Творіння Божої краси у мить натхнення, Весна… Великдень… Боже Воскресіння… І писанка, як серця одкровення, Як Боже й людське трепетне творіння.
Вже за тиждень християни святкуватимуть одне з найвеличніших свят – Великдень. У передсвяткових клопотах жінки та дівчата беруться за давнє-предавнє ремесло – розписування писанок. 8 квітня Галерея сучасного мистецтва України “Арт-Кафедра” разом з майстринею-писанкаркою Богданою Місюк запрошують на майстер-клас “Волинська писанка” з розпису традиційної великодньої волинської писанки. Початок майстер-класу о 13:00 год. Запрошуємо всіх бажаючих пізнати глибинний зміст і секрети писанкарства і створити свій символ життя і краси – писанку. Вартість: 60 грн. Попередня реєстрація за телефоном 066 142 51 18 , 066 343 97 34
Достеменно невідомо коли в Україні зародилося писанкарство. Традиція писати писанки є у багатьох країнах світу. Однак такої різноманітності, багатства орнаментів та кольористики, які притаманні українській писанці, немає ніде.
Щоб намалювати писанку потрібна вода, вогонь, віск і чисте серце.
Вода для писання писанок бралася не абияка, а спеціальна. До світу треба було прокинутися і з трьох джерел набрати воду, злити в один посуд і нести додому, ні з ким не заговорюючи, ні на кого не дивлячись і не обертаючись. Додавалося до принесеної води трохи освяченої і, за додержання цих умов, вода вважалася дуже сильною, живою.
Вогонь, що є обов’язковою складовою при написанні писанки, праукраїнці вважали святим творінням бога Сонця. Через Вогонь на писанку переносилося тепло і світло Сонця.
Бджолиний віск був обов’язковим компонентом при розписі яйця. Бджолу називають «божою мушкою», що носила свій віск від самого сонця.
У поєднанні з трьома чинниками: водою, вогнем і бджолиним воском, цілий ряд магічних символів надавав писанці велику силу оберегу (талісману, як кажуть у деяких країнах). Магічні символи дуже древні: кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, зірки, спіралі, трикутники, сварги, триріг, хрест, дерево життя.
Писанки дарувалися на знак побажання добробуту, удачі, радості. Вони символізували вияв загальної любові до братів і сестер у Христі взагалі, дарувалися друзям, родичам, знайомим.
Писанка – це не просто сувенір чи народна мініатюра. Адже писанка несе в собі високий заряд енергетики. Її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров’я, на багатство, вкладаючи в це душу.
31 березня Галерея сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” запрошує на відкриття виставки живопису відомого київського художника Петра Бевзи “Антологія”. Початок заходу о 17:00 год. Вхід вільний! Петро Бевза розпочав свій творчий шлях на початку 90-х, коли в українське мистецтво увірвалося покоління, котре прагнуло кардинально змінити поступ мистецького дискурсу. «Антологія» відображає різновекторність двадцятилітніх пошуків Петра Бевзи в ділянці живопису. Пропонується більше 30 живописних робіт, створених у період з 1996 по 2017 рік. Однак, це не є підсумкова ретроспекція, а радше спроба реалізації художником його головної парадигми, означеної ним у «Маніфесті» до художнього проекту «Перехід» (1997-2005): «Мистецтво – акт волі на місці відбиття явищ. Ми балансуємо між двома протилежними світами – між віртуальним світом інформації та довкіллям. Наш шлях – пошук рівноваги. Наша мета – вплітання українізмів у мову сучасного образотворчого мистецтва». На його полотнах ви не знайдете агресії чи симулятивних ефектів. Натомість художник органічно поєднує фігуративне і нефігуративне відображення віднайденого образу та внутрішнього відчуття. У його інтерпретації сакрального зменшується дистанція між небесним і земним світами, а в «неоднозначних абстракціях» простір співбуття наповнюється новими сутностями і сенсами. Свідченням цього є реалізовані ним художні проекти «Реальність абстракції» (Національний художній музей України, 1995), «Et caetera» (Національний художній музей України, 1996), «Весна України в Парижі» (Галерея Робен-Ладуз, Франція, 1997), «Софійні символи буття» (Софія Київська, 2000-01), «Вільні лани» (Музей сучасного мистецтва PasquArt, Швейцарія, 2004) «Простори тяжіння» (Галерея Aircraft, Словаччина, 2010), «Ми просто йшли..» (Український інститут Америки та Національний музей Тараса Шевченка, 2014), «Йордань» ( Український інституті Америки (Нью-Йорк), Центр сучасного мистецтва «Білий Світ» (Київ), Одеський художній музей, 2016, Національний музей українського народного мистецтва (Київ), Галерея «N2N» (Абу-Дабі), Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2017). Та інші, де він окрім живопису звертається до мистецтва довкілля, інсталяції, скульптури, відео-арту та фотографії. Від самого початку свого творчого шляху Петро Бевза сповідує принцип «мистецтво довкола нас» та утверджує істину про те, що справжнє мистецтво народжується з любові. Він, як ніхто, розуміє, що не тільки в людини, а й у кожного явища – своя доля, свій шлях, своє обличчя, своє призначення. Мистецька довідка
Петро Бевза
Народився у 1 січня 1963 року у селі Шпитьки, Київської області. 1985 року закінчив Київський державний художній інститут (тепер Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури). Член Національної спілки художників України з 1991 року. Член Всеукраїнської спілки художників БЖАрт з 1999 року. Живе і працює у Вишневому та у Києві. Вибрані персональні виставки:2017-16
«Петро Бевза. Йордань»
Український інститут Америки (Нью-Йорк, США), Центр сучасного мистецтва «Білий Світ» (Київ, Україна), Одеський художній музей. (Одеса, Україна), Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (Львів, Україна): каталог. 2015
«The Play Goes On». Галерея «N2N» (Абу-Дабі, ОАЕ): каталог.
