Категорія: Виставки

Власна виставка у 16 та мрії про професію художника. Юна лучанка Марія Нітовська дебютувала з виставкою«Малюю, вчуся, мрію» в арт-кафе «Стоп-кадр», що в АдреналінСіті.

Серед робіт представлені різні стилі та техніки. Найбільше уваги привернули зображення трактора, кози та Джоконда, яку дівчина перемалювала у власному стилі.

Марія – учениця 4-го класу Луцької художньої школи. Її педагог – Андрій Русанович . Він прийшов привітати дівчину з першою виставкою та розповів про особливості в навчанні Марії.

«Вона безумовно має талант. В художній школі ми вивчаємо базу. Часто кажуть, що школа обмежує стиль, але така є базова академічна освіта. Аби розвиватися як автор, необхідно багато працювати й поза школою. В нас майже 600 учнів, Марія – одна з тих, ким можна гордитися».

Марія переїхала з Рівного в юному віці, у Луцьку ходить не лише до художньої школи, а також тяжіє до математичних дисциплін. Має 45 дипломів, серед них за досягнення з математики, фізики та астрономії. Привітати дівчину прийшли й однокласники та класна керівниця, яка подякувала батькам за здібну ученицю. Жінка додала, що Марія розкрилася по-новому, коли почала відвідувати художню школу.

Рідні Марії всіляко підтримують школярку. Дідусь розповів, що дівчину знайомили з мистецтвом Пікассо, сприяли відвідинам іспанських музеїв, аби Марія могла розуміти мистецтво.

_{Текст: Юлія ДЗЬОБИК}

_{Фото: Лідія КОЖЕВНІКОВА}

Більше 800 об’єктів живопису, графіки, скульптури, інсталяції, відеоарту, понад 100 українських митців XX-XXI століть, інноваційні технології та масштабний простір – у Луцьку офіційно запрацював єдиний в Україні Музей сучасного українського мистецтва Корсаків.

Офіційне відкриття унікального арт-простору зібрало в КРЦ «Адреналін Сіті» сотні лучан, прихильників високого мистецтва і творчого товариства.

Честь вести офіційну церемонію випала мистецтвознавиці, директорці Луцького художнього музею Зої Навроцькій.Вона зазначила, що дуже символічно, коли музей такого рівня відкривають саме в День незалежності, адже кожен із митців по-своєму інтерпретує свободу і творить в особливий спосіб нову історію країни.

Найбільше привітань, теплих слів, квітів та подяк дісталося цього вечора родині меценатів Корсаків, які стали творцями унікального музею. Дружина відомого письменника Івана Корсака, який минулого року відійшов у засвіти, Марія Іванівна зізналася, що останній місяць майже не бучила Лесю та Віктора вдома, оскільки вони «наче хлібороби у жнива трудилися над своєю справою».

«Музей – це місце культури, мистецтва, науки. Це заклад, де плекають мистецтво, і метою цього музею є саме розвиток сучасного українського мистецтва, його популяризація. Ми будуємо музейну інституцію найвищого рівня, яка змінює минуле, рефлексує над теперішнім та творить майбутнє. Також ми дуже хочемо, аби українці зрозуміли, що таке сучасне мистецтво. Тобто ми хочемо організувати своєрідний двосторонній рух: з одного боку наблизити людей до мистецтва, а з другого – наблизити мистецтво до людей», – поділився фундатор музею, голова ради директорів групи компанії «Волвест-груп» Віктор Корсак.

«Я дуже люблю Сент-Екзюпері, а саме його кодекс «Маленького принца», який каже, що зранку, після того, як ти встав і прибрав себе, потрібно прибрати свою планету. Нам треба прибрати свою Україну від невігластва, очистити свої душі, своє місто і свою державу. Саме для цього було створено Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, саме для цього ми дали йому своє прізвище, аби взяти на себе відповідальність за його розвиток», – додала керівний партнер галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» Леся Корсак.

«Ми нарешті з’явилися на культурно-мистецькій, а також туристичній картах світу. Будьте з нами, підтримайте нас, а ми будемо дуже старатися», – пообіцяла художниця, дизайнерка, а віднедавна молода директорка музею Катерина Ганейчук.

Не залишився осторонь грандіозної події секретар міської ради, виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, який привітав усіх із Днем незалежності та поділився враженнями від музею:

«Кожне мистецтво, кожен напрямок у мистецтві починається як сучасний, а через деякий час стає класикою. Тому сьогодні ми відкриваємо музей майбутнього! Ми знаємо, що, слава Богу, у нашому місті є багато родин підприємців, які дарують для міста розважальні заклади, торгові центри, прекрасні будинки… Я задумався: підприємці минулого, кого з них ми знаємо? Тих, хто розбудовували магазини? Ні, ми їх не пам’ятаємо. У пам’яті залишається родина Терещенків, які були меценатами, які дарували багато для України, ті, хто рухав інтелектуальну сферу. Так ось, щастя, що у нашому місті є родина Корсаків, родина, яка творила, творить і буде творити історію Луцька.

