Бій первісного бика Гошурана та Гайомарта

Спершу Ахурамазда, головний бог у заратустризмі,  створив небо – велике купольне склепіння, що захищало все інше. Потім створив воду, яка стала основою для річок, морів та океанів. Далі з’явилася земля, яка стала твердим підґрунтям для всіх інших створінь.

Наступними були рослини, які заповнили землю і дали їжу та матеріали для життя. Після цього Ахурамазда створив тварин, щоб вони населяли землю і підтримували баланс у природі. Серед перших тварин був первісний бик Гошурана, символ родючості і життя.

Потім Ахурамазда створив першу людину Гайомарта, який був мудрим і справедливим, і його створення мало допомогти в боротьбі з Ангра-Майнью.

Ангра-Майнью, злий дух, постійно намагався зруйнувати цей план, розповсюджуючи хаос і зло. Він убив первісного бика Гошурану, сподіваючись знищити життя на Землі. 

Проте, коли скорпіон укусив бика в калитку, то виверження сім’я призвело до появи нового життя. І коли його тіло почало розкладатися, з нього народилися нові рослини та тварини, а також люди.

Дерево життя

Дерево життя є символом у багатьох культурах по всьому світу, яке показує зв’язок між небесами, землею і підземним світом. Цей символ часто асоціюється зі створенням, безсмертям, мудрістю і захистом.

У скандинавській міфології дерево життя відоме як Іггдрасіль. Це величезне ясенове дерево, яке підтримує всі світи в універсумі. Його коріння простягається до різних джерел води і важливих місць, зокрема джерела мудрості. Іггдрасіль служить зустрічним місцем для богів і місцем важливих подій в міфології.

В єгипетській міфології дерево Ісіди, богині магії та материнства, часто розглядається як дерево життя. Згідно з міфами, Ісіда використовувала магічні здібності, щоб воскресити свого чоловіка Осіріса під деревом, що символізує відродження та вічне життя.

У кельтській культурі дерево життя називається Кравідд. Воно символізує силу, довголіття і мудрість. Кельти вірили, що дерево має магічну силу, яка забезпечує плодючість землі та з’єднує небо та землю. Дерево також символізувало цикл життя, смерті та відродження.

У християнстві та юдаїзмі дерево життя згадується у Книзі Буття, розташоване в середині Раю поряд з деревом пізнання добра і зла. Плоди дерева життя надають вічне життя, і після гріхопадіння людини доступ до них був заблокований.

У месоамериканській культурі, як-от майя, дерево життя відоме як Вакаче, і воно з’єднувало всі рівні світу: небо, землю і підземний світ. Це дерево також використовувалось як символ центру світу.

У слов’ян Дерево життя – це могутній дуб, який є шляхом до дев’яти небес. Кожне з дев’яти небес має своїх мешканців. На одному живуть сонце і місяць, на іншому – зірки і хмари, а десь вище – вітер, прабатьки птахів і звірів. На сьомому небі знаходиться слов’янський рай, який називається Ірій. Плоди цього світового древа містять насіння всіх дерев і трав. А значить, усе життя на Землі бере початок звідси.

Ці приклади показують, наскільки універсальним і могутнім є символ дерева життя у світових культурах, служачи зв’язком між фізичним і духовним, земним і небесним, життям і смертю.

Дерево еволюції Дарвіна

За словами Чарльза Дарвіна, життя, наче велике дерево, має безліч гілок, кожна з яких символізує різні види, що розвиваються на Землі.

Це дерево життя розрослося з насінини конкуренції та боротьби за існування, де тільки найсильніші, найспритніші та найбільш адаптовані до свого середовища виживають і передають свої гени наступним поколінням. Ці організми, які з часом здобувають корисні мутації або властивості, стають домінуючими в своєму середовищі, що сприяє розширенню гілок на цьому дереві.

З часом, як ці маленькі зміни накопичуються, вони можуть призвести до формування нових видів, іноді настільки відмінних від своїх предків, що вони заселяють нові гілки на дереві життя.

Створення природи

Історія життя на Землі — це захоплююча сага, яка розпочалася понад 4 мільярди років тому. У ці далекі часи, в епоху, коли наша планета була лише молодою і нестабільною, виникли перші форми життя. Ці мікроорганізми, відомі як прокаріоти, були дуже простими і не мали справжнього ядра. Вони були здатні виживати в екстремальних умовах, які були на Землі в ті часи.

Приблизно 2.4 мільярди років тому відбулася ключова подія, яка змінила атмосферу Землі — поява фотосинтезуючих ціанобактерій. Ці організми почали перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ на кисень та органічні речовини, виділяючи кисень як побічний продукт. Це призвело до великого кисневого збагачення атмосфери, що згодом створило умови для розвитку складніших форм життя.

Близько 2 мільярдів років тому з’явилися еукаріоти — клітини з ядрами та іншими внутрішньоклітинними органелами.. Еукаріоти поклали основу для розвитку багатоклітинності, що згодом сталася приблизно 1 мільярд років тому. Багатоклітинність дозволила організмам стати більш складними та різноманітними.

Однією з найбільших та найбільш значущих подій у еволюції життя на Землі був Кембрійський вибух, що стався приблизно 541 мільйон років тому. Під час цього періоду відбулося раптове збільшення різноманітності та складності живих організмів, зокрема розвиток основних груп сучасних тварин.

Наступним важливим кроком стало поширення життя на сушу. Перші наземні рослини з’явилися приблизно 470 мільйонів років тому, а перші наземні тварини — амфібії — близько 365 мільйонів років тому. Це створило нові екосистеми та харчові ланцюги.

З часом еволюційні процеси призвели до появи ссавців та квіткових рослин, які виникли приблизно 160 і 130 мільйонів років тому відповідно. Ці групи організмів далі диверсифікувалися і стали домінуючими на суходолі.

Заявка