5 березня о 17:00 в Музеї Корсаків відбудеться відкриття виставки графіки «УКРАЇНА У ЧОРНО-БІЛОМУ: ГРАФІЧНІ ДІАЛОГИ»!
Запрошуємо на подію!
м. Луцьк, вул. Карбишева, 1
КРЦ «Адреналін Сіті»
Категорія: Виставки
Запрошуємо на тематичний Круглий стіл “Космогонія – це про народження чи про смерть?”
Спікери та учасники круглого столу зможуть обговорити: для чого досліджують космогонію, як «Хтось, якимось чином, створив щось та когось, та про те, для чого все це».
Ми також хочемо подискутувати на тему «Де все взялося, де взялися ми і що з нами буде?».
Про «Рух від хаосу до порядку і чим все це закінчиться».
Круглий стіл відбудеться 21 грудня о 15:00 у Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків – в межах освітнього проєкту “КОСМОГОНІЯ”.
У програмі:
15:00 – 16:30 Погляди спікерів із різних сфер на космогонію і діалог з учасниками
17:00 – 18:30 Майстер-клас від художника проєкту “Космогонія”, Петра Антипа
Запрошуємо до діалогу усіх бажаючих – буде цікаво!
Чекаємо в середу, 21 грудня, о 15:00 в Музеї Корсаків.
Вхід вільний!
Луцьк, вул.Карбишева, 1
Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
У Луцьку створять найбільшу картину у світі!
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) представляє унікальний проєкт світового масштабу. Експозицію музею поповнить найбільша у світі живописна картина на полотні площею 2 000 м2
12-го листопада о 17:00 у МСУМК відбудеться відкриття проєкту та мистецька акція “Народження народження”, яка дасть старт проєкту “КОСМОГОНІЯ”. Експозицію музею поповнить найбільше живописне полотно у світі. Висота картини сягне 10 м, а ширина — 200 м, тобто її площа складатиме 2 000 м2. Картина буде сформована орієнтовно з 300 фрагментів, кожен із яких одночасно буде окремим самостійним арт-об’єктом. Цю роботу, впродовж півтора року, буде створювати знаковий український художник — Петро Антип.
Назва проєкту «КОСМОГОНІЯ» походить від грецького слова «народження». Це буде діалог із глядачем про те, як «Хтось, якимось чином, створив щось та когось, та про те, для чого це все».
«Досі мистецтвом вважалося те, що втратило функціональність (практичну доцільність) або не мало її взагалі. У нашому проєкті функція (виробничі процеси, які можна буде спостерігати) набуде естетичного змісту. Глядачі та працівники будуть отримувати унікальний психоемоційний досвід. Реальний виробничий процес, буде невід’ємною частиною арт-проєкту» — розповідає Віктор Корсак, куратор проєкту «КОСМОГОНІЯ» і фундатор МСУМК.
Важливою складовою проєкту є те, що відвідувачі Музею долучаться до найтривалішого у світі перформансу. Протягом 18 місяців вони зможуть спостерігати за творенням полотна: творчим пошуком митця та «Народженням народження». Мистецьке дійство Петра Антипа триватиме понад 3000 годин.
Впродовж процесу творення картини, у музеї будуть відбуватися різноманітні заходи на тему «КОСМОГОНІЯ» — мистецькі імпрези, майстер-класи, пізнавальні лекції, наукові форуми та конференції. Це дозволить відвідувачам, не лише поглибити свої знання із даної проблематики та отримати відповіді на непрості питання, а й сформулювати свої бачення на ґенезу всесвіту.
Автори проєкту переконані, що даний задум буде вагомим доробком і сприятиме приєднанню Луцька та України в цілому до когорти найвідоміших глобальних туристичних локацій.
До речі, попередній рекорд належить британському митцю Саші Джафру, який дав світові свою роботу “Подорож людства” площею 1 600 м2.
Стежити за апдейтами проєкту “КОСМОГОНІЯ” та за новинами МСУМК можна на сторінках у Facebook та Instagram. З будь-яких питань писати на [email protected].
Довідка:
Віктор Корсак — доктор економічних наук, кандидат медичних наук, Голова Ради директорів VolWest Group, фундатор Музею Сучасного Українського Мистецтва Корсаків, викладач МВА. Автор книг і десятків статей у світових виданнях.
Петро Антип — український скульптор, маляр, письменник. Народився у м. Горлівка на Донеччині, здобув освіту в Пензенському художньому училищі ім. Академіка К. А. Савицького (1984). Член Національної спілки художників України (1989). Заслужений художник України (2009).
