Категорія: Виставки

Галерея сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відкрила виставку творів молодого волинського художника Атрема Лук’янчука.
Захід відбувся в рамках мистецького проекту «Крок на шляху мистецтва» в арт-кафе «Стоп-кадр».
Виставку творів під назвою “Артем Лук’янчук. Пошук колористичної метафори. Малярство.” Відкрила керуючий партнер галереї Леся Корсак, яка розповіла про життєвий і творчий шлях Артема. Народився і виріс хлопець у селі Видраниця Ратнівського району. З дитинства мав схильність до малювання. Після закінчення середньої школи вступив до Вищого професійного училища будівництва та архітектури “ВПУ № 2”, де освоїв фах різьби по дереву, основи рисунку та живопису. Згодом вступив до Інституту мистецтв СНУ ім. Лесі Українки (викладач Діхтярук А.С. )
Перша виставка робіт молодого митця пройшла в 2014 році в Галереї мистецтв(м. Луцьк). Роботи побудовані на яскравому колориті в абстрактній формі. Артем Лук’янчук активний учасник багатьох групових виставок у місті Луцьку.
Учасник всеукраїнської виставки у 2014 році в Києві.
Учасник Конгресу культури Східного партнерства «Місія культури в часи криз» 2015 року, який відбувся 4-6 вересня у м.Львові.
Сам Артем розповів, що його захоплення почалося з навчання, викладачів, які багато навчили і показали, від побачених виставок, які підживлювали бажання творити.
На запитання чи не страшно було обрати шлях художника, відповідає, що це тернистий шлях кожного митця, який треба пройти, щоб чогось досягти.
Твори Артема – пейзажі,натюрморти, портрети. Багато полотен присвячені темі жінки. Усього в експозиції представлено 15 картин. Картини Артема побудовані на яскравому колориті та дуже чітких геометричних формах в поєднанні з колористикою та виразними текстурами.
Також митець веде активний пошук самого себе, постійно вдосконалюється та створює свій індивідуальний стиль в абстракції. Художник фіксує своїми полотнами емоції та своє живописне бажання кожної картини, тому його роботи наштовхують глядачів на роздуми.
«Створення картини – це творчий пошук самого себе, відхиляючи будь-які стандарти. Сьогодні на виставці я представив результат своїх творчих пошуків. На картинах зображено усі реальні персонажі, усе малюю з натури в абстракції. Я працюю на відчуття, в кожній картині по-різному виражаю себе. Мене надихають люди, які в змозі зробити революцію в будь-чому. В мене є мрія потрапити в Спілку художників України. Хочу створити свій неповторний оригінальний стиль, тому постійно в пошуку власної індивідуальності», – розповів художник.

