Місяць: Лютий 2020

До 30-річчя Незалежності України фундатори та працівники Музею сучасного українського мистецтва Корсаків  задумали амбітний проєкт під назвою «Дифузія».

Це серія гостьових виставок, які мають на меті продемонструвати світу актуальність, високу професійність та автентичність українського мистецтва, талановитість та творчий потенціал української нації.

Нині в двох містах України вже відкрились виставки знакових українських художників. 4 лютого Івано-Франківськ побачив «Космос Емми Андієвської», а 21 лютого у Львові презентували експозицію «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського».

А вже 4 березня у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відбудеться чергова виставка «Космос Емми Андієвської» з фондів МСУМК.

Початок о 17.00! У день відкриття – вхід вільний!

Довідково:

Емма Андієвська народилася 19 березня 1931 року в місті Сталіно (Донецьк). Від 1943 року перебуває за межами України. Американська громадянка. Мешкає в Німеччині. Член ПЕН-клубу, Спілки професійних митців Німеччини, Національної Спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2003 р.) та премії «Тетяни та Омеляна Антоновичів» (2018 р.). У 2018 році Емма Андієвська отримала Національну премію ім. Тараса Шевченка в номінації «Література». Малярство художниці прикрашає колекції провідних музеїв світу. В 2019 році великий обсяг творів нею передано Музею Сучасного Українського мистецтва Корсаків.

А й справді, мистецтво Емми Андієвської – культової української художниці – із вимірів космічних! Її доробок важко означити конкретикою цифр, навіть із численними нулями: прозові твори глибинно філософського змісту, вишукана поезія, в обсязі якої перлиною із перлин є унікальні сонети, малярство – нестримна повноводна ріка, що, увірвавшись у європейську художню культуру 1960-х, долучила Україну до відкривачів новітньої виражальної мови мистецтва.

Світ її творчості цілісний, як за естетичними, так і за стилістичними ознаками. Теми, втілені в слові, лінії, кольорі приваблюють особливим ірраціональним звучанням, чистим, майже дитинним, поглядом на світ.

Таке мистецтво стимулює уяву, провокуючи глядача до дискусій, переосмислень і трактувань. Твори цієї художниці – неначе нескінченні опуси із філософським зануренням у сфери буття.

Інколи площина творів Емми Андієвської уподібнюється до коштовностей середньовіччя з мерехтливою поверхнею барвистої смальти або ж спалахів рубінів, полисків агату, бірюзи, тьмяним світінням старого срібла-золота.

Однак, про що співає ця нескорена, дика, вільнолюбна українська птаха? Дисонанси брутального зовнішнього світу й крихкого внутрішнього світу людини вона поборює поезією барв, промовистістю образів, у яких голосить Кассандра, мудрує Заратустра, епічними нотами озиваються пращури.

Її твори – це невтомне дошукування істини у всьому: в минувшині та сьогоденні, в щоденних миттєвостях буття, з яких і витворюється вічність. Це, зрештою, відображення виключно особистісного розуміння свого часу, своєї доби й прагнення зафіксувати їх у просторі мистецтва. Водночас, мистецький космос Емми Андієвської – плід її щирої любові до Матері-України. Чи готові ми сьогодні співати із цією птахою в унісон, чи гідні дорівнятися до неї духом?!

 

Поширювати мистецтво і взаємодіяти

До 30-річчя Незалежності України фундатори та працівники МСУМК задумали амбітний проєкт під назвою «Дифузія».

Це серія гостьових виставок, які мають на меті продемонструвати світу актуальність, високу професійність та автентичність українського мистецтва, талановитість та творчий потенціал української нації.

Термін «дифузія» в перекладі з латинської мови означає поширення, розтікання, розсіювання, взаємодія.

Саме Віктор Корсак, який є фундатором Музею, дав таку назву проєкту. На його думку, через гостьові виставки розшириться аудиторія поціновувачів сучасного мистецтва як в Україні, так і за її межами. По-друге, таким чином посилиться взаємодія між музейними інституціями та досягнеться синергетичний ефект від співпраці задля інтенсифікації розвитку культури української нації.