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків створений з метою розвитку духовності нації та пропагування українського мистецтва у світі. У музеї представлено роботи понад 100 видатних митців (більш як 800 арт-об’єктів). Живопис, графіка, скульптура, інсталяція, відео-арт – тут зібрана колекція творів мистецтва найкращих українських авторів ХХ–ХХІ століть.
Завдяки старту проєкту “КОСМОГОНІЯ” Музей Корсаків розширюється ще на 5000 м2. Загальна площа складе 12 500 м2. МСУМК планує інтегрувати мистецтво у виробничий процес на постійній основі.
Відкриття проєкту «Історія параду» Андрія Зелинського та Олега Тістола
Запрошуємо 24 серпня о 18:00 до Музею сучасного українського мистецтва Корсаків на відкритті проекту «Історія параду» Андрія Зелинського та Олега Тістола.
м. Луцьк, вул. Карбишева, 1
КРЦ “Адреналін Сіті”
Відкриття виставки “Пошук слів” Даніка Манжоса та Романа Мініна 3 червня о 17:00
Запрошуємо 3 червня о 17:00 в Музей сучасного українського мистецтва Корсаків на відкриття виставки “Пошук слів” Даніка Манжоса та Романа Мініна!
Саме цією виставкою ми відновлюємо роботу Музею сучасного українського мистецтва Корсаків!
Чекаємо вас у п’ятницю, 3 червня о 17:00
Вхід вільний!
м. Луцьк, Карбишева,1
КРЦ «Адреналін Сіті»
«Космос Емми Андієвської» у Чернівцях
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків презентує проект «Дифузія», метою якого є сприяння розвитку мистецтва в різних регіонах України та посилення взаємодії та співпраці між музейними інституціями.
Отже, виставка «Космос Еммі Андієвської» відбудеться вже 16-го грудня біля Чернівецького обласного художнього музею, що знаходиться за адресою, м. Чернівці, Центральна площа, 10. Презентація виставки відбудеться о 15:00 та триватиме до кінця січня 2021 року.
В експозиції, яка триватиме понад місяць, буде представлено кілька десятків мальовничих робіт з колекції Музею сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк). Серед них, зокрема, унікальні картини з доповненою реальністю.
Нагадаємо, проект національного масштабу “Дифузія”, приурочений до 30-річчя відновлення незалежності України. Це серія гостьових виставок, які мають на меті продемонструвати світову актуальність, високу професійність та автентичність українського мистецтва, талантливість та творческий потенціал української нації.
Термін «дифузія» у перекладі з латини означає поширення, розтікання, розсіювання, взаємодія.
На думку фундатора МСУМК Віктора Корсака , саме через гостіві виставки розшириться аудиторія поціновувачів сучасного мистецтва як в Україні, так і за її межами.
Керівна партнерка Музею Леся Корсак зазначає, що ініціатори мають на меті збільшити доступність сучасного національного мистецтва для кожного мешканця держави і сприяти розвитку мистецтва в різних регіонах, представляючи провідних художників.
До слова, проєкт «Дифузія» успішно реалізували вже одинадцять разів : у Львові з виставками творів Миколи Кумановського та Емми Андієвської, у Івано-Франківську, Хмельницькому, Кам’янці –Подільському, Тернополі, Вінниці, Маріуполі, Бердянську , Ужгороді та Чернігові з її ж творами.
Довідково:
Емма Андієвська народилася 19 березня 1931 року у м. Донецьку. Від 1943 року перебуває за межами України. Американська громадянка. Мешкає у Німеччині. Член ПЕН-клубу, Спілки професійних митців Німеччини, Національної Спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2003 р.) та премії «Тетяни та Омеляна Антоновичів» (2018 р.). У 2018 році Емма Андієвська здобула Національну премію ім. Тараса Шевченка у номінації «Література». Мистецтво художниці прикрашає колекції провідних музеїв світу. У 2019 році великий обсяг творів нею передано до Музею Сучасного українського мистецтва Корсаків.
ХРОНІКА ЛЮДСЬКИХ ВІДНОСИН: У МСУМК ВІДКРИЛИ ВИСТАВКУ МОЛОДОЇ МИСТКИНІ ЗІ ЛЬВОВА.
МСУМК у Луцьку започаткував новий проект, біля якого знайомити містян та гостей обласного центру з молодими митцями. Цього разу свої твори, зокрема спеціально створені для лучан, презентувала авторка зі Львова.
