...

Відкриття виставкового проєкту Михайла Красника “Необ’єктні асамбляжі”

2 серпня о 17:00 в Музеї Корсаків відбудеться відкриття виставки Михайла Красника «Необ’єктні асамбляжі»

Михайло Красник (1955 – відомий український художник, один із засновників української тактильної абстракції в графіці та малярстві. Новий проект «Необ’єктні асамбляжі» – говорить про усвідомлення абсурду, що відчується останнім часом у просторі. Предмети, що вийшли з ужитку, їх поєднання, яке немає логічного зв’язку – насправді загострюють вразливе ставлення до реальності. Поверхні предметів жорсткі, вони ранять як реальність і єдиним опором є творити свою логіку форм, яку художник сам у змозі контролювати. Тому його необ’єктивна реальність – це наче форма опору дійсності, а нова гармонія – модель нового предметного ладу.

Необ’єктні форми у асамбляжах Красника були ще в середині 1990-х, бо він потребував нової дійсності на уламках старого суспільного ладу. Тому предметна іронія з брусків дерева, пластичні метафори – були таким дадаїстичним гротеском, наче: «…ви жийте у своєму світі, я собі створю інший, бо мені вже ваш набрид…». Тоді вибрики Красника ніхто серйозно не сприйняв, бо експерименти робили всі: оригінальні і вторинні…, Їх було багато. Тоді Михайло ще робив на папері «матриці», графічні композиції у техніці сліпого тиснення та використанням поштових марок. Те «тактильне сміття» всіма сприймалось як пластична віртуозія, а сам Красник бачив у тому логіку фіксації часу у предметах. Красник був не один у тих вправах, бо поштові марки клеїв також львівський гуру Влодко Кауфман і всі його львівські епігони. Але Красник завжди послідовний у спостережені фактур, бо за марками і клаптями паперу невдовзі пішли фрагменти різної матерії, частин металу, дерева. Зрештою, апогеєм цих фактур стало оформлення бару «Бідон» у Львові, де Михайло дав собі волі вповні і все совково-стереотипне сміття видав у трьох масштабних асамбляжах-вітринах.

Зовсім інша мова асамбляжів була після ковіду 2019 року, бо художник майже буквально переповідає свою візію апокаліпсису: із уявними ландшафтами пустки та «грибом ядерного вибуху». Згодом ця образність обростає якостями нової логіки, де художник наче конструює світ того, що прийде після пустки. Елементи колишньої історії вказують нові координати, наче «новий супрематизм» 21 сторіччя. Міжпредметні зв’язки просторових композицій Красника лиш приблизно нагадують форми нашого світу: вони мають його елементи. Логіка цих зв’язків позбавлена об’єктивізму, бо художник конструює відсторонені думки.

Новий виток творчої еволюції Михайла Красника після лютого 2022 року вже варто сприймати як топографію руху: для когось – це втеча, для когось – нові вектори розвитку. За всім цим криються локації Красникової уяви, що дає відчуття простору та свободи. Так виглядає, що нове мистецтво мусить бути безоб’єктним, аби не творити нових фальшивих симулякрів дійсності.

Виставковий проект здійснено в колаборації Музею сучасного українського мистецтва Корсаків та ЦІМ Меркурій.

 

Богдан Мисюга

 

На подію вхід безкоштовний
Запрошуємо!

м. Луцьк, вул. Івана Корсака, 1
КРЦ «Адреналін Сіті»

пн-пт: 12:00-20:00
сб-нд: 11:00-20:00
066 142 51 18

Тіні забутих предків

“Тіні забутих предків” — це радянський художній фільм, знятий у 1965 році режисером Сергієм Параджановим на основі однойменної повісті українського письменника Михайла Коцюбинського. Сюжет фільму розгортається у Карпатах і розповідає про трагічну любов Івана та Марічки, чиї сім’ї знаходяться в тривалому протистоянні.

Фільм вирізняється своїм візуальним стилем та використанням міфологічних та фольклорних елементів, що зробило його одним з піонерів модернізму в радянському кіно. Його естетика та нестандартний підхід до розповіді ставили Параджанова як новатора, хоча це і призвело до проблем з радянською цензурою.

Фільм отримав високу оцінку критиків та був визнаний на міжнародних фестивалях, зокрема, виграв премію за кращу режисуру на Каннському кінофестивалі. “Тіні забутих предків” значно вплинули на розвиток світового кінематографа і зміцнили репутацію Параджанова як одного з найважливіших режисерів своєї епохи.

Наслідки фільму також мали глибокий культурний вплив, сприяючи популяризації української культури та народного мистецтва, а також стимулювали інтерес до кінематографічних експериментів у радянському союзі та за його межами.

Григорій Сковорода

Григорій Сковорода був українським філософом, поетом, і педагогом, який народився 3 грудня 1722 року у Чорнухах, що на Полтавщині. Він вивчав науки у Києво-Могилянській академії та подорожував країнами Європи, де поглибив свої знання з філософії, теології та музики.