Керуюча партнерка Музею Леся Корсак додає, що ініціатори мають на меті збільшити доступність сучасного національного мистецтва для кожного мешканця держави та сприяти розвитку мистецтва в різних регіонах, презентуючи провідних художників.

Виставка мандрує Україною

Нині в двох містах України вже відкрились виставки знакових українських художників. 4 лютого Івано-Франківськ побачив «Космос Емми Андієвської», а 21 лютого у Львові презентували експозицію «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського».

«Далі гостьові виставки заплановані у Кам’янці-Подільському, Харкові, Львові, Тернополі, Миколаєві, Києві та інших містах, – розповідає кураторка проєкту Олена Наїдко. – Наприклад, 4 березня «Космос Емми Андієвської» представимо у Львові в Національному музеї імені Андрея Шептицького, тому вже запрошуємо львів’ян та гостей міста, слідкуйте за анонсами на нашому сайті та сторінці в фейсбук».

До слова, вже 4 березня у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відбудеться чергова виставка «Космос Емми Андієвської» з фондів МСУМК.

Варто зауважити, що проєкт включає три експозиції: «Констеляція» – виставка творів сучасних українських художників, що представляють сім мистецьких осередків України; «Космос Емми Андієвської» та «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського».

Олена Наїдко каже, що кожна експозиція формується унікально, індивідуально під той простір, де вона представлятиметься. «Кожного разу можуть бути або інші картини, або різна їх кількість, або по-іншому розміщені, ми переплановуємо експозиції – і вони виходять щоразу іншими», – додає кураторка.

Кожен відвідувач відкриває щось нове

Тож зі своєю місією – будувати музейну інституцію найвищого рівня, яка змінює минуле,  рефлексує з теперішнім та творить майбутнє, що сприяє розвитку духовності нації та пропагує українське мистецтво у світі, – Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків справляється більш, ніж чудово! Про це свідчать і численні позитивні відгуки відвідувачів!

Львівська художниця Яна Гудзан розповідає, що виставка «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського» дуже сильна, адже доповнена з різних боків. Найбільше її вразили цитати, які були під кожними картинами, авторства самого Кумановського. Їх дбайливо підбирали працівниці Музею Олена Неїдко та Катерина Михайлюк, перечитуючи його твори та інтерв’ю. Крім того, деякі картини ожили прямо на смартфонах відвідувачів завдяки додатку Artivive. Безперечно, що львів’яни такого у своєму місті ще не бачили!

Яна Гудзан розповідає, що вразила і експозиція, представлена у другій залі галереї: тут були картини з серії «Умовні українці», зокрема, на теми Майдану, Донбасу тощо. Художниця не приховувала сліз, адже зрозуміла, наскільки реалістично, жорстко, правдиво зумів відобразити ці моменти історії України Микола Кумановський.

Приємно, що молодь, споглядаючи ці твори сьогодні без цензури і прикрас, розуміє їхню актуальність.

Виставка «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського» триватиме у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького до 22 березня.

А івано-франківці ще мають змогу переглянути виставку «Космос Емми Андієвської» до 27 лютого включно у Музеї мистецтв Прикарпаття.

Відгуки про цю експозицію тішать нас і спонукають до нових ідей.

Відвідувач Тарас Михайлюк розповідає, що організаторам вдалось у цьому «храмі мистецтва» представити твори Емми Андієвської, хоч це було складно. Тобто в існуючому просторі вдало створили ще один – захоплюючий і унікальний. «Можна було відчути себе в світі Емми Андієвської, ніби в іншому вимірі, вникнути, задуматись. Тут представлені найкращі її роботи з різних серій, і це унікальна можливість ними насолодитись», – каже івано-франківець.

Унікальні українські митці

Про суть творчості кожного з представлених митців розказує мистецтвознавець Зоя Навроцька. 

