Категорія: Створення людини

Стоїцизм як філософську школу засновав Зенон із Китіона близько 300 років до н. е.

Стоїки вважали, що головним завданням людини є життя в гармонії з природою та всесвітом, які вони розуміли як прояв раціонального порядку та божественного провидіння. Це означає діяти відповідно до розуму, який, за їхніми поглядами, є вищою частиною людської природи.

Стоїки навчали, що необхідно досягати душевного спокою (атараксії) через апатію, яка полягає у невразливості до зовнішніх впливів, як-от страждання, біль чи сильні емоції. Вони стверджували, що треба розрізняти, що знаходиться в нашій владі, а що ні, і не дозволяти неконтрольованим пристрастям керувати нашим життям.

Стоїки прагнули до самодостатності, яка означає незалежність від зовнішніх обставин. Вони вважали, що щастя залежить не від володіння матеріальними благами або статусом, а від внутрішньої сили та відповідальності.

Стоїки висували ідею універсального братерства всіх людей, підкреслюючи взаємну залежність і природну схильність до співпраці та взаємодопомоги. Вони вважали, що всі люди є частиною одного цілого та мають спільне призначення.

Виходячи з ідеї універсального братерства, стоїки також були першими, хто сформулював ідею космополітизму – ідею, що всі люди належать до однієї спільноти, заснованої на спільних розумних цінностях, незалежно від їхньої національності чи раси.

Філософія стоїків підкреслює значення особистої рішучості та відданості етичним принципам у житті, наголошуючи, що справжнє щастя і моральна цілісність є результатом самовдосконалення та самоконтролю.

Символ може бути інтерпретований як відображення зв’язків між людьми в громаді або між поколіннями, підкреслюючи важливість сімейних та родинних зв’язків у Трипільській культурі. Спіралеподібні та вигнуті елементи часто символізують динаміку, рух і циклічність, що може натякати на постійне відновлення життя та неперервність роду.

Цей символ міг використовуватися в ритуальних або декоративних цілях, вкарбовуватися на кераміці, тканинах чи інших предметах побуту, що використовувалися в щоденному житті або під час спеціальних обрядів. Через своє значення символ також міг слугувати амулетом, призначеним для захисту родини та забезпечення благополуччя її членів.

Цей символ є свідченням того, як давні культури використовували абстрактне мистецтво для вираження складних соціальних та духовних ідей, пов’язуючи матеріальне із нематеріальним через символічні образи.

“Ромео і Джульєтта” – одна з найвідоміших трагедій великого англійського драматурга Вільяма Шекспіра, створена приблизно в 1595 році. Ця п’єса є безсмертною історією кохання на тлі родинної ворожнечі.

Сюжет розгортається у Вероні, де між двома могутніми родинами – Монтеккі та Капулетті – точиться давній кривавий конфлікт. Юні Ромео з роду Монтеккі та Джульєтта з роду Капулетті закохуються одне в одного, не підозрюючи спершу, що вони – нащадки ворогуючих сімей.

Щоб побратися, Ромео і Джульєтта змушені одружитися таємно за сприяння брата Лоренцо. Однак їхнім коханим обридає заздалегідь трагічна розв’язка. В результаті фатального непорозуміння та низки драматичних збігів обставин Ромео, вважаючи свою кохану мертвою, кінчає життя самогубством, а Джульєтта, прокинувшись і виявивши тіло коханого, також жахливо вбиває себе.

Ця п’єса унаочнює всю глибину шекспірівських пристрастей і душевних переживань. Незважаючи на трагічний фінал, в центрі твору – чиста і палка любов головних героїв, здатна протистояти людській ненависті та упередженням.

“Ромео і Джульєтта” увібрала мотиви народних переказів та літературних творів попередніх епох, піднісши їх до рівня високої трагедії. Вона стала літературною класикою, зразком для наслідування драматургами наступних поколінь. Історія фатальних закоханих уособлює силу почуттів, здатних з’єднати серця навіть представників ворожих таборів.

Сузір’я Козеріг є одним із дванадцяти зодіакальних сузір’їв і має значення як в астрономії, так і в астрології.

В міфології Козеріг часто пов’язаний з божеством у вигляді козла. У грецькій міфології одна з історій розповідає про козла Амалфею, який вигодував Зевса в дитинстві. Інші міфи асоціюють це сузір’я з Паном, богом лісів, який мав ноги і роги козла та кинувся у річку Ніл під час боротьби з чудовиськом Тифоном, перетворивши свою нижню половину на рибу для втечі.

В астрології Козеріг – це земний знак, яким править Сатурн. Цей знак зодіаку символізує дисципліну, відповідальність і порядок. Люди, народжені під знаком Козерога, вважаються прагматичними, цілеспрямованими і відданими своїм цілям.

Козеріг також асоціюється з прагненням до успіху і стабільності в професійній сфері, маючи сильний вплив на кар’єрні досягнення та життєвий успіх.

Символ сварги, відомий також як свастика, є одним із найдавніших і найбільш універсальних символів в історії людства

У санскриті слово «свастика» означає «щасливий» або «благополучний».

В індуїстській та буддійській традиціях сварга символізує добро, удачу, благодать, священність та гармонію.

Символіка свастики часто асоціюється з сонцем і його рухом, зображуючи обертання та вічне колесо життя.

Вона може символізувати стабільність, вічність і безперервний цикл природи.