Понад два десятки живописних робіт, презентацію графіки, серії картин та відеосюжети про творчість представив на огляд публіки тернопільський художник Володимир Чорнобай 24 березня під час мистецького суаре в галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра”.
З вітальним словом до гостей вечора звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак, яка представила глядачам художника та розповіла про його творчий шлях.
Як розповів Володимир Чорнобай, задум серії “Органічних структур” почав формуватися років десять тому. Свого часу будучи в гостях на Балтійському морі, один чоловік вудив м’ясо у тканині. Візерунки на ній так зацікавили художника, що він з дозволу господаря забрав їх собі, планував використати їх у створені колажів. Зрештою, вони лежали три роки допоки розпочалися творчі експерименти – художник почав сканувати ці тканини, фотографувати їх.
З цих малюнків художник робить спеціальну плівку, яку використовує для шовкодруку. Саме таким методом виконані графічні роботи, представлені на виставці. Здебільшого це абстрактні сюжети. Видрукувані на папері чи тканині візерунки Володимир Чорнобай також наклеює на полотно, фанеру чи картон і домальовує їх. У результаті такої роботи з’являються різноманітні обриси, які нагадують пейзажі, людей, тварин, рослини. Власне через це серія й отримала назву “Органічні структури”.
“Представлені роботи – вони не є реалістичні, але виконані з використанням реальних речей. Саму тканину не використовую для створення картин. Загалом маю до 30 зразків тканин з різним малюнком, до яких весь час повертаюся. Оглядаючи їх, кожен раз знаходжу щось нове, і стараюсь це використати у нових роботах. Для мене важливий той факт, що візерунок цей не рукотворний, а створений до певної міри природою, а я це використовую.”, – розповідає художник.
Під час суаре глядачі переглянули десятки рисунків, які, як стверджує Володимир Чорнобай, є своєрідною фіксацією емоцій часу і потрібен аби не застигала рука.
На запитання про улюблений колір, художник жартує: “Запитати художника про улюблений колір це те саме, що запитати у чоловіка хто йому більше подобається – брюнетки чи блондинки”.
Щодо модернізму у своїй творчості, Володимир Чорнобай відгукується доволі скептично. “Мені здається, що модернізм уже був, а зараз твориться щось нове. Свого часу в училищі всі наші роботи ґрунтувались на народному мистецтві, Це народне певною мірою в нас закладене на початках, з часом воно проявляється. Вважаю, що роблю сучасні речі і проблиски того народного все ж присутні у моїх роботах”, – зазначає художник.
Глядачі також переглянули цикл робіт виконаних на склі “Пікуй” і “Красія”. Це назви гір у Карпатах. Пікуй – чоловіче начало, Красія – жіноче, тобто це протиставлення. У даному випадку також є протиставлення: органічне – неорганічне. Ця серія має на меті також показати зв’язок між людиною і природою.
Оглянути серію робіт Володимира Чорнобая можна у галереї сучасного мистецтва “Арт-кафедра” (“Адреналін Сіті”, вул. Карбишева, 1) лучани можуть зможуть кінця травня.

Напередодні свята жінок, весни і миру галерея сучасного мистецтва України «Арт-кафедра» представила на виставкових майданчиках арт-кафе «Стоп Кадр» дві міні експозиції присвячені образу жінки у мистецтві. Перша експозиція презентує глядачам твори відомих луцьких художниць Наталії Кумановської та Галини Івашків. Роботи взяті з основного фонду галереї. Представлені роботи тонко передають лірично-поетичних настрій мисткинь. Полотна Галини Івашків випромінюють світло, чистоту, вони наповнені особливим легким, весняним нотами.

За емоційною стриманістю творів не можливо не відчути аромат справжньої поезії. У просторі своїх полотен художниця гармонізує довкілля і символічний образ жінки.
У творах художниці Наталії Кумановської жінка символізує життя, історію, є втіленням краси. Малярство миткині — це тональні вібрації витончених поєднань кольорів, віртуозність контурів, проникливе звучання ліричного настроєвого лейтмотиву.

Друга експозиція також представлена з основного фонду галереї «Арт-кафедра». У ній представлені твори відомих художників-чоловіків, чільне місце у творчості яких займали жінки.
Зокрема, представлені роботи трьох волинських художників Григорія Чорнокнижного, Костя Борисюка та Миколи Кумановського, а також одна картина тернопільського художника Володимира Чорнобая.

Живописець Григорій Чорнокнижний наділяв жінок божественною красою, вони були для митця джерелом натхнення і творчого пошуку.

З нагоди відзначення 72 річниці з дня народження художника галерея вкотре виступила організатором виставки його робіт з фонду галереї, які представили в арт-кафе «Стоп-кадр».
Як розповіла, мистецтвознавець Зоя Навроцька, ідейним натхненником виставки стала керуючий партнер галереї Леся Корсак, зазначивши, що Олександр Валента є своєрідним брендом, міфом Луцька, який у своїх творах опоетизував простір міста. У своїх метафоричних, невибагливих сюжетах художник вкладав багато душевної поезії. Олександр Валента був наділений особливим даром – не тільки бачити прекрасне, а й донести його до людей.

Мистецтвознавець розповіла про нелегку долю та перипетії життя художника. Сашко рано залишився сиротою. Разом із молодшою сестрою потрапив у Луцький будинок дитини. Тут, як розповідав сам Сашко, вперше спробував манну кашу. Інтернатні стіни стали для нього рідною домівкою.
Яскравим спогадом для юного Сашка стало знайомство з директором художньої школи Петром Сензюком, який взяв талановитого юнака під свою опіку, займався з ним індивідуально. Навіть по закінченні художньої школи Олександр Валента продовжував займатися у свого наставника.