«Емма Андієвська – культова українська художниця, яка відзначається працелюбністю, феноменальним інтелектом та силою духу. У 2018 році вона отримала премію імені Тараса Шевченка в номінації «Література». Світ її творчості цілісний: як за естетичними, так і за стилістичними ознаками. Так само унікальним є Микола Кумановський, який сформував свою модель мистецтва і творив свої образи, не зважаючи на дорікання, мовляв, це не сучасно. Тема українства струменить у всіх творах, вона іноді жорстока, іноді викривальна, іноді він насміхається з сучасника, але не з ненависті, а з великої любові. А ще спонукає до лікування, переосмислення, духовного здоров’я», – зазначає Зоя Навроцька.

Тож українці нині мають можливість глибше пізнати сучасне українське мистецтво, полюбити своє і пишатись своїм, а відтак – лікуватись мистецтвом.

 

 

На днях Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького радісно відкрила обійми для творів художника Миколи Кумановського: тут презентували його виставку під назвою «Метафоричний реалізм».

Як зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька, «для нього було важливо бути у Львові і бути в картинній галереї».

Керуюча партнерка Музею Сучасного Українського Мистецтва Корсаків Леся Корсак зауважила, що Микола Кумановський не лише волинський художник, а й львівський та хмельницький. Адже народився він на Поділлі, маючи непросту частку. Батько зазнавши страждань під час Голодомору та війни, мати ж після розкуркулення відбувала заслання.

Після повернення в Україну Микола пішов навчатися на парикмахера, аби заробити на хліб, проте рука тяглася до мистецтва. Далі навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша та у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва.

«Тому його життя минало на Волині, тому ми вважаємо його своїм, він ходив тими ж вулицями, що й ми, малював багато волинських мотивів», – розповіла Леся Корсак та додала, що Кумановський – не лише художник. Митець ілюстрував багато книг, працював біля театру, був дуже якісним викладачем скульптури, а ще писав прозу та поезію.
«Я закоханий у цю землю, я закоханий у цю мову», – це лейтмотив його чисельних творів.

Зоя Навроцька додає, що Микола Кумановський – справді багатогранна особистість.
«Він завжди був в опозиції і не піддавався на банальне прислужування системі. Уже в українській державі глузував з нашого новітнього міщанства. Він обрав свій шлях, сформував свою модель мистецтва і творив свої образи, не зважаючи на дорікання, мовляв, це не сучасно. Попри все, залишався на своїй позиції. Кумановський розглядав людину, душу», – зазначає мистецтвознавець.

«Ми презентуємо цю виставку, аби покращити здоров’я нашої нації. Я переконаний, що сьогодні мистецтво є ліками, які допомагають від невігластва. Микола Кумановський був тим лікарем, який ставив діагноз суспільству і пропонував лікування прекрасним. Його твори актуальні сьогодні», – сказав під час відкриття експозиції фундатор МСУМК Віктор Корсак.

І це справді так. Адже Кумановський був навіть більше філософом, аніж художником. Тема українства струменить у всіх творах, вона іноді жорстока, іноді викривальна, іноді він насміхається з сучасника, але не з ненависті, а з великої любові. А ще спонукає до лікування, переосмислення, духовного здоров’я.

Як слушно зауважили присутні, художник зумів показати трагізм втрати епох. І важливо, аби люди, споглядаючи його твори, задумувались, переосмислювали, формували свою думку про життєві явища.

Директор галереї Тарас Возняк зазначив, що сьогоднішньої виставки не було б, аби не колосальна робота засновників та працівників Музею Сучасного Українського Мистецтва Корсаків у Луцьку.
«У нас Музею такого формату і рівня наразі ще немає», – сказав він та висловивши вдячність за те, що Львів побачив свого художника завдяки чудовій експозиції.
Фундатори МСУМК, сім’я Корсаків подарувала галереї мистецтв два екслібриси Миколи Кумановського, а бібліотеці установи – каталог творів Музею та історичні романи письменника Івана Корсака.

Ця експозиція є іншою гостевою виставкою в рамках проекту «Дифузія», мета якого – до тридцятиріччя Незалежності України провести 30 виставок сучасного українського мистецтва у всіх регіонах України. Триватиме вона до 22 березня.

У рамках культурно-мистецького проєкту «Дифузія» у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького (вул. Стефаника, 3) відбудеться  виставка «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського» .

