Трипільська культура відома своєю багатою символікою, що особливо виявлена в їхній кераміці.
Цей знак символізує вічність і нескінченність. Він уособлює універсальні поняття циклічності та безкінечного відродження, які можуть бути інтерпретовані в контексті багатьох культур і філософій.
Трипільська культура, яка розвинулася близько 7 500 років тому, вважається однією з найстаріших цивілізацій, що існувала до таких давніх культур, як Шумер, Єгипет і Китай. Ця культура була високорозвиненою, мала успіхи в землеробстві, технологіях, як-от винахід колеса, доместикації тварин та створення одного з перших календарів. Хоча Трипільська культура відзначалася своєю складною орнаментальною системою, яка відображала мову символів на кераміці, вона не розвинула писемності, що є однією з причин, чому її іноді не визнають як одну з перших великих цивілізацій у світовій науці.
Колись давно в нашій Сонячній системі була велика і велична планета на ім’я Прагея. Вона була центром життя та знань, населена могутніми істотами, яких називали титанами зоряного світу.
Титани Прагеї володіли незліченною мудрістю, але їхня сила та знання породили і суперечки. Найвпливовішим серед них був Люцифер, який знехтував законами рівноваги, щоб досягти абсолютного контролю.
У результаті цього він став чорної дірою, яку почали називати Князем пітьми. Його катастрофічне перетворення призвело до розриву Прагеї на численні шматки. Ці уламки з часом сформували сучасний пояс астероїдів.
Життя на Прагеї зникло, цивілізація занепала, а мудрість і знання були втрачені. Титани, які згодом мешкали на Землі, стали пращурами людства, але їхні могутні здібності залишилися лише в легендах.
У китайській філософії Інь та ян – це дві взаємопов’язані енергії, які разом створюють гармонію та баланс. Інь та ян поєднуються, щоб створити рівновагу, але водночас вони постійно змінюються і рухаються. Це взаємодія протилежностей, яка запускає процес творення. Світло і темрява, тепло і холод, рух і спокій – усі ці елементи створюють умови для народження світу.
Біблія описує, як Бог створив світ за шість днів. Першого дня було створено світло, другого – небо, третього – землю і рослини, четвертого – зірки і небесні тіла, п’ятого — морських істот і птахів, а шостого – тварин і людину.
У Корані згадується, як Аллах створив небеса і землю, розділив день та ніч, і створив усе живе.
Індуїзм говорить про те, що Бог Брахма створив світ із власної свідомості. І світ постійно проходить через цикли створення і руйнування.
У буддизмі є уявлення про початок світу як результат причин і наслідків, а світ виникає та розпадається у нескінченних циклах.
Уявіть собі симфонію енергії та світла, коли різнокольорові спалахи вибухають у різних частинах всесвіту, а зірки утворюють величезні спіралі галактик. Це момент, коли з хаосу з’являється порядок, і темрява поступається місцем світлу.
Це дивовижний початок, який став основою для всього, що ми знаємо. З цього вибуху зародилася вся матерія, усі зірки, усі планети, і зрештою, наш дім – планета Земля.
З моменту великого вибуху минуло майже 14 мільярдів років, і весь цей час всесвіт продовжує розширюватися. Галактики рухаються одна від одної, а простір стає все більшим.
Це момент, коли не було нічого. Ні зірок, ні планет, ні простору, ні часу. Лише нескінченна порожнеча. Але в цій порожнечі існувала така мала точка, що її навіть не можна було побачити. Ця точка містила всю енергію та матеріал, який згодом стане всім, що ми знаємо. І ось якось ця точка, яку називають точкою сингулярності, вибухнула.
Вибух був таким потужним, що він створив цілий всесвіт. Світло та енергія розліталися в усіх напрямках, народжуючи зірки та галактики. Це був великий вибух, початок усього.
У грецькій міфології світ розпочався з Хаосу – порожнечі без форми та змісту. З цього Хаосу народилися Гея (земля), Нікс (ніч) і Ер (любов). Пізніше Гея породила Урана (небо), і з їхнього союзу з’явилися титани, які стали першими мешканцями світу.
У скандинавській міфології світ розпочався з порожнього простору. З одного боку цього простору були крижаний світ Ніфльгейм, з іншого – вогняний світ Муспельгейм. Коли лід і вогонь зустрілися, утворився гігант Імір. З його тіла боги створили землю, а з його крові — океани.