Сковорода відомий своїми оригінальними ідеями щодо особистісного щастя та самопізнання. Він пропагував ідею, що справжнє щастя людини полягає в знаходженні своєї “справи серця” і житті в гармонії з природою і Богом. Його філософія мала глибокий вплив на розвиток духовної культури та літератури в Україні.

Сковорода залишив після себе численні філософські твори, вірші, а також музичні композиції. Його творчість вражає глибиною та оригінальністю думок, велику увагу він приділяв моральним та етичним питанням. Його твори були зібрані та опубліковані посмертно і до сьогодні залишаються важливою частиною української культурної спадщини.

Григорій Сковорода відомий своєю скромністю та аскетизмом, він відмовився від посад та багатства, вибравши життя мандрівного філософа. Він помер 9 листопада 1794 року та був похований неподалік села Пан-Іванівка в Харківській області.

Левко Лук’яненко

Левко Лук’яненко був українським політичним діячем, правозахисником і одним з лідерів дисидентського руху в СРСР. Він народився 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка на Чернігівщині.

У своїй юності Лук’яненко був активним у комуністичному русі, але його критичні погляди на радянську владу призвели до його арешту у 1959 році. Лук’яненко провів майже 25 років у в’язницях і таборах ГУЛАГу за антирадянську діяльність і за свої погляди на незалежність України.

Після здобуття незалежності України у 1991 році Лук’яненко став одним із засновників і ведучих політиків Руху, сприяв розробці та прийняттю першої Конституції незалежної України. Він також представляв Україну у Верховній Раді та активно брав участь у законодавчій діяльності.

Лук’яненко відомий як автор “Акту про державний суверенітет України”, документа, який став фундаментом для проголошення незалежності України. Його зусилля і відданість ідеалам свободи та національної незалежності залишають значний вплив на політичний та соціальний ландшафт України. Левко Лук’яненко помер 7 липня 2018 року.

Mahatma-Gandhi

Mahatma Gandhi, чиє повне ім’я було Мохандас Карамчанд Ганді, народився 2 жовтня 1869 року в Порбандарі, Індія. Він став відомий своєю філософією ненасильницького спротиву, яка стала ключовою в боротьбі за незалежність Індії від британського колоніального правління.

Ганді вивчав право в Лондоні, після чого працював адвокатом у Південній Африці, де він почав свою активну боротьбу проти расової сегрегації. Повернувшись до Індії у 1915 році, він взяв на себе лідерство в Індійському національному конгресі. Ганді провадив кампанії цивільної непокори, які засновувалися на масовій непокорі та страйках, виступаючи проти британських законів і податків.

Однією з найвідоміших його ініціатив був “Сільський похід” 1930 року, коли він пройшов 400 кілометрів до узбережжя Аравійського моря, щоб виробити сіль і таким чином протистояти британському монопольному податку на сіль. Ця акція привернула міжнародну увагу до індійського руху за незалежність і стала символом ненасильницької боротьби.

Ганді також відомий своїми зусиллями в сприянні релігійної гармонії та економічної самодостатності через рух “свадеші”, який закликав до бойкоту імпортних товарів.

Попри свою ключову роль у набутті Індією незалежності в 1947 році, Ганді був трагічно вбитий у 1948 році. Його ідеї ненасильства і миру продовжують надихати світові рухи за соціальні зміни.

Адольф Гітлер

Адольф Гітлер (1889-1945) – політичний лідер Німеччини, засновник націонал-соціалістичної партії (нацистської). Він народився в Австрії, але більшу частину своєї політичної кар’єри зосередив у Німеччині.

Гітлер прийшов до влади в 1933 році, ставши канцлером, а згодом і фюрером нацистської Німеччини. Він розробив та втілив ідеологію націонал-соціалізму, яка пропагувала расову чистоту та тоталітарне управління.

Гітлер мав вирішальний вплив на політичні події у Європі в 1930-х та ранніх 1940-х роках, включаючи анексію Австрії та Чехословаччини, а також запуск Другої світової війни у 1939 році. Його агресивна експансійна політика та військові кампанії призвели до значних змін у політичному ландшафті Європи.

Одним із найтрагічніших аспектів правління Гітлера стало запровадження Голокосту – систематичного переслідування та знищення євреїв, яке призвело до мільйонів жертв. Ця політика стала однією з найтемніших сторінок людської історії.

Гітлер покінчив життя самогубством у 1945 році, коли союзні війська вступили до Берліна, що символізувало поразку нацистської Німеччини та кінець його режиму. Його спадщина залишається негативною, асоціюючись із воєнними злочинами, геноцидом та крахом моральних та етичних принципів у сучасному світі.

24 липня о 17:00 відбудеться презентація Клубу Музею сучасного українського мистецтва Корсаків!

