У рамках нового проекту «Крок на шляху мистецтва» Арт-кафедри у Центрі дозвілля та розвитку «Адреналін Сіty» відкрилася виставка робіт «Графічні імпровізації» другокурсниці Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Стравінського. юної Анни Шевчук.
Керівник Арт-кафедри Леся Корсак у вступному слові висловилася про Аню як про 17-річну юнку із надзвичайно гострим розумом і яскравим талантом.
Також розповіла про проект «Крок на шляху мистецтва», який покликаний відкривати нові імена молодих художників, давати платформу юним митцям для висловлення власного бачення мистецтва.
Анна Шевчук розповідає, що кожна картина малювалася окремо як вияв однієї цілісної емоції, а відчуття циклічності виникає через те, що вся експозиція присвячена лимону.
«У цій виставці спільна тема – лимон і емоції навколо нього. Надихнув мене на це один художник, який при першій нашій зустрічі, аби запам’ятатися, подарував мені лимон. Цікаво, що той лимон не зіпсувався, як то зазвичай буває із фруктами, а просто висох», – ділиться мисткиня.
Каже, бажання малювати виникло гостро після перегляду виставки одного знайомого художника. Але графіка прийшла трохи пізніше, коли було багато емоцій, а під рукою – лише папір і маркери. Любить також живопис, але його може «мучити» довго, бо постійно хочеться змінювати тональності, додавати кольорів. А в графіці все строго – як поклав тушшю чи маркером, так і має бути. Її графічні роботи творяться за один раз, не відкладаючи на потім, бо одна картина – одна миттєва емоція. Можливо, графіка є певним способом концентрації для дівчини, що називає себе холериком.
«Ніколи не знаю, чим завершиться робота, коли її починаю. Куди поведе рука, туди й треба рухатися далі. Працюю завжди без ескізів, щоб образ залишався живим і свіжим», – розповідає Анна.
Авторка вважає, що можна вдосконалювати кожну картину, але, виплеснувши емоції на папір одразу, потім це вже складно і не так цікаво робити. Каже, виставку вдалося організувати за сприяння викладачки Пасюк Софії. Юна художниця несміливо час від часу показувала їй свої роботи, і вона запропонувала дівчині втілити мрію про персональну виставку.
Сама Софія Олегівна відкриває секрет, що праця керівника схожа на професію лікаря – важливо не зашкодити, а допомогти. Не нав’язати свій погляд, свої стандарти, а лише дати уявлення про мистецтво, відчуття стилів, технік тощо. А ще зазначила, роботи Ані – дуже стильні, що дозволяє їм не губитися в потоці інших.
Стильним виглядало й оформлення експозиції: чорно-біле масивне пластикове обрамлення робіт, які виконані у тих же чорно-білих тонах, створювало відчуття розширення простору і візуальну рухомість чітких ліній.
Мистецтвознавець Зоя Навроцька, що теж взяла участь у відкритті виставки, порадила початківцям багато вчитися, адже те, що талановитий юний митець робить суто інтуїтивно, художник із досвідом застосовує цілеспрямовано, задля досягнення певного впливу на глядача. До того ж, тільки маючи достатню базу знань, можна вберегтися від неусвідомленого копіювання когось із уже відомих митців. А ще, як засторогу тим, хто зупиняється на досягнутому, розповіла біблійну притчу про чоловіка, що закопав, а не примножив свій талант.
Щоб закріпити успіх вдалого дебюту, організатори виставки відкоркували шампанське. Говорили чимало приємного, а головним тостом став афоризм «батька медицини» Гіппократа – «Життя коротке, мистецтво вічне».
«Графічні імпровізації» експонуватимуться в арт-кафе «Стоп-Кадр» протягом двох тижнів. Вхід за емоціями та естетичним задоволенням вільний.
