Місяць: Березень 2021

Життєвий шлях автора доволі звивистий: він закінчив Одеське художнє училище Грекова, Київську Академію мистецтв, стикався із нерозумінням викладачів, але продовжував творити та подорожувати зі своїми роботами світом.

«ВЕЖА» Антона Логова стала окрасою і Музею сучасного мистецтва у Луцьку. Вона привертає увага, перехоплює подих і змушує міркувати про майбутнє і згадувати минуле.

«Конструкція інсталяції – це вертикаль від землі до неба, що символізує певний духовний зріст людини, яка в кінці земного життя «залишає» одяг на вежі і крокує у вічність. Ця робота – це символ. Будівництво умовної вежі бажань – і є сенсом цілого життя. Людина все життя будує свою вежу», – розповів Антон Логов.

Цей проєкт митець присвятив всім людям, які перемогли важкі життєві обставини і хвороби, та знайшовши в собі сили, продовжують рухатися вперед.

Під атмосферну музику присутні вдивлялися у «ВЕЖУ», розмовляли із митцем, розпитували про проєкт. Антон Логов зізнався, що червоний колір секторів його «ВЕЖІ» символізує людське життя. У його розумінні це колір вогню та енергії. Проте, автор також зауважив, що кожен може бачити у тому щось своє.

Керівниця науково-дослідного відділу МСУМК Зоя Навроцька запевнила, що це особлива інсталяція, яка спонукає до небайдужості та до діалогу.

Весну Музей сучасного українського мистецтва Корсаків розпочав із міжмузейного проекту Бориса Фірцака «Портретація».

Сам автор розповів присутнім, що слово «портретація», яке стало назвам проекту – неологізм. За його словами, назвати виставку «Портрет» було б дуже просто.

Борис Фірцак працює у жанрах живопису, графіки, сценографії, архітектурного дизайну, а також як художник кіно та театру. Та всупереч своїй різносторонності, він є адептом мови кольору.

На відкритті художник також розповів, що працював консультантом під час створення фільму «Іван Сила» про життя Івана Фірцака. З 2006 року є членом Всеукраїнської творчої спілки «БЖ-арт», а у 2014 році приєднався до мистецького об’єднання київських художників «Синій жовтень».

Твори Бориса Фірцака зберігаються у Музеї видатних діячів української культури, Державному музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, Фонді Мазоха, Будинку-музеї Волошина, в приватних зборах України, Польщі, Австрії, Данії, США.

У мальовничому репертуарі художника є натюрморти та пейзажі, але найвагоміша та найрепрезентативніша складова його практики – саме портрет.

Митець створює також автопортрети.

«Автопортрет – це не лише портрет, це самоаналіз. Та й зі своїм носом можна зробити, що завгодно», – розповів усміхаючись митець.

Гості Музеї оточили художника, фотографували та милувалися роботами. Усі бажаючі отримали автографи із побажаннями від Бориса Фірцака.

Виставка Бориса Фірцака у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків буде діяти до 18 квітня.

Подію, міжнародного масштабу, 25 лютого 2021 року, організували Музей сучасного українського мистецтва Корсаків та Бізнес-академія практичного менеджменту (РМВА) у партнерстві з культурно-розважальним центром «Адреналін Сіті».

Захід модерувала директорка Бізнес-академії практичного менеджменту Тетяна Репницька. Перед виступом спікерів модераторка читала вірші Лесі Українки. Про письменницю згадував і доктор економічних наук, кандидат медичних наук, автор книг і статей у світових виданнях фундатор Музею сучасного українського мистецтва Віктор Корсак, який на початку форуму виступив із вітальним словом.

«Усі ми знаємо, що з культурою є певні проблеми. Ми вирішили провести цей форум і запросили експертів, щоб поговорити про тренди мистецтва, про проблеми музейної справи та поговорити про регіональну економіку під призмою культури. Я переконаний, що після форуму всі отримають нові та свіжі ідеї», – сказав фундатор музею.

Віктор Корсак став також спікером форуму та розповів, як створити стратегію та створити успішний музей. На початку виступу він процитував Конфуція.

«Корабель, який не знає, куди пливе, ніколи не матиме попутного вітру», – сказав спікер.

Він пояснив, що чітка стратегія допоможе досягти поставленої мети. За словами експерта, варто проаналізувати галузь: соціально-демографічні, економічно-психологічні фактори. Потрібно сформувати свої конкурентні переваги. Віктор Корсак переконує, що треба зрозуміти місію музею, визначити теми.

«Успіх залежить від того, як ви заплануєте роботу та як реалізуєте свій план. Не шкодуйте часу на планування», – запевнив спікер.

Під час виступу Віктор Корсак розповів про Музей сучасного українського мистецтва, у якому проводять чимало заходів, виставок та подій.

«Ми хочемо,щоб змінилися музеї музеї. Ми хочемо, щоб і люди надихнулися: ходили і створювали музеї. Хочемо, щоб і влада надихнулися», – розповів Віктор Корсак.

Серед спікерів була професорка, завідувачка кафедри культурології ВНУ імені Лесі Українки, ініціаторка і модераторка культурно-просвітницького проєкту «Art-підготовка» Вікторія Головій.

Вона розповіла про медіа-інформаційні технології в музеї в умовах пандемії. Експертка зазначила, що через коронавірусну кризу чимало музеїв закрили. Та попри це, саме інформаційні технології допомогли інституціям утримати зв’язок із глядачами.

«Сьогодні модне слово «діджиталізація». Процес оцифровування творів і до пандемії реалізувався. Зараз усі онланй-трансляції та оцифровані матеріали стали звичними та навіть надто доступними» – каже спікерка.

За її словами віртуальний вимір все одно не замінить живого спілкування.