Відкриття персональної виставки Дзвіні Підляшецької «Хроніка» у межах молодіжної арт-платформи «ENTER» відбулося у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків 11 грудня.
Як зауважила керівна партнерка музею Леся Корсак , молодіжна арт-платформа «ENTER» – це новий напрямок у діяльності музею, призвань виявити незнані досі таланти, популяризувати нові імена та сприяти підтримці творчості молоді.
Вона розповіла, що Дзвіня Підляшецька народилася, проживає та творить у Львові, де закінчила коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша та Українську академію друкарства (факультет графіки).
З 17 років Дзвіня бере активну участь у виставковому процесі: представляла особисті виставки і з живопису, і з графіки, а також долучалася до групових виставок, зокрема до нашого проекту «Імунітет + Антиципація» , який було відкрито 24 серпня. Крім того, Дзвіня – учасниця багатьох конкурсів, один із яких проходив у Лондоні… Сподіваємося, що відкриття сьогоднішньої виставки – це ще одна ступень у її творчості для того, щоб більше людей змогли зрозуміти пошуки молодої мисткині, пошуки молодих митців у цілому, які зараз формуються в Україні. Тому що мета молодіжної арт-платформи «ENTER» – відкриття для лучан, гостей міста нових імен в мистецтві, пропагування та вивчення творчості молодих авторів, аби можна було зрозуміти, куди рухається молоде українське мистецтво», – сказала Леся Корсак.
«Дивлячись на ці твори, отримуєш неймовірний допінг вражень, імпульс яскравих емоцій. Вражає щирість та безпосередність цих об’єктів, згадуються течії наївності та примітивізму. Маніпуляція цими засобами вражає, наштовхує на думки, висновки, тим більше, що цей живопис не тільки інтуїтивний, а й наповнений глибокими символами. Ці твори дуже інтелектуальні, вони розкриваються нам у ближчому прочитанні», – представила експозицію керівниця науково-дослідного відділу музею Зоя Навроцька
Сама авторка, передусім вона планувала виставити в музеї в хронологічному порядку ті свої роботи, над якими працювала протягом останніх трьох років.
«Але приїхавши сюди, я побачила, що це трохи інший формат, тому вирішила створити дві великі картини за два дні. Було дуже тяжко, доводилося дороблювати в останній день… Головна тема – людські відносини, стосунки між чоловіком та жінкою, між людиною та природою… На картинах – різні мотиви, як веселі, так і сумні. Переважно це якась драма з іронічним підтекстом», – поділилася Дзвіня Підляшецька .
Вона додала що, створюючи картини, спирається на власні відчуття та інтуїцію. Пише їх без попередніх ескізів. «Все йде з середини, і я не думаю про те, що малюю», – сказала місткіня.
«Попередні висновки» Андрія Зелинського у МСУМК
Впродовж місяця лучани та гості міста мають змогу оцінити виставку, підготовлену київським автором родом із Дніпра. У її основі – твори мистецтва, які можуть слугувати наочним посібником із минулих років.
Презентація виставкового проекту Андрія Зелінського «Попередні висновки» відбулася 4 грудня у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.
Керівна партнерка музею Леся Корсак розповіла, що, на її думку, кожна людина, яка підходить до 50-річного віку, як автор проекту, робить свої попередні висновки.
«Виставка – ретроспективна», – звернула увагу вона. Та ознайомила всіх присутніх із короткою біографією представленого митця. Так, Андрій Зелінський народився у Дніпрі, закінчивши Дніпропетровський державний університет (факультет радіофізики). Зараз живе і працює у Києві, який вважає своїм будинком та найкращим місцем для творчості.
«Працює в галузі актуального мистецтва, що включає живопис, графіку, принти, відеоарт, фотографію, стрит-арт. Ще з юнацьких років працює дизайнером, художником кіно. Він також професійний лектор, на мою думку. Автор теорії єдиного культурного поля. Філософ та великий патріот України», – розповіла Леся Корсак.
Як зазначила керівниця науково-дослідного відділу музею Зоя Навроцька , представлена експозиція провокує та змушує до роздумів. Що це? Це твори мистецтва, це артефакти, це об’єкти для думання, дискусії, розмов, це спроба впливу художника на своїх сучасників, на соціум», – зазначила вона.
Андрій Зелінський поділився, що працював над створенням виставки два місяці і назва проекту у нього виникла під час його створення.