У своїй творчості Валента схилявся до пуантилізму, стилістичного напряму, в основі якого лежить манера письма мазками правильної точкової форми. Йому вдалось наповнити французький пуантилізм рідними волинськими мотивами. Однією з найвідоміших робіт художника є картина «Луцьк вечірній», яка нині знаходиться у приватній колекції.

Згодом, Олександр пішов працювати на автозавод, де йому виділили кімнату у гуртожитку. Саме в цих кількох квадратних метрах, він створив перші свої роботи, які одразу ж знайшли своїх поціновувачів.

Пізніше, художник отримав майстерню у підвальному приміщенні на вулиці Короленка в Луцьку. Незважаючи на всі труднощі життя, у творах Олександра Валенти немає жодної депресивної роботи. Він шукав себе у різних техніках виконання, опоетизовував звичайні речі: грушки, редьку, окрайці черствого хліба. Більшість його робіт – це натюрморти, пейзажі.
Митець ніколи не прагнув матеріальних статків та слави, часто продавав свої роботи за безцінь або просто дарував їх. Сьогодні багато творів видатного волинського художника знаходяться у приватних колекціях в Німеччині, Ізраїлі, Луцьку.
Вставка триватиме до кінця лютого.

В рамках мистецького проекту «Крок на шляху мистецтва» 2 лютого у вівторок в арт-кафе «Стоп-кадр» відбувся мистецький вечір, присвячений творчості волинської художниці Марічки Островської під назвою «Стилістичні імпровізації Марічки Островської. Малярство.»
Вітальним словом до гостей вечора звернулась мистецтвознавець Зоя Навроцька, яка розповіла про життєвий шлях молодої художниці. Дівчина народилась у селі Угринів на Волині в родині з глибоким українським корінням та традиціями. Змалку зростала у пошані до праці, рідної землі, звичаїв. Звідси й мотиви робіт Марічки Островської – килимки, традиції українського роду, звичаї.
За словами самої художниці, вона шукач-мандрівник по життю і в своїх роботах. « Велику роль у тому, що я роблю зіграло середовище в якому народилася і живу. Часто спілкуюся з різними художниками і те, що роблю і говорю підтримується і в колі сім’ї, і серед митців. Мої роботи – це творіння як я бачу рідню, землю, навколишній світ, – розповідає мисткиня. – Це дуже хороша річ, яку робить галерея «Арт-кафедра», даючи можливість виставити свої роботи молодим художникам, бо мистецтво завжди було бідне матеріально. Але маючи мінус у матеріальному, ми даємо величезний плюс у духовне.»
Більшість робіт написані на мішковині, і, як розповідає Марічка, це не випадково, адже мішковина, хай і куплена, але все ж пахне селом.
На виставці було представлено по кілька робіт з чотирьох серій. Зокрема, картини під назвою «Берегиня-Мати», що стилізують жінку як берегиню людського роду.
«Яблука на килимках» – під такою назвою виставлені роботи Марічки з мотивами народних килимів, українських домотканих ряден з яскравими і різнобарвними візерунками.
«Родиця, живиця, дай пам’яті силу, Від водиці, від землиці, від світла небесного, від діда – прадіда» – такі символічні слова зашифровані на родинному дереві Марічки Островської.
Під час виставки художниця представила дві нові роботи зі своїми віршами.
«Я вкотре переконуюсь, що мистецтво трансцендентне. Тільки окремим людям дано розуміти слово Боже і передавати його людям», – поділився своїми враженнями від виставки засновник галереї «Арт-Кафедра» Віктор Корсак.
Як відзначила художниця Наталія Кумановська, важливу роль у нашому житті відіграє історія, яку потрібно знати – хто ти і звідки ти. « Марічка – це носій патріархального роду, яка своїми роботами передає історію свого походження, свого коріння».
Підтримати та привітати талановиту художницю на виставку прийшли відомі художники Олена Бурдаш, Катерина Ганейчук, Оксана Ядчук-Мачинська, Сергій Косай, родичі, друзі, учні.