24 липня о 17:00 відбудеться презентація Клубу Музею сучасного українського мистецтва Корсаків!
Не пропустіть можливість стати частиною нашої клубної спільноти та зануритися у світ мистецтва.
Вхід вільний 🫶🏻
—————————-
On July 24, at 17:00, the Korsaks Museum of Contemporary Ukrainian Art Club will be presented!
Don’t miss the opportunity to become a part of our club community and immerse yourself in the world of art.
Admission is free 🫶🏻

26 липня о 17:00 в Музеї Корсаків відбудеться відкриття виставкового проєкту Радислава Дзюби “Шосте вимирання”.

26 липня 2024 року о 17:00 Музей сучасного українського мистецтва Корсаків презентує арт проєкт Радислава Дзюби “Шосте вимирання” за мотивами однойменної книги Елізабет Колберт.

Цей проєкт досліджує складну тему екологічної кризи та людську схильність ігнорувати небезпечні сигнали. Використовуючи іржаві глобуси, бджолярні рамки, запечатані шарами паперу та іржі, а також дві монументальні скрижалі, створюється багатовимірний простір, який змушує глядача задуматися над наслідками шостого вимирання. 

За Елізабет Колберт, наша планета вже пережила 5 масових вимирань в минулому, і зараз стоїть на межі шостого масового вимирання. Більше того, людство є не лише його свідками, але і причиною. 

Проєкт Радислава Дзюби “Шосте вимирання” є метафорою безпрецедентної втрати біорізноманіття. 
Іржа символізує руйнування та розпад. Вона руйнує метал глобуса так само, як людська діяльність з’їдає життя на Землі. 

Бджолярні рамки, запечатані папером та іржею, представляють задушений голос природи. Бджоли, життєво важливі для нашої екосистеми, гинуть через дії людини, а їхні рамки, сповнені колись меду, стають символом втраченої гармонії.

Шари паперу (картону, упаковки з продуктів, коробки з піци) склеєні та іржаві, служать символічним відображенням часу та змін у природі. Кожен шар становить артефакт чи етап у розвитку екосистеми. Радислав розглядає кожен шар як певний часовий відрізок та досвід існування.

Дві великі скрижалі є композиційним та смисловим центром експозиції. Кожен шар у цій скульптурі символізує зникаючий вид, а різні типи паперу – різні групи видів. Наприклад, гладкий папір – для ссавців, грубий – для рослин, прозорий – для комах. 

Щоб подивитися виставку, людині доведеться пройти вузьким коридором між скрижалями, зустрітися з неприємними істинами та задуматися над відповідальністю людини. Фактично, доведеться пройти через “Шосте вимирання”.

Радислав Дзюба – український художник, що працює у сфері соціально-критичного мистецтва.

Презентація арт проєкту “Шосте вимирання” відбудеться о 17:00 26.07.2024 р. в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків за адресою м. Луцьк, вул. Івана Корсака, 1

Мандрівник

Архетип майбутнього – Авантюрний Творець – це особистості, які об’єднують подорожі та творчість, створюючи художні та документальні проєкти, що висвітлюють маловідомі аспекти світу. Вони подорожують до віддалених або незвіданих місць, відкриваючи нові культури, історії та природні явища, та втілюють свої відкриття через мистецтво, фотографію, відео, літературу та інші медіа. Авантюрні Творці використовують свої навички та унікальний погляд, щоб донести до широкої аудиторії невідомі чи забуті частини нашої планети, спонукаючи до цікавості, роздумів і дій.

У майбутньому вони сприятимуть підвищенню культурної та екологічної обізнаності, розширюючи горизонти знань і розуміння різних куточків світу. Їхні проєкти допоможуть створити глибшу повагу до різноманіття та унікальності людських спільнот і природних середовищ, стимулюючи інтерес до збереження та захисту культурної та природної спадщини. Авантюрні Творці також надихатимуть людей на власні подорожі та відкриття, сприяючи розвитку туризму та міжкультурного діалогу, що в кінцевому результаті сприятиме побудові більш відкритого, толерантного та обізнаного глобального суспільства.

Мандрівник

Архетип майбутнього – Екологічний Кочівник – це індивіди, що переміщуються між різними екологічними проєктами, допомагаючи в реставрації та збереженні природних середовищ. Вони подорожують по всьому світу, беручи участь у ініціативах з відновлення екосистем, боротьби з деградацією земель, захисту біорізноманіття та впровадження сталих практик. Екологічні Кочівники використовують свої знання та навички для підтримки місцевих громад і співпрацюють з екологічними організаціями, щоб забезпечити довгостроковий позитивний вплив на довкілля.

У майбутньому вони сприятимуть підвищенню екологічної свідомості та активної участі громадян у захисті природи. Їхня діяльність допоможе відновлювати деградовані екосистеми, зменшувати вплив зміни клімату та зберігати природні ресурси для майбутніх поколінь. Екологічні Кочівники також стимулюватимуть розвиток зелених технологій та сталих практик, сприяючи економічному зростанню на основі екологічно відповідальних підходів. Їхня робота підвищить глобальну співпрацю у вирішенні екологічних проблем, сприяючи створенню більш стійкого та здорового середовища для всіх.

Заявка