«Чим більше я працював над цими роботами, тим чіткіше усвідомлював те, що зараз найбільш відповідна година для такого назва – «Попередні висновки». Тому що, на мою думку, зараз, як і кілька місяців тому, ми знаходимося в досить унікальному стані, коли можна зробити висновки, поки попередні, щодо великої кількості культурних і соціальних процесів, різного ступеня тривалості, починаючи від традиційних річних підсумків, адже скоро новий рік… Ця виставка – моє велика бажання, спровокувати всіх до підведення якихось попередніх підсумків. Зараз найбільш слушна година», – сказав митець.
Він додав, що вважає свою експозицію радше наочним посібником, який, однак, може слугувати і твором мистецтва.
Унікальний виставковий проєкт «Космос Емми Андієвської» побачать чернігівчани
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків продовжує масштабний проект «Дифузія», метою якого є сприяння розвитку мистецтва в різних регіонах України та посилення взаємодії та співпраці між музейними інституціями. На цей раз жителі Чернігова матиму змогу насолодитися мистецтвом «живої легенди» Емми Андієвської.
Отже, виставка під назвою «Космос Еммі Андієвської» відбудеться 26 листопада о 16:00 у рамках проекту “Дифузія” у Чернігівському художньому музеї імені Г.П.Галагана.
Початок о 16:00. Вхід вільний (маска+дистанція).
Нагадаємо, проект національного масштабу “Дифузія”, приурочений до 30-річчя відновлення незалежності України. Це серія гостьових виставок, які мають на меті продемонструвати світову актуальність, високу професійність та автентичність українського мистецтва, талантливість та творческий потенціал української нації.
Термін «дифузія» у перекладі з латини означає поширення, розтікання, розсіювання, взаємодія.
На думку фундатора МСУМК Віктора Корсака, саме через гостьові виставки розшириться аудиторія поціновувачів сучасного мистецтва як в Україні, так і за її межами.
Керівна партнерка Музею Леся Корсак зазначає, що ініціатори мають на меті збільшити доступність сучасного національного мистецтва для кожного мешканця держави та сприяти розвитку мистецтва в різних регіонах, представляючи провідних художників.
Перед вживанням карантинних заходів проект «Дифузія» успішно реалізували у Львові з виставками творів Миколи Кумановського та Емми Андієвської, та в Івано-Франківську з її ж творами.
У червні, після частичного послаблення карантину виставка «Космос Еммі Андієвської» відкрилася у Хмельницькому обласному художньому музеї та Тернополі. У серпні жителі сходу, а саме Маріуполя та Бердянська також мали змогу відвідати «космічні» гостьові експозиції. У жовтні виставка стартувала в Ужгороді.
Довідково :
Емма Андієвська народилася 19 березня 1931 року у м. Донецьку. Від 1943 року перебуває за межами України. Американська громадянка. Мешкає у Німеччині. Член ПЕН-клубу, Спілки професійних митців Німеччини, Національної Спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2003 р.) та премії «Тетяни та Омеляна Антоновичів» (2018 р.). У 2018 році Емма Андієвська здобула Національну премію ім. Тараса Шевченка у номінації «Література». Малярство художниці прикрашає колекції провідних музеїв світу. У 2019 році великий обсяг творів нею передано до Музею Сучасного українського мистецтва Корсаків.
“Занепад Відродження” Віктора Мельничука та Беати Корн
В передостанній день жовтня у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків представили проєкт «Занепад Відродження», що є дослідженням стереотипного мислення у межах України.
Величезний блискучий ведмідь, схожий на диско-кулю, посеред житнього поля та щедро насипаного зерна – цей центральний елемент виставки Беати Корн та Віктора Мельничука неможливо оминути.
Розмиті живописи, на яких складно сфокусувати увагу, і які можуть навіть спричинити легке запаморочення. Дзеркальні величезні скульптури зайців у клітці та коронавірусного ведмедя із клешнями замість лап; порцелянові крихкі динозаври на темному тлі. На кожному квадратному метрі виставки трапляється щось, що не вкладається у стандартні межі розуміння.
«Що ми робимо тут? Знову і знову вдивляємося в лик сучасного мистецтва. Шукаємо до нього ключі, міркуємо, сприймаємо. Ви ж знаєте, що в мистецтві не один рівень сприйняття? Його можна дивитися поверхово, сприймаючи композицію і певні авторські меседжі, а можна заглибитися у філософську глибінь і намагатися прожити побачене із автором. Дуже важливо при цьому ставити собі запитання: як, чому саме так?