 В Індії свастика є священним символом у багатьох релігіях, зокрема в індуїзмі, джайнізмі та буддизмі. Вона використовується у ритуалах, на релігійних фестивалях, а також як оберіг.

Україна також має історичні згадки та артефакти, де використовується символ свастики, відомий тут як сварга. В історичному контексті свастика асоціювалась з оберегами та символікою сонця, що обертається, надаючи життєву енергію та благодать.

• Українські майстри часто використовували сваргу в народному мистецтві для зображення гармонії, руху та циклічності природи. Це було відображенням глибокої поваги до природи та її законів.
• Археологи виявляли свастику на різних артефактах, включно з декором на зброї, кераміці та прикрасах, що свідчить про її значущість в українській культурі з давніх часів.
• В українській вишивці сварга може використовуватися як символ захисту і благополуччя, часто втілюючи бажання здоров’я та процвітання для тих, хто носить одяг із такими мотивами.

Спіноза вважав, що все у світі – це частини одного великого цілого, яке він називає Богом або Природою. Він каже, що все, що ми бачимо навколо, всі люди, тварини, рослини, зірки – усе це вирази однієї великої сили.

Усе, що відбувається у світі, відбувається за певними правилами або законами, які не можна змінити. Це як у грі, де є правила, які треба дотримуватися. Спіноза вважав, що такі ж закони керують усім у природі, і навіть наші вчинки визначені цими законами.

За Спінозою, справжня свобода – це коли ти розумієш, як усе працює в природі, і живеш в гармонії з цими законами, а не просто робиш те, що хочеш. Коли ти розумієш, чому ти відчуваєш певні емоції або бажання, можеш керувати ними замість того, щоб вони керували тобою.

Жити етично, за Спінозою, означає жити відповідно до розуму і законів природи. Це означає думати, робити вибір і вчиняти так, щоб це відповідало не тільки твоїм інтересам, але і добробуту інших навколо тебе.

Наскельні малюнки є одними з найраніших форм мистецтва, створені первісними людьми у печерах та на скелях по всьому світу. Датовані від 40 000 років тому, ці малюнки часто зображують тварин, людей, ритуальні сцени та абстрактні узори. Використовуючи натуральні пігменти та прості інструменти, художники створювали зображення, які могли виконувати ритуальні, комунікативні та навчальні функції. Магічне та ритуальне значення цих малюнків може вказувати на спроби впливати на духовний світ або на успіх у полюванні. Наскельне мистецтво є важливим джерелом інформації про ранні культури і вірування первісних людей.

Головна ідея філософії Артура Шопенгауера полягає в тому, що основною сутністю світу є воля. Він вважав, що воля до життя є ірраціональною та нескінченною силою, яка лежить в основі всіх явищ природи та людської діяльності. Воля, за Шопенгауером, є сліпою і не має кінцевої мети, і ця безцільність веде до постійного бажання та страждань.

Шопенгауер розглядав людське життя як безперервну боротьбу, викликану волею. Бажання, які ведуть до дій, коли задовольняються, лише тимчасово заспокоюють, але швидко заміщуються новими, що знову призводить до страждань. Цей цикл невгамовних бажань і страждань Шопенгауер називав «колесом Іксари».

Шляхи мінімізації страждання за Шопенгауером

1. Естетичне споглядання

Шопенгауер вважав, що мистецтво та естетичне споглядання надають можливість відокремитися від бажань та страждань, пов’язаних з волею до життя.

2. Філософське споглядання (відмова від бажань)

Відмова від бажань та прихильностей може призвести до зменшення страждань. Цей шлях схожий на буддійську концепцію відмови від прихильностей як засобу досягнення просвітлення.

3. Глибоке співчуття до інших

Шопенгауер високо цінував моральність, яка базується на співчутті та емпатії до інших. Здатність відчувати біль інших як свій власний веде до альтруїстичної поведінки та зменшення страждань.

Анзу, також відомий як Імдугуд, є міфічним створінням з месопотамської міфології. Це істота з тілом орла та головою лева, і вона часто асоціюється з бурями та погодою. Анзу часто зображували як могутнього та лякаючого створіння, з великою силою і магічними здібностями.

Один з найвідоміших міфів, в якому фігурує Анзу, розповідає про крадіжку Табличок Доль — священних артефактів, які містять всю мудрість богів та дозволяють їх власнику контролювати всі закони Всесвіту, включаючи погоду та природні стихії.

У міфі Анзу краде Таблички Доль від Енліла, одного з головних богів. Енліл володів цими табличками і з їх допомогою підтримував порядок у всесвіті. Після крадіжки Анзу ховається у святилищі у горах, що робить його майже недосяжним.

Боги спробували відновити Таблички, висилаючи різних богів боротися з Анзу, але вони не могли його перемогти. Нарешті, бог Енкі, бог мудрості та магії, допомагає вибрати Нінурту, бога війни та полювання, який здатен здолати Анзу. Нінурта використовує спеціальні зброї та стратегії, надані Енкі, і в кінці перемагає Анзу, повертаючи Таблички Доль Енлілу, тим самим відновлюючи порядок і баланс у всесвіті.

Анзу в міфології є символом хаосу та потенційної руйнівної сили природи, яка може вийти з-під контролю. Він також символізує виклики, які потребують злагоджених зусиль для вирішення, підкреслюючи важливість знань, мудрості та відповідальності у підтриманні порядку та гармонії у світі.