З нагоди відкриття музею він вручив Віктору Корсаку подяку міського голови «за сумлінну працю, активну громадську позицію, вагомий особистий внесок у розвиток міста Луцька та розбудову української незалежної держави, а також із нагоди 27-ї річниці незалежності України».

Гості, що з’їхалися на відкриття з різних куточків України не раз зазначали, що відтепер у Луцька заявилася дуже потужна туристично-мистецька «родзинка», адже кожна людина, яка вважає себе свідомим громадянином, має хоч раз у житті відвідати музей, де зібрані найкращі твори особливих українців.

Музейний комплекс розкинувся на 3,5 тис кв. м. виставкової площі, він складається із постійної та змінної експозицій. Арт-простір вмістив 12 залів із творами, що представляють Львівський модернізм 1930–1960-х років, Одеський нонконформізм 1970–1990-х років, неомодернізм Тернополя, Івано-Франківська та Львова 1980–1990-х років, альтернативні об’єднання Києва 1960–1990-х років, герметичні кола Львова, Луцька та Ужгорода 1970-х років, актуальне найсучасніше мистецтво тощо.

Візуальне наповнення, ідейні рішення, тематичні вектори робіт вражають: тут можна знайти і унікальні зразки раннього українського модернізму, і яскраві концептуальні інсталяції, і залучення інноваційних технологій відео-арту, аудіоресурсів та QR кодування. Мистецтво давно перестало бути статичним і закостенілим, його можна торкатися, завантажувати на свій мобільний, шукати в маленькій кімнаті з білими стінами і тонким світлом проектора, кожного разу знаходити в роботах щось нове.

МСУМК – це просторові відчуття практичного сенсуалізму, іронічні образи соціальних рудиментів радянської епохи, кодування себе як одного з важливих структурних елементів нації, унікальні мистецькі преференції та відчуття себе як людини, що відчуває себе відповідальною за майбутнє. І це лише крапля у морі кольорів, текстур, фрагментів, сенсів, бачень та ідей, що заховані в унікальному музеї, всю цінність якого важко збагнути за перший раз відвідин.

23 серпня в арт-кафе «Стоп-кадр» в рамках проекту «Крок на шляху мистецтва» відкрили виставку ілюстраційНаталії Віщик.

«Під сузір’ям вовка» – це виставка серії ілюстрацій до однойменної казки, яка була написана за мотивами волинських оповідок та народних казок. В рамках експозиції стало можливим ознайомитись з цією невеликою містичною історією в картинках, а також дізнатись, як вона створювалась

.Мистецтвознавиця Зоя Навроцька зазначила, що дуже знаково, коли напередодні Дня Незалежності виставку презентує молода художниця, цвіт нації, який уже сьогодні творить своє мистецтво.

«Це новий вітер незалежної країни! Кожен твір стилістично цілісний, чудове поєднання виражальних засобів та українського слова, залюбленість в свої джерела, у свій край, гордість за етнос. Стиль, смак, любов – багато у цієї дівчинки можна повчитися. І те, що виставка презентується ще й напередодні відкриття Музею сучасного українського мистецтва Корсаків – теж символ. Знак того, що ми робимо цей музей для нового покоління!», – прокоментувала пані Зоя.

«Душа проекту», керівна партнерка арт-галереї Леся Корсак зазначила, що це вже 21-е відкриття виставки в рамках проекту «Крок на шляху мистецтва», де вони надають майданчик для творчості молодих українських митців.

«Вам випала велика честь, адже на відкриття музею приїде стільки українських митців, і всі вони прийдуть і оцінять ваш проект! Поради і думки авторитетів – це дуже важливо на зорі юної творчості. А ви у свою чергу зможете показати відомим митцям, що волинське мистецтво – стильне та сучасне», – поділилася думкою пані Леся.

Сама ж Наталія розповіла, що книжка створювалася цього весняного семестру, коли вона отримала завдання проілюструвати казку:

«В Академії існує конкуренція, а тому хочеться зробити щось, аби тебе помітили. Я довго обирала казку, яку могла б проілюструвати. Мені хотілося чогось волинського, почала шукати по бібліотеках та в Інтернеті, але не знаходила. Приваблювала містика та легенди про те, нібито ще за часів Геродота на Волині були люди, що перетворювалися у вовків. Зрештою, батько порадив мені самій написати казку. Це вилилося у мій проект, з моїми ж ілюстраціями. Було багато пошуків, джерел натхнення, адже коли ти береш історичну тему, то не можеш дозволити собі забагато вигадки».

В арт-кафе «Стоп-кадр» відкрили виставки творчих робіт Вікторії Наумук «Сковорода» та «Тінь/ми»

Там представлені твори у техніці графічного дизайну та ілюстрації в авторській техніці до творів Сковороди. Експозицію відкрили в рамках мистецького проекту «Крок на шляху до мистецтва».

