Автор: msumk

Символ сварги, відомий також як свастика, є одним із найдавніших і найбільш універсальних символів в історії людства

У санскриті слово «свастика» означає «щасливий» або «благополучний».

В індуїстській та буддійській традиціях сварга символізує добро, удачу, благодать, священність та гармонію.

Символіка свастики часто асоціюється з сонцем і його рухом, зображуючи обертання та вічне колесо життя.

Вона може символізувати стабільність, вічність і безперервний цикл природи.

 В Індії свастика є священним символом у багатьох релігіях, зокрема в індуїзмі, джайнізмі та буддизмі. Вона використовується у ритуалах, на релігійних фестивалях, а також як оберіг.

Україна також має історичні згадки та артефакти, де використовується символ свастики, відомий тут як сварга. В історичному контексті свастика асоціювалась з оберегами та символікою сонця, що обертається, надаючи життєву енергію та благодать.

• Українські майстри часто використовували сваргу в народному мистецтві для зображення гармонії, руху та циклічності природи. Це було відображенням глибокої поваги до природи та її законів.
• Археологи виявляли свастику на різних артефактах, включно з декором на зброї, кераміці та прикрасах, що свідчить про її значущість в українській культурі з давніх часів.
• В українській вишивці сварга може використовуватися як символ захисту і благополуччя, часто втілюючи бажання здоров’я та процвітання для тих, хто носить одяг із такими мотивами.

Спіноза вважав, що все у світі – це частини одного великого цілого, яке він називає Богом або Природою. Він каже, що все, що ми бачимо навколо, всі люди, тварини, рослини, зірки – усе це вирази однієї великої сили.

Усе, що відбувається у світі, відбувається за певними правилами або законами, які не можна змінити. Це як у грі, де є правила, які треба дотримуватися. Спіноза вважав, що такі ж закони керують усім у природі, і навіть наші вчинки визначені цими законами.

За Спінозою, справжня свобода – це коли ти розумієш, як усе працює в природі, і живеш в гармонії з цими законами, а не просто робиш те, що хочеш. Коли ти розумієш, чому ти відчуваєш певні емоції або бажання, можеш керувати ними замість того, щоб вони керували тобою.

Жити етично, за Спінозою, означає жити відповідно до розуму і законів природи. Це означає думати, робити вибір і вчиняти так, щоб це відповідало не тільки твоїм інтересам, але і добробуту інших навколо тебе.

Наскельні малюнки є одними з найраніших форм мистецтва, створені первісними людьми у печерах та на скелях по всьому світу. Датовані від 40 000 років тому, ці малюнки часто зображують тварин, людей, ритуальні сцени та абстрактні узори. Використовуючи натуральні пігменти та прості інструменти, художники створювали зображення, які могли виконувати ритуальні, комунікативні та навчальні функції. Магічне та ритуальне значення цих малюнків може вказувати на спроби впливати на духовний світ або на успіх у полюванні. Наскельне мистецтво є важливим джерелом інформації про ранні культури і вірування первісних людей.

Головна ідея філософії Артура Шопенгауера полягає в тому, що основною сутністю світу є воля. Він вважав, що воля до життя є ірраціональною та нескінченною силою, яка лежить в основі всіх явищ природи та людської діяльності. Воля, за Шопенгауером, є сліпою і не має кінцевої мети, і ця безцільність веде до постійного бажання та страждань.

Шопенгауер розглядав людське життя як безперервну боротьбу, викликану волею. Бажання, які ведуть до дій, коли задовольняються, лише тимчасово заспокоюють, але швидко заміщуються новими, що знову призводить до страждань. Цей цикл невгамовних бажань і страждань Шопенгауер називав «колесом Іксари».

Шляхи мінімізації страждання за Шопенгауером

1. Естетичне споглядання

Шопенгауер вважав, що мистецтво та естетичне споглядання надають можливість відокремитися від бажань та страждань, пов’язаних з волею до життя.

2. Філософське споглядання (відмова від бажань)

Відмова від бажань та прихильностей може призвести до зменшення страждань. Цей шлях схожий на буддійську концепцію відмови від прихильностей як засобу досягнення просвітлення.

3. Глибоке співчуття до інших

Шопенгауер високо цінував моральність, яка базується на співчутті та емпатії до інших. Здатність відчувати біль інших як свій власний веде до альтруїстичної поведінки та зменшення страждань.

Анзу, також відомий як Імдугуд, є міфічним створінням з месопотамської міфології. Це істота з тілом орла та головою лева, і вона часто асоціюється з бурями та погодою. Анзу часто зображували як могутнього та лякаючого створіння, з великою силою і магічними здібностями.

Один з найвідоміших міфів, в якому фігурує Анзу, розповідає про крадіжку Табличок Доль — священних артефактів, які містять всю мудрість богів та дозволяють їх власнику контролювати всі закони Всесвіту, включаючи погоду та природні стихії.

У міфі Анзу краде Таблички Доль від Енліла, одного з головних богів. Енліл володів цими табличками і з їх допомогою підтримував порядок у всесвіті. Після крадіжки Анзу ховається у святилищі у горах, що робить його майже недосяжним.

Боги спробували відновити Таблички, висилаючи різних богів боротися з Анзу, але вони не могли його перемогти. Нарешті, бог Енкі, бог мудрості та магії, допомагає вибрати Нінурту, бога війни та полювання, який здатен здолати Анзу. Нінурта використовує спеціальні зброї та стратегії, надані Енкі, і в кінці перемагає Анзу, повертаючи Таблички Доль Енлілу, тим самим відновлюючи порядок і баланс у всесвіті.

Анзу в міфології є символом хаосу та потенційної руйнівної сили природи, яка може вийти з-під контролю. Він також символізує виклики, які потребують злагоджених зусиль для вирішення, підкреслюючи важливість знань, мудрості та відповідальності у підтриманні порядку та гармонії у світі.

Ганімед – це найкрасивіша людина із тих, що коли-небудь жили. Він був троянським принцом, сином царя Троса, засновника Трої. Його краса настільки зачарувала Зевса, верховного бога олімпійського пантеону, що Зевс вирішив викрасти молодого хлопця.

Зевс перетворився на орла та викрав Ганімеда, піднявши його до Олімпу. На Олімпі Ганімед отримав місце чашника богів. Його обов’язком стало наливати нектар і амброзію богам, таким чином запобігаючи їхньому старінню.

В індуській міфології Калія був драконом, який отруював води річки Ямуна.

Його отруйний подих призводив до гибелі всіх живих істот у річці та навколо неї. Крішна викликав Калію до бою, стрибнувши у забруднені води Ямуни. Змій атакував Крішну, намагаючись обвити його своїми масивними кільцями та втопити. Проте Крішна легко визволився і почав танцювати на головах Калії, змушуючи його відчути неймовірний біль і страждання.

Танець Крішни був настільки могутнім, що врешті-решт Калія підкорився. Крішна відпустив Калію з умовою, що він більше не отруюватиме Ямуну та покине ці місця разом зі своєю родиною.