Відкриття 21 лютого о 17. 00. У день відкриття – вхід вільний!

Талановита, неординарна особистість, інтелектуал, свідомий сповідувач національно-патріотичних ідей Микола Іванович Кумановський (1951–2016) – знакова постать у художньому житті України другої половини ХХ – початку ХХІ століття.

Життєвий досвід простого хлопця, який народився у подільському містечку Сатанів, навчався, формувався як людина і мистець у Львові, брав участь в діяльності  андеграунду кінця 60-х – початку 70-х років, став міцним підґрунтям для розбудови концепції його власного мистецтва. Прибувши до Луцька в 1974 році, провів тут більшу частину життя, протидіючи, а інколи, потерпаючи від проявів осоружної провінційності.

Протягом сорока років діяльності  Микола Кумановський створив численний та різноманітний доробок. Це об’ємні цикли авторської та друкованої графіки, величезний пласт станкового малярства, скульптура, інсталяції, колажі, оформлення книг, власні поетичні тексти.

Загалом, мистецький світ Миколи Кумановського сповнений екзистенційних відчуттів, глибоких роздумів про сенс буття й трагізм людської долі. Все, створене ним, еманує разючим відчуттям швидкоплинності часу.

Прийоми графічного малярства, запозичені у класиків раннього відродження, художник цікаво поєднував із виражальною специфікою сюрреалізму, що додавало надзвичайної переконливості образам. Микола Кумановський часто доповнював зображальний ряд фрагментами справжніх текстів.

До слова, з 2018 року в рамках Музею сучасного українського мистецтва Корсаків  у Луцьку функціонує Художньо-меморіальний музей Миколи  Кумановського.

Експозиція музею сформована із творів, що виконані у різні періоди діяльності: зовсім ранні, ще студентські начерки, перші офорти, експериментальне малярство, відомі та мало знані полотна.

Особливою родзинкою зали є присутність в її експозиції меморіальних речей: поліграфічний станок, пензлі, мастихін, старий мольберт, на якому останнє незавершене полотно, а ще… фотографії, книги, часописи, улюблені люльки, окремі предмети, які часто зустрічаються в композиціях творів.

Все, загалом, змушує  заглибитись у символічну суть представлених предметів й усвідомити, яка виразна, трепетна і яскрава людина ще донедавна жила, творила поміж нас, прагнучи закарбувати в художніх образах драматичні імпульси нашої доби.

Завдяки проєкту «Дифузія» виставковий проєкт «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського», мандруючи Україною та світом побачить мільйони українців, які можуть пишатися талантом свого співвітчизника.

Нагадаємо, проєкт «Дифузія» об’єднує серію гостьових  виставок, які мають на меті продемонструвати світу актуальність, високу професійність та автентичність українського мистецтва, талановитість та творчий потенціал української нації.

Суть проєкту – до тридцятиріччя Незалежності України провести 30 виставок сучасного українського мистецтва у всіх регіонах України.

Ініціатор та організатор культурно-мистецького проєкту: Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК)  

Близько 40 полотен відомого українського художника зі Львова Василя Бажая можна буде переглянути у рамках нового виставкового проєкту «UNTITLED III», презентація якого відбудеться 28 лютого у Музеї сучасного українського мистецтв Корсаків.

Початок о 17.00! У день відкриття – вхід вільний!

Довідково:

Народився Василь Бажай 4 жовтня 1950 року.

Освіта: 1973 – 1979 – Львівська академія мистецтв.
З 1998 року – голова секції концептуального мистецтв Львівської спілки художників, Львів, УКРАЇНА.

З 1996 року – член правління Львівської спілки художників України.

З 1991 року – член Львівської спілки художників України.

1996 р. – лауреат премії “Золотий перетин” (1–й приз).

2001 р. – лауреат премії ім. Івана Труша за активну мистецьку діяльність в галузі живопису.

Його роботи знаходяться у колекціях України, США та Бельгії. Мешкає та працює у Львові.

