Міф про Каналоа та Кане (Гаваї)

У гавайській міфології Каналоа та Кане є важливими божествами, які представляють різні аспекти природи. Кане, вважається богом світла та життя, є покровителем лісів, води та сільськогосподарських угідь, а Каналоа — це бог океану, морських глибин та асоційований з магією та загадками моря.

За легендами, Кане і Каналоа працювали разом, щоб створити гавайські острови та все, що на них існує. Вони розділили між собою завдання: Кане взяв на себе формування суші та забезпечення плодючості земель, тоді як Каналоа зосередився на створенні моря та всього, що з ним пов’язано.

Спільно вони створили небо, землю та море, формуючи таким чином основу для всього живого. Кане створював річки та водоспади, що забезпечували водою ліси та поля, а Каналоа формував океанські хвилі та коралові рифи, які стали домівкою для безлічі морських істот.

Обоє богів також відіграють ключову роль у гавайських обрядах та культурних традиціях, символізуючи баланс та гармонію між сушею та морем, що є фундаментальним для гавайської культури. Вони вважаються заступниками природи і вчителями людей, навчаючи їх, як жити в гармонії з оточуючим світом.

 

Міф про Амму (Малі)

Міф про Амму є центральною частиною космології народу Догон, що проживає в Малі. Амму вважається богом неба та творцем усього існуючого. У своїй міфології Догони описують, як з початкового хаосу виникає порядок та життя завдяки волі та діям Амму.

Згідно з міфом, на початку не було нічого, окрім великого космічного яйця, в якому зосереджувалася вся субстанція світу. Коли яйце розкрилося, з’явилася Амма, що зі своїми словами і діями почала формувати космос. Вона створила Землю, що спочатку була плоскою і безформною, а потім засіяла її космічним пилом, що став основою для усіх форм життя.

Рослини та тварини з’явились із зерен космічного пилу, які Амму усіяла по землі. Ці зерна, змішавшись з водою і ґрунтом, дали початок першим рослинам та тваринам. Кожен вид рослин і тварин мав своє божественне призначення та роль у підтриманні рівноваги природи.

Амму також створила людину, наділивши її здатністю до розмноження та можливістю мислити та створювати, що зробило людей унікальними серед усіх істот. Людина отримала завдання доглядати за землею і всіма її істотами, підтримуючи гармонію та баланс, закладений Амму.

Таким чином, міф про Амму відображає уявлення Догонів про взаємозалежність всіх форм життя і космосу, підкреслюючи значення балансу та гармонії у природному світі.

Пегас вбиває Беллерофонта

Пегас — один із найвідоміших міфологічних істот у грецькій міфології, чудовий крилатий кінь, який часто асоціюється з джерелами поезії та музики. Пегас з’явився з крові Горгони Медузи, коли Персей відтяв їй голову.

Найбільш відома пригода Пегаса пов’язана з героєм на ім’я Беллерофонт, якому потрібно було убити химеру — істоту, частина якої була левом, козою та драконом. Беллерофонт зміг осідлати Пегаса за допомогою золотого вуздечки, яку йому подарувала богиня Афіна. Використовуючи летючу здатність Пегаса, Беллерофонт зумів з висоти безпечно атакувати химеру і перемогти її.

Один із відомих міфів розповідає про те, як Пегас ударом свого копита по скелі створив джерело Гіппокрени на горі Гелікон. Це джерело, яке було присвячене музам, стало символом поетичного натхнення та музичного таланту. Воно стало місцем паломництва для багатьох поетів та музикантів, які прагнули натхнення.

Пегас став символом вільного духу, натхнення, та вишуканості. Його образ часто використовується в літературі, мистецтві та сучасній культурі, що відображає його важливість як культурної ікони. В міфології Пегас залишається однією з найчарівніших істот, що символізує красу, силу та творчий дух.

Міф про Іміра

У скандинавській міфології, Імір був первісним велетнем і першою істотою в усьому світі. Він належав до раси велетнів, відомих як іміри, які існували до богів та людей. Імір вважається втіленням первісного хаосу і стихій, і з його тіла, після його смерті, був створений весь світ.

За легендою, Іміра вбили боги Одін, Вілі, та Ве, які були втомлені від його жорстокості та хаосу, що він сіяв. Вони використали його тіло для створення світу в космосі, який раніше був повністю порожнім.

З м’яса Іміра було створено землю, яка стала основою для всього живого. Його кров стала джерелом морів та океанів, які заполонили усі улоговини і стали важливою частиною світу. Кістки Іміра були перетворені на гори, що стали кістяком землі. Його величезний череп став небесною куполом над землею, закріплений на чотирьох кутах світу карликами.

Мозок Іміра перетворився на хмари в небі, що символізує його думки та ідеї, які тепер покривають землю згори. Навіть його брови використали для створення місця, де пізніше з’явилося місто Асгард, домівка богів.

Таким чином, тіло Іміра було основою для всього існуючого у світі скандинавської міфології, від найменших рослин до величезних гірських масивів, і від найглибших морів до найвищих небес. Цей міф не лише пояснює походження світу, але й відображає взаємозв’язок і взаємозалежність природних елементів у скандинавській культурі.

Міф про Мауї (Полінезія)

Мауї, один із найвідоміших героїв полінезійської міфології, часто вважається хитрим та винахідливим персонажем, який має надприродні здібності. Згідно з легендами, Мауї відіграв ключову роль у формуванні природного світу, який оточує полінезійців.