«Anno Domini». Галерея «Карась» (Київ, Україна)
2014
«Following the inner light».
Український інститут Америки (Нью-Йорк, США) , Національний музей Тараса Шевченка (Київ, Україна): каталог. 2013
« Простори тяжіння. Трава». (Спільно з Олексієм Литвиненком).
Перша київська бієнале сучасного мистецтва «Арсенале». Галерея «Триптих» (Київ, Україна): каталог. 2010
«And Someone Else With Me».
Bezpala Brown Gallery (Торонто, Канада). 2004
«Теодозії».
Галерея «Ательє Карась» (Київ, Україна), Харківська міська галерея (Харків, Україна), Музей сучасного мистецтва «Совіарт» (Київ, Україна) ЦСМ «Дзига» (Львів, Україна): каталог. 1997
«Весна України в Парижі». Галерея «Robin Ladouse» (Париж, Франція): каталог.
1995
«C’est Moi. Реальність абстракції». Національний художній музей України (Київ, Україна): каталог.
Твори знаходяться у Національному художньому музеї України (Київ, Україна), Музеї сучасного мистецтва PasquArt (Біль-Б’єнн, Швейцарія), Запорізькому обласному художньому музеї (Запоріжжя, Україна), Одеському художньому музеї (Одеса, Україна), Міжнародній академії довкілля (Женева, Швейцарія), Колекції Центру сучасного мистецтва «Білий Світ» (Київ, Україна), Колекції Українського інституту Америки (Нью-Йорк, США), Колекції Франсуа Лу (Ліон, Франція) та інших. Відзнаки:
Почесна грамота міста Києва за кращий твір живопису за 1994 рік, Київ, Україна, 1994
Почесний приз Міжнародного Салону сучасного мистецтва D`ART`96, Ніца, Франція, 1996
Приз «Золотий перетин» і звання «Художник року», Київ, Україна, 1997
Грант Центру Сучасного Мистецтва при НУКМА засн. Дж.Соросом за кращий художній проект 2000 року, Київ, Україна, 2000
Грант Фундації «Про Гельвеція» за кращий художній проект 2001 року, Біль-Б’єнн, Швейцарія, 2001
25 березня в Галереї сучасного мистецтва України «Арт-кафедра» відбулося закриття виставкового проекту львівського художника Миколи Молчана «Межа» та лекція-практикум «Анатомічний рисунок» під керівництвом автора.
Послухати лекцію зібралось близько сотні глядачів, серед яких відомі луцькі художники, студентська молодь, творча інтелігенція міста.
Модерувала творче дійство мистецтвознавець Зоя Навроцька.
Микола Молчан вважає, що жива натура є правдивим першоджерелом, природа створила досконале тіло, а людина може тільки спробувати створити щось подібне.
Художник привіз із собою велику кількість навчальної літератури, каталогів, підручників з анатомії, на прикладі яких показував деталі процесу малювання тіла людини.
«Я розбиваю тіло людини на 5 кадрів: стопи, коліна, пупок, плечі, голова. Тільки тоді можна побудувати пропорційну фігуру людини», – поділився автор.
На слайдах художник крок за кроком показав, як створюється малюнок руки людини. Виявляється, майстерний митець і скульптор ніколи не зображує лише те, що видно окові глядача, а занурюється глибше, до першооснов, аби показати правдивий об’єм і форму. Відтак, спершу малюються кістки руки, згодом – м’язи, і лише насамкінець – шкіра, яку і видно на рисунку.
Запрошені гості, художники, мистецтвознавці, люди, які не уявляють свого життя без мистецтва в усіх його проявах зазначали, що зараз митці творять у площині синтезу науки і власного бачення.
«Хоч європейські митці всіляко намагаються протестувати проти науковості живопису, принципів пропорції, втім, стара Європа потребує молодої свіжої крові нашого мистецтва, де за творчим «я» митця стоять базові принципи малярської школи», – вважає художниця Катерина Ганейчук.
«Наука для художника – то азбука. Вона потрібна завжди і всім, а вже як і де її використовувати вирішує сама людина. Художні академії мусять вчити, а кожен художник брати з того навчання щось своє. Якщо немає глибини, то не буде тієї енергетики, що так приваблює глядача. Саме тому такі викладачі, як Ви, неабияк потрібні не лише українському, а й світовому мистецтву!», – відгукнулася керівний партнер галереї Леся Корсак.
