університет імені Лесі Українки, Завідувач кафедри фінансів, доктор економічних наук, професор;
• Лариса Черчик – Волинський національний університет імені Лесі Українки, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту та адміністрування;
• Оксана Ляшенко – Луцький національний технічний університет, Проректор, Доктор економічних наук, професор;
• Олена Лютак – Луцький національний технічний університет, Доктор економічних наук, професор;
• Любов Ліпич – Луцький національний технічний університет, Доктор економічних наук, професор кафедри підприємництва, торгівлі та логістики ;
• Руслана Лазарєва – власниця мережі книгарень “Руніка”.

Під час круглого столу піднімалися питання актуальності інтеграції науки та практики, проблеми інтеграції теорії та практики у сучасному ритейлі.  Крім того йшлося про те, що науково-практична література повинна слугувати інструментом інтеграції теорії та практики.

Також у рамках заходу відбулась панельна дискусія, автограф-сесія авторів та співавторів книги.

До слова, у колективній монографії викладено досвід менеджменту «Наш Край» та SPAR Україна за 20 років свого не простого, проте результативного розвитку. Автори поділилися прикладними аспектами ритейлу, теоретично обґрунтовуючи їх, надали корисні поради, які дозволять ефективно розвинути роздрібний бізнес із нуля та підвищити ефективність наявного.

Монографія є не лише унікальною за змістом, а й за формою: у книгу включено десятки творів найкращих сучасних українських художників із колекції Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Це, з одного боку, підвищує рівень засвоєння матеріалу, а з іншого – забезпечує розвиток естетичного інтелекту читача та сприяє зацікавленості мистецтвом. Ми живемо в епоху інформаційного «потопу» і водночас тотального дефіциту часу, тому паралелізм пізнання – професійного та естетичного – є одним зі шляхів вирішення цих проблем.

Книга створена для кожного, хто займається ритейлом або планує вибрати цей напрямок розвитку, теоретиків та практиків торгівлі; виробників та дистриб’юторів; викладачів предметів про торгівлю та студентів; кожного, хто цікавиться проблемами цієї галузі економіки.

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків вчергове презентує проєкт «Дифузія» , мета якого сприяння розвитку мистецтва у різних регіонах України та посилення взаємодії і співпраці між музейними інституціями.

Отже, відкриття виставки “Космос Емми Андієвської” відбудеться вже 17  червня о 16:00 в м. Дніпро у Дніпропетровському обласному художньому музеї, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Шевченка, 21

 В експозиції, яка триватиме близько місяця, буде представлено кілька десятків живописних робіт з колекції Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк). Серед них, зокрема, унікальні картини з доповненою реальністю.

Нагадаємо, проєкт національного масштабу «Дифузія», приурочений до 30-річчя відновлення незалежності України. Це серія гостьових виставок, які мають на меті продемонструвати світові актуальність, високу професійність та автентичність українського мистецтва, талановитість і творчий потенціал української нації.

Термін «дифузія» в перекладі з латини означає поширення, розтікання, розсіювання, взаємодія.

На думку фундатора МСУМК  Віктора Корсака, саме через гостьові виставки розшириться аудиторія поціновувачів сучасного мистецтва як в Україні, так і за її межами.

Керівна партнерка Музею Леся Корсак зазначає, що ініціатори мають на меті збільшити доступність сучасного національного мистецтва для кожного мешканця держави і сприяти розвитку мистецтва в різних регіонах, представляючи провідних  художників.

До слова, проєкт «Дифузія» успішно реалізували вже сімнадцять разів: у Львові з виставками творів Миколи Кумановського та Емми Андієвської,  у Івано-Франківську, Хмельницькому, Камянці –Подільському, Тернополі, Вінниці, Маріуполі  та Бердянську , Вінниці, Ужгороді, Чернігові та Чернівцях, Рівному, Острозі, Луцьку та Харкові.

Довідково:

Емма Андієвська народилася 19 березня 1931 року в м. Донецьку. Від 1943 року перебуває за межами України. Американська громадянка. Мешкає в Німеччині. Член ПЕН-клубу, Спілки професійних митців Німеччини, Національної Спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2003 р.) та премії «Тетяни та Омеляна Антоновичів» (2018 р.). У 2018 році Емма Андієвська отримала Національну премію ім. Тараса Шевченка в номінації «Література». Мистецтво  художниці прикрашає колекції провідних музеїв світу. В 2019 році великий обсяг творів нею передано до Музею Сучасного Українського мистецтва Корсаків.

У червні Музей сучасного українського мистецтва Корсаків представив відразу два виставкові проєкти харківських митців Костянтина Зоркіна та Оксани Солоп.  