Однією з найзнаменитіших його витівок є історія про затримку сонця. За легендою, Мауї змусив сонце рухатися повільніше, використовуючи магічні канати, щоб ловити його і змушувати його сповільнюватись. Це дало людям більше часу для своїх щоденних справ і довші дні, які були особливо цінними для сільськогосподарської діяльності та риболовлі.

Мауї також вважається відповідальним за створення островів Полінезії. Згідно з однією з версій, він витягнув острови з океану за допомогою своєї чарівної вудки або за допомогою своїх могутніх рук. Це створення островів мало велике значення для полінезійців, оскільки визначало їхнє географічне та культурне середовище.

Крім того, Мауї мав руку в формуванні різних природних ландшафтів, включаючи річки та гори, через свої міфічні подвиги. Він використовував свої сили, щоб маніпулювати природними ресурсами і формувати землю так, щоб вона була більш придатною для життя.

24 липня о 17:00 відбудеться презентація Клубу Музею сучасного українського мистецтва Корсаків!

24 липня о 17:00 відбудеться презентація Клубу Музею сучасного українського мистецтва Корсаків!
Не пропустіть можливість стати частиною нашої клубної спільноти та зануритися у світ мистецтва.
Вхід вільний 🫶🏻
—————————-
On July 24, at 17:00, the Korsaks Museum of Contemporary Ukrainian Art Club will be presented!
Don’t miss the opportunity to become a part of our club community and immerse yourself in the world of art.
Admission is free 🫶🏻

26 липня о 17:00 в Музеї Корсаків відбудеться відкриття виставкового проєкту Радислава Дзюби “Шосте вимирання”.

26 липня 2024 року о 17:00 Музей сучасного українського мистецтва Корсаків презентує арт проєкт Радислава Дзюби “Шосте вимирання” за мотивами однойменної книги Елізабет Колберт.

Цей проєкт досліджує складну тему екологічної кризи та людську схильність ігнорувати небезпечні сигнали. Використовуючи іржаві глобуси, бджолярні рамки, запечатані шарами паперу та іржі, а також дві монументальні скрижалі, створюється багатовимірний простір, який змушує глядача задуматися над наслідками шостого вимирання. 

За Елізабет Колберт, наша планета вже пережила 5 масових вимирань в минулому, і зараз стоїть на межі шостого масового вимирання. Більше того, людство є не лише його свідками, але і причиною. 

Проєкт Радислава Дзюби “Шосте вимирання” є метафорою безпрецедентної втрати біорізноманіття. 
Іржа символізує руйнування та розпад. Вона руйнує метал глобуса так само, як людська діяльність з’їдає життя на Землі. 

Бджолярні рамки, запечатані папером та іржею, представляють задушений голос природи. Бджоли, життєво важливі для нашої екосистеми, гинуть через дії людини, а їхні рамки, сповнені колись меду, стають символом втраченої гармонії.

Шари паперу (картону, упаковки з продуктів, коробки з піци) склеєні та іржаві, служать символічним відображенням часу та змін у природі. Кожен шар становить артефакт чи етап у розвитку екосистеми. Радислав розглядає кожен шар як певний часовий відрізок та досвід існування.

Дві великі скрижалі є композиційним та смисловим центром експозиції. Кожен шар у цій скульптурі символізує зникаючий вид, а різні типи паперу – різні групи видів. Наприклад, гладкий папір – для ссавців, грубий – для рослин, прозорий – для комах. 

Щоб подивитися виставку, людині доведеться пройти вузьким коридором між скрижалями, зустрітися з неприємними істинами та задуматися над відповідальністю людини. Фактично, доведеться пройти через “Шосте вимирання”.

Радислав Дзюба – український художник, що працює у сфері соціально-критичного мистецтва.

Презентація арт проєкту “Шосте вимирання” відбудеться о 17:00 26.07.2024 р. в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків за адресою м. Луцьк, вул. Івана Корсака, 1

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків запрошує на відкриття виставкового проєкту Міті Фєнєчкіна

 

Проєкт Міті Фєнєчкіна …і сонце стало чорним і море зупинилось складається з двох окремих частин і розповідає глядачу про трансформацію сенсів і думок самого автора до та під час повномасштабного вторгнення. Всі роботи створені в майстерні художника у місті Одеса.
Перша частина, це роботи які складаються з малюнків створених у 2018-2021 роках, які створювались як часто кажуть «у стіл», або виставлялись на сторінках автора у соціальних мережах. Тепер же глядач побачить їх наживо. Здебільшого ці роботи є роздумами про колективне дитинство 90х-2000 років які мають свою естетику, містять символічні значення і відсилання до тих часів. Ці малюнки повинні були увійти до складу автобіографічного артбуку, який вже не побачить світ через повномасштабного вторгнення. Сьогодні ці роботи, разом зі спогадами про минуле, виглядають ніби примари на тлі сьогодення.
Друга частина експозиції складається з аналогових та діджитал малюнків, створених під час війни. Ці роботи починають новий етап в практиці автора. Більшість з них це низка окремих подій та почуттів що лишаються між слів, переосмислених і зафіксованих на папері.
В цілому проєкт дає можливість відслідкувати трансформацію сенсів, тем і технічного виконання, яка відбулася у зв’язку зі зламом реальності через воєнний стан країни.

Заявка