Музей сучасного українського мистецтва Корсаків ініціював культурно-мистецький проєкт «Рік Миколи Кумановського (1951-2016)» з нагоди майбутньої ювілейної дати – 70-річчя художника, яке відзначатимуть 31 серпня 2021 року.
Упродовж цього часу в просторі Художньо-меморіального музею Миколи Кумановського, що у МСУМК, обіцяють різноманітні цікаві події. Перша з них – презентація оновленої експозиції музею – відбулася у цьогорічний День міста, 12 вересня.
У приміщенні музею сонячно і просторо, біля останньої в житті художника картини стоїть букет соняшників, а на тлі грає польський рок 70-80-х та композиції Горана Бреговича – улюблена музика Миколи Кумановського. Біля нових полотен зібралися родичі, близькі, друзі, шанувальники митця, щоб вкотре пригадати цікаві історії з його життя або поділитися враженнями про якусь із робіт.
Урочисте відкриття розпочалося з вітального слова мистецтвознавиці Зої Навроцької: «Час дає дам можливість по-новому глянути на події, переживання, явища, осмислити доробки. Це стосується, зокрема, і Миколи Кумановського. Лише декілька років немає художника, але вже зараз із відстані цього часу ми можемо по-новому відкрити його для себе. Справжня цінність, справжня вага залишається. Микола Кумановський сьогодні зустрічає вас тут творами, які не зовсім відомі багатьом відвідувачам, але це – справжня золота класика. Що дає музей? Це неймовірна структура, яка не дає часу знищити набуте, робить націю сильнішою, значущішою. Скільки імен відомих митців зникли, твори розлетілися по приватних колекціях, знищилися… Але з творами Кумановського сталося інакше, є цей музей, цінний не тільки для музейників, але й для всієї нашої громади».
Також пані Зоя запросила глядачів приходити до Музею Кумановського часто, адже за один раз неможливо розглянути та глибоко осмислити усі роботи. Вона нагадала, що митцю часто закидали надмірну «літературщину» робіт, мовляв його картини треба не лише дивитися, а читати глибше, однак саме у цьому одна з «родзинок» художника.
Про творчий шлях та різні амплуа митця нагадала присутнім керівна партнерка музею Леся Корсак.
«Це людина світу, але водночас цілком наша людина. Його мистецтво складне для прочитання і розуміння, але воно багатошарове. Тобто кожна людина відповідно до рівня своєї освіти, до досвіду, до заглиблення у мистецтво може знайти свій відгук у душі. Кожну роботу можна оцінювати щоразу по іншому, осягаючи шар за шаром, дістаючись філософії», – додала пані Леся.
Також розповіли історію про те, як один із циклів робіт Кумановського був у власності банку. Коли установа збанкрутувала, то розплачувалася з людьми цими картинами. Більшість не знали, що з ними робити і через багато років звернулися до музею, оскільки побачили на звороті полотен прізвище Кумановського.
До нової експозиції увійшли невідомі для широкого загалу твори малярства, графіки, декоративно-прикладного мистецтва, меморіальні предмети.
Творчість художника Миколи Кумановського стала своєрідною візитівкою Луцька, адже саме в обласному центрі Волині митець жив і працював протягом сорока років, саме в цьому місті він створив чи не найбільшу частину усього доробку станкового малярства, скульптури, авторської та друкованої графіки. Окрім творів художника, музей містить офортний станок митця, його пензлі, старий мольберт із останнім незавершеним полотном, фотографії, книги, часописи, предмети побуту.
Саме про цей офортний станок розповіла присутнім перша дружина митця, художниця Наталія Кумановська.
«Микола дуже загорівся тим, щоб його купити. Власне і перші гроші тут, у Луцьку, пішли на станок, його замовили десь у Києві чи Харкові, уже не пам’ятаю, але річ була рідкісна. Перші заробітки складали карбованець або 50 копійок, дехто просто пропонував пиріжок за роботу, бо взагалі не було цієї традиції графіки, не могли оцінити. А згодом я з дітьми займалася офортом у художній школі та видруковували в Миколи у майстерні. Це навчання культурі, на це важливо звертати увагу», – поділилася спогадами пані Наталія.
Думкою про нову експозицію поділилася і друга дружина художника, завідувачка відділу краєзнавства обласної бібліотеки для юнацтва Віра Кумановська: «Я дуже втішена, що вам вдалося знайти ці його особливі роботи, бо коли потрапляєш на виставку, одразу бачиш, який він різний у різні роки. У 70-ті це один Микола, у 80-ті – другий, у 90-ті – третій і навіть четвертий, в кінці життя – це вже інші роботи, які я, щиро кажучи, не люблю. Дуже добре, що відвідувачі на різних рівнях можуть побачити і відчути, яким він був у кожний етап своєї творчості. Подумати, що відбувалося в ці моменти, що він думав і переживав. А ще я дуже рада, що Ви, пані Зою, його так любите. Це вартує величезної поваги».
«Було всяке, ми пройшли строкаті стосунки, але тепер, Віро, він не просто Ваш, Наталчин, Іванчин, він тепер всіх нас. Отож, друзі, вітаю вас із новою експозицією та запрошую до спілкування!», – завершила вступну частину пані Зоя.
До речі, уже 24 жовтня у приміщенні музею охочі зможуть побачити мультимедійний проєкт «Кострубізми. Кумановський», присвячений митцю. В основу сценарію ляжуть дослідження графічних робіт художника, літературних текстів зі збірки «Слід у слід» та біографії художника. Одночасно йтиме і відеотрансляція вистави.
[envira-gallery id=’6150′]
За матеріалами «Таблоїд Волині»