І от у просторі цієї виставки таких запитань багато. Наївність і безпосередність оленів, що ніби зійшли із казок чи бабусиних килимків. Але! Сьогодні ці олені з автоматами… Цю експозицію не вийде оцінити просто критеріями «подобається / не подобається», її треба пережити і відчути на рівні кожного об’єкта», – розпочала відкриття виставки мистецтвознавиця Зоя Навроцька.
Своїм «ключем» до розуміння цих авторів поділилася керівна партнерка музею Леся Корсак.
«Чому «занепад» і чому «відродження» пояснять автори. На мою думку, в нас уже 29 років триває відродження України, але щось ми в цьому трохи буксуємо. На це звертають увагу митці, наголошуючи своїми подвійними роботами на нашу систему подвійних стереотипів.
Віктор Мельничук показує роботи, в яких розмите і минуле, і майбутнє: ми все ще не можемо позбутися штампів попередньої епохи, і хоч знаємо, куди нам рухатися далі, але стоїмо на роздоріжжі. Яскрава мить на кожному полотні – це наше сьогодення. Беата Корн своїми великими просторовими об’єктами звертається до дитячих асоціацій, через які хоче достукатися до кожного і змінити інфантильну свідомість на зрілу. Сьогодні у нас глибокі змісти, глибока виставка, глибокі автори», – підсумувала пані Леся.
Віктор Мельничук народився і провів багато років у Луцьку, перш ніж вступив до Львівської академії мистецтв, де й зустрів свою майбутню дружину Беату Корн. Згодом пара переїхала до Ужгорода, рідного міста Беати. Багато років вони присвятили викладацькій праці у різних художніх закладах.
Пан Віктор зізнався, що давно не був у Луцьку, а тому скористався нагодою і подякував усім, хто вірив у нього і навчав. Також він розповів, що цей виставковий проєкт вони із Беатою присвятили своїм матерям.
«Ми б хотіли присвятити цю виставку мамам – моїй та Беатиній. За їхнє терпіння і розуміння у тому, щоб ми могли поділитися частиною нашого життя, яка є в цих роботах. Бо без підтримки рідних все це творити було б досить складно».
Також пані Беата розповіла трохи про найбільш видовищний об’єкт виставки – блискучого ведмедя серед поля колосків та зерна.
«Ведмідь тут – ніби іншородне тіло. Він вмонтований в інсталяцію Віктора, яка вже була багато разів експонована. Ця виставка – своєрідний підсумок нашої 12-річної співпраці: як подружжя, бо стільки років ми одружені, як батьків, бо це вік старшої доньки, і як авторів, ідеї яких постійно сплітаються в одне ціле. В інсталяції первісно йшлося про зародження культури. Про те, як кочові племена зупинилися і почали формувати культуру, займатися землеробством, розбудовувати міста. А ведмідь з’явився тут як мерехтливе створіння, яке може збити нас із певного бачення, відволікти від основи».
«12 років тому ми вже створювали дзеркального ведмедя, дуже схожого за пропорціями на цього. Це іграшка Лего як символ дитячої наївності дорослих людей. Перша така скульптура називалася у нас «Дімці розбили серце». Її задум з’явився під час війни у Грузії, коли обов’язки президента Росії виконував Дмитро Мєдвєдєв. Звідси виник образ ведмедя. Але всі розуміли, що він – іграшка в руках у Путіна. В одному з інтерв’ю Мєдвєдєв каже, що війна почалася тому, що грузини розбили йому серце. І на цю ситуацію далі наклалася інтерпретація образів», – доповнив історію Віктор Мельничук.
Художники зазначили, що прагнуть про складне і тривожне розповідати за допомогою дитячих образів. Аби спершу картинка виглядали просто і привабливо, але в ній не все було насправді так просто.
«Часто у наших роботах з’являються руки-клешні. У нас є друг, і в нього від народження такі руки. Він займається програмуванням, ремонтує техніку, водить машину. Крім цього, одружений, має сім’ю та дітей. І здається мені набагато щасливішим, ніж я, бо позитивнішої людини знайти важко.
Спілкуючись із ним, у нас виникла серія робіт, але вже з іншими меседжами, не тими, які наш друг розповідав про своє життя.
Дивлячись на світ довкола, ми як художники передаємо змісти, але часто уже свої, а не описані кимось. Це я до того, що не так важливо заглиблюватися у чиюсь розповідь, а краще писати власну історію», – порадив пан Віктор.