Як зауважила мистецтвознавиця Зоя Навроцька, щоб не скалося враження, що МСУМК виставляє частіше митців  із Західної України, цього разу пані Оксана та пан Костянтин представляють східні терени країни – Харків.

Самі митці зазначають, що в Харкові немає мистецької спільноти як такої, творять вони у підвалі, під землею, ніби заховані у корінні власного міста.

«Роботи у нас різні, для цієї виставки ми вибрали доволі суворі проєкти. Вони про тривогу, про страх і про відчуття, коли не можеш знайти систему координат у цьому світі. Наприклад, у роботах Оксани виражена ідея спирання на дитинство, яке нічого не дає. Вона показує типовість сімейних спогадів», — коментує Констянтин Зоркін.

Справді, привернула увагу картина, на якій зображена сім’я зі стертими лицями. Мисткиня говорить, що робила її з власних фото сім’ї. Каже, що часто не можна знайти відчуття захищеності у досвіді батьків. Наприклад, родина Костянтина – економісти, а він – митець, він не може знайти в їхньому досвіді допомоги для себе.

Проєкт чоловіка складається із двох частин – живопис та скульптура, а Оксани Солоп – це суцільний концептуальний проєкт.

«Ми намагалися поєднати наші роботи. Композиція мені дуже подобається. У нас тут і монохром, і звертання до архаїчних практик, і міфологія. Це робота із створення якоїсь власної мови, як карти таро: є символи, які конденсуються в маленьких зображеннях», — додає Констянтин Зоркін.

Твори справді доволі незвичні. Дивлячись на них виникає бажання міркувати та знаходити символи. Скульптури із дерева набули химерного перетворення і виглядають, наче вироби із металу. Картини спонукають довго вдивлятися у них.

У музеї розповідають, що «Напад на місто» (живопис, скульптура) митця Костянтина Зоркіна з Харкова показує, що будь-яке місце чи місто може стати домом, якщо дає притулок, якщо у ньому можна сховатися. Але наше відчуття безпеки – це продукт домовленості із зовнішнім світом, це угода, яка може бути порушена протилежною стороною без нашого дозволу. Імовірність такої можливості не дає спокою навіть у найкомфортніших умовах.

Проєкт «ХОУМ, СВІТ ХОУМ» (графіка, об’єкти) Оксани Солоп (Луганськ, Харків) – не про фанерні планшети, не про крука та череп із соняшникового насіння, не про чорно-білий, подряпаний, моторошний світ фотоколажів, створених мисткинею. Чому так? Хіба дитинство, родина, рідне місто, будинок, де минули перші роки життя, не мають викликати позитивних емоцій? Тому що насправді жодної ностальгії нема.

Є спогади, але вони типові. Є локації, що збереглися у пам’яті, але їх не можна відрізнити від таких само будинків, мікрорайонів, пустирів пострадянського світу. Саме тому багато об’єктів у роботах жінки замінено сонячним насінням.

Довідково:

Костянтин Зоркін (Харків) «НАПАД НА МІСТО» живопис, скульптура

Будь-яке місце чи місто може стати домом, якщо дає притулок, якщо у ньому можна сховатися. Але наше відчуття безпеки – це продукт домовленості із зовнішнім світом, це угода, яка може бути порушена протилежною стороною без нашого дозволу. Імовірність такої можливості не дає спокою навіть у найкомфортніших умовах.Можна сховатися у логічні конструкції, вибудувані інтелектом на фундаментах чи руїнах культури, країни, родини. Що величніші палаци спокою і храми упередженості, то багатіше вони декоровані, більш надійним здається це місто. Аж поки чудовиська із світу хаосу не пройдуть маршем крізь нашу схованку, навіть не помітивши її раціональної краси. Ірраціональні чудовиська не підписують угоди, бо не грають за нашими правилами.

Оксана Солоп (Луганськ, Харків) «ХОУМ, СВІТ ХОУМ» графіка, об’єкти

Приємна назва і ностальгічні асоціації, що виникають поряд із нею, – це не про фанерні планшети, не про крука та череп із соняшникового насіння, не про чорно-білий, подряпаний, моторошний світ фотоколажів, створених мисткинею.Чому так? Хіба дитинство, родина, рідне місто, будинок, де минули перші роки життя, не мають викликати позитивних емоцій? Тому що насправді жодної ностальгії нема. Є спогади, але вони типові. Є локації, що збереглися у пам’яті, але їх не можна відрізнити від таких само будинків, мікрорайонів, пустирів пострадянського світу. Не можна навіть відрізнити людей на родинних фото того часу: «чи то моя родина – чи інша?».Упорядкована типовість руйнує цінність спогадів. Вони втрачають унікальність, перестають бути коштовними рисами особистості. Звикнути до цього можна, якщо перестати згадувати, зменшуючи щодня комунікацію з минулим.