м. Луцьк, вул. Карбишева, 1

Музей сучасного українського мистецтв Корсаків

“Повертаємо своє собі”, – таким був лейтмотив учорашньої презентації проекту “Дифузія” в Івано-Франківську. Його ініціатор та організатор –  Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (МСУМК) .

У рамках проекту до Музею мистецтв Прикрапаття привезли виставку «Космос Еммі Андієвської», де представлено три десятки картин цієї талановитої місткіні. 

Одну роботу під назвою «Розп’яття» подарували установі у довічне користування: саме вона, за словами керуючої партнерки МСУМК Лесі Корсак, чудово впишеться у цей музейний простір.

Кураторка ініціативи Олена Неїдко розповіла, що проект має на меті продемонструвати талантливість та творчий потенціал української нації всьому світу. Це буде ціла серія гостьових виставок, які системно популяризуватимуть сучасне українське мистецтво як в Україні, так і за її межами. Задум приурочується до тридцятиріччя Незалежності України та передбачає проведення тридцяти виставок у тридцяти різних містах нашої країни та за кордоном. «Ми хочемо прищепити любов до мистецтва, показати талантливість і автентичність українців, у нас дуже багато вродженої естетики, яка є генетичним кодом, і це потрібно плекати», – сказала вона під час відкриття виставки.

Леся Корсак поділилась враженнями від двох зустрічей з Еммою Андієвською, яка нині мешкає у Мюнхені. «Емма Андієвська в 6 років вивчила українську мову, до 10-річного віку перечитала всю класику світової літератури. Це геніальна людина з феноменальною пам’яттю. У 14 років почала писати також французькою, англійською та німецькою мовою. Від неї черпаєш енергію, твердість та любов до України, якими хочеться поділитись з іншим. Мисткиня передала нашому Музею близько 300 своїх робіт. Тож ми вирішили, що в кожному з тридцяти міст, де відбуватимуться виставки, залишатимемо один з її творів. Загалом, художниця написала близько сімнадцяти тисяч картин, а також створила світ поезії, сонетів і казок», – розповіла Леся Корсак.

Керівниця науково-дослідного відділу МСУМК Зоя Навроцька говорила про значення робіт художниці. «Емма Андієвська ставиться до своїх творів як до живих істот, дуже трепетно їх оберігає. Вона по праву є однією з зачинательок українського модернізму. Персонажі, теми її творів – не лише в малярстві, а й в прозі, поезії, есеях. Окремо ці види творчості не можна розглядати, це єдиний цілісний доробок – справжній космос. Тому її твори впізнавані, оригінальні і надзвичайно цікаві, разом з тим – веселі й оптимістичні. Її композиції створені ніби з руху якихось персонажів. Теми й образи, на перший погляд, ніби дуже прості і стандартні, але в кожного твору є натяк, своєрідний символізм, у них мисткиня багато говорить про Україну, присутні щемливі спогади, пророчество, трагізм. Передаючи для нашого музею свої твори, художниця сказала: «Я Україні даю те, чого не має жоден інший народ». Тому сьогодні ми по праву повертаємо своє собі і ділимось цим з іншими», – наголосила Зоя Навроцька.

Від Музею сучасного українського мистецтва для бібліотеки Музею мистецтв Прикарпаття подарували також десятки книг, серед яких каталог МСУМК, твори Емми Андієвської, історичні романи письменника Івана Корсака.

Виставка «Космос Еммі Андієвської» в Івано-Франківську триватиме один місяць.

А 21 лютого  відбудеться черговий захід у рамках проекту «Дифузія», а саме, презентація експозиції «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського». Захід проведуть у  Львівській національній галереї  мистецтв ім. Бориса Возницького.

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків започаткував проєкт «Вороття» із повернення в Україну творів видатних українських митців, які у силу різних обставин жили та творили закордоном. Задум реалізується із метою  збереження національного культурного надбання, повернення до історії мистецтва забутих імен українських художників, або тих які такими можуть стати, та надання можливості сучасникам та майбутнім поціновувачам прекрасного для інтелектуального та естетичного збагачення.  

Відтак, у рамках даного проекту було здійснено закордонну експедицію та доправлено на батьківщину твори  Емми Андієвської,  Володимира Стрельникова,  Андрія Сологуба, Якова Гніздовського, Василя Хмелюка. 

