Місяць: Червень 2024

Шива є одним із головних богів у пантеоні індуїзму і відомий своїми унікальними атрибутами та глибоким символізмом. Він є частиною Вищої Трійці (Тримурті) разом з богом створення Брахмою і богом підтримання Вішну. Шива символізує руйнування, але у позитивному сенсі, оскільки його діяльність дозволяє новому створенню виникнути, перетворюючи його на бога зміни, руйнування та відновлення.

Шива часто зображується з чотирма руками, які тримають різні атрибути, як-от трішул (тризуб), дамару (маленький барабан), а також вогонь, що символізує життєву енергію та руйнування. На його тілі може бути попіл, що символізує аскетизм і відокремлення від світських турбот. На шиї у Шиви намисто з черепів, а на голові місяць у зростаючій фазі.

На лобі Шиви часто зображене третє око, яке символізує внутрішнє бачення та здатність бачити за межі звичайного сприйняття. Коли третє око відкривається, воно спалює бажання та ілюзії, що символізує очищення.

Одна з відомих форм Шиви – Натараджа, Король танцю. У цій формі він танцює тандаву, космічний танець, який символізує створення, збереження та руйнування Всесвіту.

Шива вважається богом змін, не тільки руйнування. Він видаляє всі перешкоди на шляху духовного зростання і змінює уявлення про реальність.

Шива також унікальний своєю здатністю бути як аскетом, так і сім’янином. Він одружений із Парваті, богинею сили та матір’ю Ганеші та Картікеї. Це показує його багатогранність як деструктивної та зберігаючої сили.

 

Цей символ у Трипільській культурі відомий як зображення худоби, зокрема бика або корови.

Великий нижній круг може символізувати тіло тварини, тоді як дуги, що виходять угору, являють собою роги. Роги у багатьох культурах асоціюються з силою, плодючістю та захистом. Тому використання такого символу в Трипільській культурі могло мати за мету залучення удачі в господарстві, підвищення плодючості худоби, а також їхній захист.

У контексті сільського господарства тваринництво було важливим аспектом життя трипільців, що забезпечувало харчування, матеріали для одягу та допомогу в обробітку землі. Символ худоби таким чином міг відігравати ключову роль у культурних та ритуальних практиках, спрямованих на підтримку і розвиток цієї важливої складової життя громади.

Цей символ у Трипільській культурі може представляти концепцію «серед лісу», символізуючи природу, зокрема густий і могутній ліс. Ліс у давніх культурах часто асоціюється з місцем містики, прихистку, а також джерелом життєво важливих ресурсів, як-от їжа, притулок і матеріали для виготовлення інструментів.

Символ може також відігравати роль захисного амулета, призначеного для забезпечення гармонії та балансу між людиною і природою. Його розміщення всередині круга підкреслює ідею цілісності та взаємозалежності.