– Це не зовсім виставка, це така творча лабораторія, де ми збираємося поміркувати про першу творчу спробу та дати фахове побажання автору на майбутнє, – розповіла про цей проект директор Художнього музею в Луцьку Зоя Навроцька.

Керуючий партнер галереї «Арт-кафедра» Леся Корсак розповіла, що це вже двадцята виставка молодого митця у рамках проекту «Крок на шляху до мистецтва». На її думку, це є стартова площадка для майбутніх художників, адже тут можна почути фахову думку наставників, колег та друзів.

 – Люблю смакувати тим «про що» говорить художник і тим «як» працює, досягає результату. Як художник переборює пастки, які йому ставить фарба, колір, як знаходить співзвучність реальності з тим, що він творить. Ця виставка цікава тим «як». Нині не часто зустрінеш дівчину, яка захоплюється Сковородою. Це складний поет та філософ. Очевидно, для того, щоб зрозуміти його, вона поринає в минуле, в глибину його афоризмів. І запозичуючи в минулого, разом з тим Вікторія дає йому сучасний подих, – так проаналізувала творчість Вікторії Наумук Зоя Навроцька. – Вона використовує сучасні технічні засоби: фото, фотоколаж.

– Я розповідала учням, що можна зробити виставку і у себе в під’їзді та розмістити в соцмережах. Але цінність виставки для Вікторії в тому, що вона має можливість виставитися і почути фахову оцінку. Вікторія дуже працьовита і завдяки надзусиллям випереджає декого із своїх однолітків. Мене запитували, чи допомагала я виконувати роботи. Смішне питання: звісно, ні. У мене були сентиментальні почуття, коли Вікторія взялася творити про Сковороду, бо я теж в її віці захоплювалася цим філософом, – зазначила наставниця юної художниці Катерина Ганейчук.

Викладач Художньої школи Галина Івашків зазначила, що графічний дизайн – це надзвичайно цікава сфера мистецтва, але непроста: потрібно зробити вибір, знайти символ своєї думки, її зоровий еквівалент. Вона порівняла твори графічного дизайну з плакатним мистецтвом.

На виставку завітав лучанин, випускник Лондонського коледжу комунікацій, який спеціалізується на графічному дизайні, Роман Тріло. Він відзначив високий рівень робіт Вікторії Наумук і сказав, що деякі її твори виконані на рівні дипломних робіт випускників Лондонського коледжу комунікацій.

Галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра», ініціювавши проект «Крок на шляху мистецтва», поставила перед собою завдання залучати молодь, сприяти її згуртуванню довкола спільної місії митця, знайомитися з новими іменами в образотворчому мистецтві тощо.

Цього разу під егідою «Арт-кафедри» відбулася презентація робіт учнів Луцької дитячої художньої школи, завдяки чому 15 молодих митців отримали змогу представити свої полотна на огляд професійних художників та мистецьких критиків.

«Назва цього виставкового проекту «Мелодії минувшини», адже теми робіт усі згруповані довкола історії України, фольклорних традицій нації і нашого краю,важливі епохальні події. Художня школа – то ніби інститут, адже навчання триває цілих 6 років, а перший вчитель не лише показує основи малярства, а й прививає любов до свого роду, культури, країни, веде по світу, як друга мама. А результатами роботи на такому етапі дорослішання надзвичайно важливо ділитися, тож «Арт-кафедра» рада співпрацювати з художньою школою, аби все місто могло побачити вашу творчість», – зазначила керівний партнер галереї Леся Корсак.

Крім цього, під час таких експозицій відомі художники, критики, митці, приятелі галереї визначають для себе справжні таланти, аби підтримати на початку шляху, а згодом запропонувати їм участь у масштабних персональних виставках.

«Я націоналістка, тому моє серце радіє на таких виставках. Не лише тому, що там зображені милі мені образи і мотиви, я радію й як критик та історик мистецтва, адже бачу, як ви виховуєтеся під професійним поглядом талановитих вчителів. Саме так може виростати національна еліта, коли вона отримує фундамент. Звичайно, не всі з вас стануть художниками, але ви вже духовно багаті, здатні бачити всі інакше», – переконана мистецтвознавицяЗоя Навроцька.

Вчителі художньої школи Галина Івашків, Віра Конська, Людмила Салинська, які допомагали створювати своїм вихованцям картини до «Мелодій минувшини», розповіли, що діти завжди намагаються зрозуміти глибше теми українських традицій, звичаїв, національної ідентичності, обговорюють отримані знання з друзями та батьками.

З’їзд монархів, народні гуляння, весільні традиції обрізання коси, хороводи на могилках – ці та інші події, обряди та дійства взялися втілювати дуже дорослі за своїм світовідчуттям юні митці.

Експозицію можна переглянути в арт-кафе «Стоп-кадр».