«Те, що я роблю, іноді показує, ніби спізнився у мистецтві на 500 років. Але я постійно борюся з комплексом, намагаючись пройти увесь свій особистий курс від початку, від того, як творили на зорі мистецтва», – поділився автор.
Митець дуже трепетно ставиться до усіх своїх робіт, саме тому коментарі від гостей сприймав уважно і з неабияким хвилюванням. Втім, схвальних відгуків було так багато, що пан Микола до кінця зустрічі зміг видихнути з полегшенням.
«Поза вашою змальованою анатомією, Миколо, є щось ще. Це не просто неживі м’язи, які вчаться змальовувати художники, це не та притаманна їм штучність. Я відчула рівновагу у ваших формах. Рівновага – таке просте, природне, але ключове відчуття», – розповіла одна з гостей виставки.
Після лекції розмова з митцем перейшла в неофіційну атмосферу за бокалом шампанського, де Миколу Молчана ще довго не відпускали прихильники, демонструючи, що у Луцьку йому завжди раді.
Журі визначило кращі графічні роботи, створені за мотивами серіалу «Гра престолів», та нагородило переможців конкурсу.
Вручення нагород відбулося у четвер, 16 березня, в арт-кафе «Стоп-кадр».
Нагадаємо, що організатором конкурсу став медіа-холдинг CID MEDIA GROUP у партнерстві з галереєю сучасного мистецтва України «АРТ-КАФЕДРА».
Ініціатор конкурсу, дизайнер Дмитро Авраменко, розповів присутнім про те, як виникла ідея конкурсу.
«Я побачив роботи Ольги Желай і Остапюка Андрія. То були гарні роботи, саме на цю тематику і виникла ідея організувати конкурс. Ми спробували його запустити і ось що у нас вийшло. Я гадаю, що вийшло непогано», – розповів Дмитро Авраменко.
На фінал конкурсу організатори відібрали 15 найкращих робіт, серед яких і визначили переможців у трьох номінаціях – ручна графіка, цифрова графіка та герби.
Членами журі були провідні луцькі діячі культури та мистецтва – мистецтвознавці, живописці та дизайнери. Зокрема, важливим гостем заходу та високоповажним суддею став голова Луцького осередку спілки дизайнерів України, дизайнер В’ячеслав Шмельов.
Переможців трьох номінацій нагородили дипломами І,ІІ та ІІІ ступенів, а також цінними призами.
Не обійшовся конкурс і без гран-прі нагороди. Переможцем у цій номінації стала Богдага Чугай.
Дівчина розповідає, що поповнила лави фанатів серіалу тільки після оголошення конкурсу. Аби створити малюнок, переглядала «Гру престолів» та обирала найяскравіших персонажів. За словами дівчини, на створення роботи пішло чимало часу – близько двох тижнів малюнок творився та вдосконалювався. Проте результатом Богдана задоволена, адже саме він отримав найвищу оцінку високоповажного журі.
«Конкурс мотивував мене дивитися цей серіал. Я відбирала найпозитивніші і найцікавіші моменти, героїв, які вразили мене найбільше і виконала таку роботу. Малювала її тижні два. Це відбувалося поступово, я думала, як на папері виразити усе, що уявляла», – поділилася дівчина.
Усі роботи, які дійшли до фіналу конкурсу, будуть розміщені у «Стоп-кадрі» ще протягом двох тижнів. Тож усі поціновувачі мистецтва та фанати улюбленого серіалу матимуть змогу переглянути їх та зануритися у світ фантастики.
Фото Романа ДОМБРОВСЬКОГО
25 березня о 15:00 год в Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відбудеться закриття виставкового проекту Миколи Молчана “Межа”. Під час заходу відбудеться лекція-практикум “Анатомічний рисунок” під керівництвом автора. Нагадаємо, що виставковий проект Миколи Молчана “Межа” демонструє красу людського тіла, велич людського характеру у графіці, емоції та внутрішні відчуття людини у яскравій палітрі пейзажів та суперечності, конфлікти та внутрішні пошуки в тематичних інсталяціях. Автор показує людину у розрізі, з її емоціями, пластикою, народженням, смертю і вічністю в єдиній сув’язі. Усі твори Молчана – це не застиглі експонати, це демонстрація динаміки, вічного руху в кожній окремій картині.
У Луцьку нагородять авторів кращих графічних творів, створених за мотивами серіалу «Гра престолів».
Захід відбудеться у четвер, 16 березня, о 16:00 у арт-кафе “Стоп-Кадр”, вхід – вільний.
Організаторами творчого конкурсу виступили холдинг CID MEDIA GROUP у партнерстві з Галереєю сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” .
Нагадаємо, що учасниками конкурсу могли стати художники і дизайнери, які мають досвід створення графічних творів, віком від 18 років.
Для участі у конкурсі учасники мали створити графічну роботу, адаптовану під А3-формат, яка відповідала б персонажам або архітектурно-ландшафтному середовищу серіалу.
Переможці конкурсу отримують грошові премії у трьох номінаціях.
Мистецька довідка