І це лишень початок…

ЕММА АНДІЄВСЬКА народилася 19 березня 1931 року в місті Сталіно (Донецьк). Від 1943 року перебуває за межами України. Американська громадянка. Мешкає в Німеччині. Член ПЕН-клубу, Спілки професійних митців Німеччини, Національної Спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2003 р.) та премії «Тетяни та Омеляна Антоновичів» (2018 р.). У 2018 році Емма Андієвська отримала Національну премію ім. Тараса Шевченка в номінації «Література». Малярство художниці прикрашає колекції провідних музеїв світу. В 2019 році великий обсяг творів нею передано Музею Сучасного Українського мистецтва Корсаків.

А й справді, мистецтво Емми Андієвської – культової української художниці – із вимірів космічних! Її доробок важко означити конкретикою цифр, навіть із численними нулями: прозові твори глибинно філософського змісту, вишукана поезія, в обсязі якої перлиною із перлин є унікальні сонети, малярство – нестримна повноводна ріка, що, увірвавшись у європейську художню культуру 1960-х, долучила Україну до відкривачів новітньої виражальної мови мистецтва.

Світ її творчості цілісний, як за естетичними, так і за стилістичними ознаками. Теми, втілені в слові, лінії, кольорі приваблюють особливим ірраціональним звучанням, чистим, майже дитинним, поглядом на світ.

Таке мистецтво стимулює уяву, провокуючи глядача до дискусій, переосмислень і трактувань. Твори цієї художниці – неначе нескінченні опуси із філософським зануренням у сфери буття.

Інколи площина творів Емми Андієвської уподібнюється до коштовностей середньовіччя з мерехтливою поверхнею барвистої смальти або ж спалахів рубінів, полисків агату, бірюзи, тьмяним світінням старого срібла-золота.

Однак, про що співає ця нескорена, дика, вільнолюбна українська птаха? Дисонанси брутального зовнішнього світу й крихкого внутрішнього світу людини вона поборює поезією барв, промовистістю образів, у яких голосить Кассандра, мудрує Заратустра, епічними нотами озиваються пращури.

Її твори – це невтомне дошукування істини у всьому: в минувшині та сьогоденні, в щоденних миттєвостях буття, з яких і витворюється вічність. Це, зрештою, відображення виключно особистісного розуміння свого часу, своєї доби й прагнення зафіксувати їх у просторі мистецтва. Водночас, мистецький космос Емми Андієвської – плід її щирої любові до Матері-України. Чи готові ми сьогодні співати із цією птахою в унісон, чи гідні дорівнятися до неї духом?!

АНДРІЙ СОЛОГУБ (1922-2010) – український і французький живописець і скульптор.
Народився 1922 року в Конотопі, у сім’ї службовця.
Навчався у Мистецько-Промисловій школі в Зальцбургу (Австрія) та в Національній Академії Мистецтв у Парижі.
1942 року німецькі окупанти вивезли Андрія на примусові роботи до рейху. Працював під Віднем в Австрії до 1945 року.
У вересні 1945 року потрапив до табору для переміщених осіб «Лексенфельд» в австрійському місті Зальцбурґ. У цьому таборі перебував до початку 1950 року.
Після ліквідації таборів для переміщених осіб Сологубу пощастило виїхати до Франції та вступити до Паризької академії мистецтв. Тут він навчався на відділах живопису, скульптури та рисунка в професорів Сопіка, Єнціса, Марсіяля та Тонді. Не маючи стипендії, змушений був працювати вечорами, щоб удень відвідувати академію. Підробляв також, створюючи на замовлення обкладинки книжок і журналів.
У Парижі Андрій Сологуб став відомим живописцем і діставав замовлення на виконання портретів.
Викладав у мистецьких школах Парижа. У столиці Франції він влаштовував індивідуальні виставки та брав участь у групових виставках спільно з французькими художниками. Пізніше брав участь у групових виставках разом з українськими художниками з діаспори.
1962 року Сологуб дістав посаду професора рисунка у Паризькій палаті професій. Тут він працював до 1986 року. Під час літніх відпусток щороку виїздив у тривалі подорожі до країн Південної Європи, Африки, Азії, Америки, звідки щоразу привозив багато акварельних пейзажів і замальовок з натури.