«Через оцифрування люди можуть звикнути до безкоштовного доступу. Експерти прогнозують музеям втрати до 70% навіть», – поділилася Вікторія Головей.

На форумі виступила художниця, викладачка з малювання і живопису на факультеті Мистецької Школи Glassell School of Art у США Лідія Боднар-Балагутрак. Американка українського походження створила серії робіт про Чорнобиль, Революцію Гідності та анексію Криму. Вона зізналася, що прагне розповісти про Україну для американців. Присутні на форумі мали нагоду познайомитися із її творчістю.

Виступ художника Сергія Радкевича мав формат роздумів, питань та рефлексій.

Один з організаторів стріт-арт фестивалю «BLACK CIRCLE FESTIVAL» та резиденції «GRANNY HALL» розповів про те, що його турбує та цікавить.

«Я приймаю роль художника-«крадія» у значенні «крадія часу», але із плюсом водночас. Адже людина приділяє час для виставки, а отже художник мінусує її час. І тут треба думати, що ми можемо дати навзаєм», – поділився спікер.

Для нього важливо, щоб люди замислювалися, рефлексували, дивлячись на картини. Розповідаючи про мистецтво, спікер згадував минуле століття та сучасні тенденції.

Серед спікерів був Олександр Соловйов – арткритик та куратор сучасного мистецтва. Тема його виступу «День бабака. Про музей сучасного мистецтва в Україні». Спікер поділився особистим досвідом та спогадами про музеї сучасного мистецтва.

На першому міжнародному онлайн-форумі «МСУМК Art Forum» виступив засновник культурного холдингу «Гудімов артпроєкт» Павло Гудімов. Спікер розповів про професію куратора та його роль у мистецькій інфраструктурі.

«Роль куратора – величезна. Адже він визначає політику проєкту, він відповідальний за результат цієї теми з точки зору того, як проєкт виглядатиме у фіналі», – сказав спікер.

Кандидат мистецтвознавства, професор, член Національної спілки художників України Роман Яців презентував доповідь про пластичні (образотворчі) мистецтва в умовах маргіналізації елітних культур.

«Людині XXI століття мистецтво потрібне як один з ідеальних способів мобілізації питомих психоемоційних якостей та естетичної репрезентації своєї ідентичності («відкрити себе», згідно з концептом Г. Сковороди)», – зазначив Роман Яців.

Так, спікер резюмував, що мистецтво допомагає проявити себе.

Художниця, режисерка, архітекторка, авторка численних статей і монографії Оксана Чепелик також виступила на «МСУМК Art Forum».

Спікерка розповіла про музеї у новій реальності та запросила присутніх на її виставку. Наразі картини Оксани Чепелик можна побачити у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. У Луцьку виставка київської мисткині триватиме до 14 березня.

Учасники форуму мали нагоду почути художника Валерія Мартинчика, який від 1990 року живе і працює у Лондоні.

«Моя релігія – культура, а музей – це храм культури», – сказав під час виступу художник.

Серед спікерів був монументаліст, одеський нонконформіст, активний член «Одеської групи» художників і творчого об’єднання «Мамай» Сергій Савченко. Експерт розповів про «мислення музею».

Про сучасні технології та віртуальні музеї розповіла Світлана Стоян.

Доцентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директорка Артцентру «Альтер Его» розповіла про те, як нові форми комунікації використовують у світі.

Серед спікерів був мистецтвознавець та художник Анатолій Звіжинський.

Митець говорив про музей – як про місце перетину культур, часів, естетик, ідеологій.

Художник, скульптор, автор ідей, учасник численних художніх проєктів Петро Бевза розповів про сучасне мистецтво і глокалізацію.

«SOSka – досвiд локацiї сучасного мистецтва» – це тема виступу Белли Логачової. Художниця та фотографка працює з відео та медіамистецтвом.

На форумі виступив художник Тарас Табака.

Спікер є постійним учасником, автором та співавтором проєктів сучасного мистецтва в Україні та за кордоном.

«Мистецтво – це лише призма світу, феноменологічні зв’язки з його ритмами, імпульсами та змінами соціально-філософських концепцій», – стверджує митець.

Під час виступу Тарас Табака говорив про мистецтво в умовах обмеженого простору.

«Я дуже радий, що чимало речай, про які я хотів сказати, уже звучали. Це означає, що ми на одній хвилі», – сказав спікер.

Він запевнив, що «живого спілкування» з мистецтвом не вдасться замінити нічим.

На форумі виступила заслужена працівниця культури України, завідувачка Художнього музею Луцька Зоя Навроцька.

Декілька хвилин свого виступу спікерка присвятила Лесі Українці. Згодом Зоя Навроцька розповідала про брак культурного і мистецького контенту у ЗМІ і зазначили, що про це уже згадували у попередніх виступах. Зоя Навроцька зізналася, що неодноразово на виставки приходять непідготовлені журналісти.

«Це з одного боку комічно. Проте з іншого – трагічно», – прокоментувала спікерка.

Експертка запевнила, що сучасне мистецтво повинно стимулювати розвиток людей. Проте, за її словами, для цього потрібна підтримка держави.

«Хоч є приклади успішних приватних інституцій, таких як Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, але ми не можемо усю культуру покладати на плечі окремих людей. Підтримка держави дуже важлива», – розповіла Зоя Навроцька.

Експертка підняла питання арткритики, критерій сучасного мистецтва та запросила присутніх до дискусії.

«Музеї – як драйвери соціокультурних змін та розвитку території» – тема обговорення, до якого долучилися спікери та слухачі.

Експерти пригадували історію краю та рефлексували про те, як музеї впливають на території. Найактивніші учасники отримали подарунки від Сучасного Українського Мистецтва Корсаків.

За матеріалами інтернет-видання Луцьк.Район