10 грудня галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» провела урочисте підбиття підсумків та вручення цінних призів переможцям обласного митецького конкурсу авторської карикатури «Умовні українці». Організаторами конкурсу стали Центр дозвілля та розвитку»Адреналін Сіті», галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» та арт-кафе «Стоп-Кадр».
Як розповіла під час заходу керуючий партнер галереї Леся Корсак, конкурс авторської карикатури проводиться другий рік поспіль і має на меті не лише повернути до життя нині забутий вид авторської гарфіки, а й сформувати громадський світогляд і громадянську позицію громадян, розвивати почуття патріотизму і любові до України. На її думку, у цьому головна роль має бути за молодими талантами. Тож галерея ставить собі за завдання такими проектами і конкурсами сприяти і підтримувати молодих митців. Що ж до карикатури як жанрового мистецтва, то вона формує інший погляд на себе, на недоліки суспільства вцілому. «Карикатура загостює ці проблеми і виносить на широкий загал.
В свою чергу мистецтвознавець Зоя Навроцька представила учасників конкурсу та кількома штрихами розповіла про їх творчі здобутки.
Член журі конкурсу, художник Сергій Корсай подякував Центру дозвілля та розвитку «Адреналін Сіті» та галереї «Арт-кафедра» за активність у популяризації мистецтва.
Опісля члени журі оголосили переможців конкурсу.
Перше місце з призовим фондом 1000 гривень здобув Леонід Сахнюк. Як зазначив переможець конкурсу, карикатура це своєрідна миттєва іронічна реакція на події.
Друг почене місце та призовий фонд 800 гривень у карикатуриста Миколи Гладуна. Третє призове місце і приз у 600 гривень здобули роботи Марії Оліферук. За рішенням журі ще один учасник конкурсу Арсен Гребенюк посів четверте місце і також відзначений цінним призом. Всі учасники конкурсу отримали від організаторів конкурсу приємні подарунки до свят.
Експозиція авторських карикатур діятиме в арт-кафе «Стоп-Кадр» до 22 грудня.

Наприкінці листопада галерея сучасного мистецтва України «Aрт-кафедра» започаткувала новий арт-проект – “Крок на шляху мистецтва”, що спрямований на співпрацю із творчою молоддю Волині.
Під час презентації проекту керуючий партнер галереї Леся Корсак розповіла, що ідея відкрити молоді таланти зародилась давно.
«Мета арт-проекту – підтримати художників-початківців, дати їм можливість представити свої роботи, допомогти їм зробити перший крок до відкриття свого таланту глядачеві», – розповіла Леся Корсак.
Майданчиком для експозицій стало арт-кафе «Стоп-Кадр».
«Зробити виставку в кафе – чудова ідея, адже сюди приходить багато людей, які побачать роботи художників. Тим більше, що чимало всесвітньовідомих художників розпочинали свій творчих шлях із виставок у ресторанах, кафе», – додала пані Леся.
Першою ластівкою нового мистецького проекту стала виставка творів юної луцької художниці Анастасії Малімон.
Анастасія Малімон закінчила гурток малювання у Луцькому Палаці учнівської молоді. Нині навчається у магістратурі Східноєвропейського національного університету на спеціальності «Образотворче мистецтво». Художниця працює в напрямку реалізму в техніці олійного живопису та графічних техніках (соус, вугілля). Більшість робіт Насті – це портрети і натюрморти.
«Вивчаю психологію, тому мені цікаво передати емоції людини – радість, сум, втому», – розповідає Настя.
Усього в експозиції представлено 16 робіт художниці. Частина з них – етюди до портретів.
Твір «Роздуми» – дипломна робота молодої майстрині. У ній тонко переданий емоційний стан, співпереживання героя.
Анастасія Малімон переконана, що цей проект дуже хороший старт для молодих початківців.
«Це спроба показати свої роботи як художника людям і дізнатися їхню думку. Такі проекти дуже потрібні. Він дає можливість зрозуміти свій рівень і свої помилки. Безперечно, що це шанс для багатьох молодих талановитих митців показати свою творчість», – зазначила вона.
Леся Корсак додала, при появі в галереї « Арт-кафедра» інших виставкових залів, один із них обов’язково стане майданчиком для обдарованої молоді. Наразі, перша виставка триватиме до кінця року.