 

ВОЛОДИМИР СТРЕЛЬНИКОВ – український художник та колишній радянський дисидент. Один із зачинателів і лідерів одеського «нонконформістського» мистецтва.
Народився в 1939 р., Одеса.
1959 – 1960 – Одеське державне художнє училище ім. М. Б. Грекова.
1993 – Перша премія в категорії живопис, III міжнародна бієнале «ІМПРЕЗА – 93», Івано-Франківськ, Україна.
1998 – Один Із засновників творчого об`єднання «Мамай».
З 1979 – мешкає і працює в Німеччині.

Художник емігрував під тиском радянських спецслужб, які переслідували його, в тому числі, за організацію тих самих легендарних «квартирних» виставок.
«Я цікавився сучасним мистецтвом, західним, а воно було заборонено, такі імена як Ван Гог, Кандинський, Пікассо були табу. В Одесу потрапляли книжечки з репродукціями цих художників, польські журнали з мистецтва, так що інформацію завжди можна було дістати. Потім я познайомився з московськими художниками, став їздити в Москву, там якраз проходили так звані «квартирні» виставки. Цей досвід я перейняв і привіз до Одеси.
Звичайно, подібні дії не сподобалися КДБ, мене почали викликати, «тиснути» на мене, щоб я не їздив в Москву, переслідували, погрожували, і це закінчилося еміграцією». В результаті Стрельников емігрував, рік прожив у Відні, потім осів в столиці Баварії Мюнхені.

В останній місяць зими у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків стартує проект «Дифузія». Він розпочнеться з виставки «Космос Емми Андієвської» 4 лютого в Музеї мистецтв Прикарпаття.

7 лютого в Залі актуального мистецтва МСУМК триватиме West Imarketing Forum про «Правильний ютуб». Захід розрахований на цілий день.

Музей та виставки функціонуватимуть цього дня у звичному режимі.

8, 9, 15, 16, 22, 23 та 29 лютого у нас – традиційний Мистецький вікенд для всієї родини.

Тільки для вас у МСУМК: позитивна та пізнавальна екскурсія від наших екскурсоводів, потому драйвовий квест та мистецький майстер-клас. Арт-блок завершиться складанням оригінальних пазлів, які вкінці вималюються в репродукцію відомої картини, представленої у музеї. У подарунок усі учасники «сімейного вікенду» отримають квитки у кіно чи Академію розвитку і пізнання «Робологікум» на вибір.

Вартість: 150 грн для дорослих та 100 грн для дітей!

Початок екскурсій о 12.00 та о 15.00 год. щосуботи та щонеділі.

Замовити креативні вихідні можна вже зараз: 066 142 5118.

21 лютого – продовження проекту «Дифузія», в рамках якого у Львові презентують виставку «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського».

28 лютого стартує виставковий проект Василя Бажая у Залі змінної експозиції.

Василь Бажай – член Національної спілки художників України, засновник і глава департаменту концептуального мистецтва спілки. У сучасному українському мистецтві він – один з найвиразніших майстрів живописної пластики. Василь Бажай також є класиком у сфері інсталяції та перформансу в Україні,а також ready-made об’єктів.

Картини Василя Бажая знаходяться в музеях Львова, Києва, Хмельницького, а також у галереях та приватних колекціях України, Бельгії, США.

Відкриття – о 17.00 год. Вхід у день відкриття вільний! У МСУМК роботи Василя Бажая можна буде подивитись до 29 березня включно.

Також у лютому традиційно відбудеться проект «Крок на шляху мистецтва», який спрямований на співпрацю із творчою молоддю Волині. Головною метою є виявлення обдарованих молодих людей, які вирішили присвятити себе розвитку української художньої культури та сучасного візуального мистецтва; залучення їх до участі в культурно-мистецьких акціях та допомога їм у творчому пошуку фаховими порадами критиків, культурологів, досвідчених митців.