Поринути у свій авангардистського бунтарства та насолодитися надзвичайною енергетикою творів українського модерного мистецтва відтепер можуть лучани та гості міста, відвідавши виставку праць українських модерністів кінця ХХ – першої половини ХХІ століття – «24+1».
23 жовтня галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» гостинно відкрила поціновувачам прекрасного унікальну і масштабну виставку робіт українських модерністів кінця ХХ – першої половини ХХІ століття під символічною назвою «24+1». Вперше у Луцьку представлені твори яскравих представників українського модерного мистецтва із різних художніх центрів України.
Свої роботи до Луцька привезли Микола Кривенко, Андрій Александрович, Анатолій Твердий з Києва; Петро Гулин, Геник, Володимир Богуславський, Володимир Іванишин, Роман Яців, Петро та Андрій Гуменюки зі Львова; Віктор Маринюк, Валерій Басанець, Олександр Стовбур, Василь Сад, Сергій Савченко, Володимир Цюпко з Одеси; Дмитро Стецько та Володимир Чорнобай із Тернополя; Ігор Панейко з Ужгорода; Петро Антип з Донецька та Микола Бірючинський з Горлівки. У виставці також беруть участь представники луцької школи – Костянтин Борисюк , Катерина Ганейчук та Андрій Русанович.
Зі словами вітань до учасників та гостей вернісажу звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак.
Детальніше про смислову ідею, неординарність та творчий символізм виставки розповіла її куратор, мистецтвознавець Зоя Навроцька. Як розповіла пані Зоя, назва виставки «24+1» обрана не випадково, адже в експозиції виставки представлені роботи двадцяти чотирьох видатних модерністів, творчі особистості яких були сформовані у ХХ столітті. Лише одна художниця – Геник зі Львова цілком належить XXI століттю.
«Художники різні за характером, за стилем і формою. Хтось – вишуканий, хтось – впертий, зухвалий, еронійний. Їх твори по-різному відображають наш час. Сьогодні вони є спротивом вторинності і міщанства, що заполонили сучасне мистецтво», – розповіла про митців Зоя Навроцька. На її переконання, без допомоги самих художників і підтримки небайдужих до мистецтва людей було б складно реалізувати цей проект.
До виступу мистецтвознавець запросила самого автора ідеї проведення виставки модерністів, засновника галереї Віктора Корсака. За його словами, Луцьк достойний того, щоб у ньому проводились подібні проекти, адже сучасне людство задихається від потоків інформації, і лиш мистецтво, абстракція допоможуть людям розібратися у цій інформації. Він переконаний, що мистецтво змінить людство і світ на краще.
З вітальним словом до лучан-гостей виставки звернулися львівський художник-модерніст Петро Гулин, одеський нонконформіст Сергій Савченко, луцька художниця Катерина Ганейчук, мистецтвознавці Віра Стецько та Марина Стрєльцова.
Митці зі сходу захоплено поділилися своїми враженнями від колориту, виразності і комфортних пропорцій міста та чудової організації мистецького заходу. Всі вони переконані, що Луцьк має високий потенціал та багато інтриг, про які, на жаль, багато хто не знає.
Загалом, виставкову експозицію будують більше сотні предметів. Серед них – малярство, графіка, скульптура, живопис. У кожному з цих творів відображений внутрішній світ митця, його спротив існуючій реальності, пошук нового осмислення життя. Виставкова композиція поєднує у собі суміш світоглядних позицій та інтелектуального розвитку різних культурних традицій: від абстракціонізму, експресіонізму до постмодерністичних експериментів.

16 жовтня у галереї мистецтв «Арт-кафедра» відбулась виставка картин молодої луцької художниці Маргарити Паламарчук.
Назва виставки – «Грані» обрана не випадково. Під час заходу художниця презентувала десять своїх робіт з різних за тематикою і змістом колекцій. Виставлені картини демонструють різні грані творчої натури мисткині.
За словами Маргарити Паламарчук , виставка «Грані» націлена на внутрішній світ людини. Вона відображає внутрішній світ митця з різними емоціями: теплими, радісними, похмурими.
В центрі експозиції розміщена картина з назвою «Серце воїна». Це полотно – відображення подій на Майдані. В цій роботі художниця передала свої переживання про трагічні події революції.
Серед робіт представлені дві картини із серії «Wonderland», в перекладі означає «Країна мрій».
«У кожного в голові є країна мрій, в яку хочеться зануритися. Це потаємний світ. Він не всім відомий, іноді це недосяжна мрія», – тлумачить зображення мисткиня. Щоб пояснити розбіжність у яскравості забарвлення робіт, жінка навела аналогію з внутрішнім світом людини. Він іноді буває яскравий, як мрії, а інколи – таємничий і похмурий.
Серія картин «Енергія радості» вражає яскравими кольорами. Для створення кількох картин з цієї серії жінка використала незвичний матеріал – батарейки, які символізують, що в людини є внутрішній ресурс радості й енергії. «В кожної людини всередині є надзвичайна сила і потенціал, просто іноді вона про це не знає, – розповідає художниця. – Часто через стрес чи радість особа отримує друге дихання. Кожен повинен вірити у те, що має цю енергію, яку при необхідності завжди можна вивільнити».
У своїх роботах робіт Маргарита Паламарчук використовує скло, нитки та інші речі. «Я люблю збирати всякий мотлох і з нього робити щось цікаве. Батарейки я клеїла з таким захватом і радістю, що, мабуть, просто забувала про всі свої проблеми», – розповіла художниця.
Оригінальна за змістом картина «Суб’єктивізм», на якій зображена обезбарвлена людина, над якою розтікається безмежна веселка кольорів. За словами Маргарити Паламарчук, ця робота символізує безкінечний всесвіт, у якому людина структуризує частини, збирає їх і розкладає по поличках. Кожен із великої кількості емоцій і фактів викладає свою мозаїку.
На виставці було продемонстроване полотно із дзеркалом посередині, прикріпленим художницею для того, щоб кожен побачив у дзеркалі себе і свою світлу дорогу.
Твори Маргарити Паламарчук вражають незвичністю. Зокрема, картина з квадратним отвором під назвою «Медитація» символізує можливість заповнення будь-якої порожнечі, а полотно з назвою «Непаралельні» переконує, що долі, емоції і люди перетинаються у цьому світі.

24 вересня відбулась культурно-мистецька виставка «Казимір Малевич та Україна», присвячена сторіччю всесвітньо відомої картини «Чорний квадрат». Обговорення відбулось о 17:00 в галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра».
Керуючий партнер «Арт-Кафедри» Леся Корсак познайомила глядачів із спеціальним гостем заходу іспанським художником Карлосом Гарсією Лаосом. Окрім того мистецтвознавець розповіла всім присутнім біографію Казимира Малевича та наголосила, що відомий художник все-таки українець.
«Вся Європа відзначає річницю «Чорного квадрата», ми себе теж вважаємо Європою, тому не оминули святкування. Хочу вас познайомити із нашим спеціальним гостем Карлосом Гарсією Лаосою, який є великим шанувальником Малевича та представляє той же напрям мистецтва у скульптурі», – наголосила Корсак.
Варто зауважити, що Карлос Гарсія Лаоса вже не вперше відвідує Україну. Митець був присутнім на подіях Майдану та представляв свою виставку скульптур «Революція» у Києві.
Про її концепцію він розповів і відвідувачам виставки в «Арт-кафедрі». «Кожна моя скульптура виражає приховану концепцію, я зображаю споріднені душі, красиву жінку, материнський інстинкт, самотність, визначеність, лицемірство через скульптури», – розповів митець. Також він зазначив, що великий вплив на його творчість мали роботи Малевича. Скульптор вловив характер та концепцію художника, але виражає це не на полотні, а в просторі. Перед презентацією виставки Лаоса провів майстер-клас із студентами, разом із юними художниками вони малювали «лицемірство». «Під час майстер-класу я намагався, щоб учні задумались над концепцією. І їм це вдалося, вони не лише вміють думати, а й мають хорошу техніку», – зауважив скульптор. Разом із мистецтвознавцем Зоєю Навроцькою Карлос аналізували витвори юних художників.