(English) Semper bene! – Завжди чудово!

Три коні Платона

У Платона душа людини уявляється як колісниця з трьома конями, де кожен кінь символізує різну частину душі.

  1. Розум – це візник, який керує іншими конями. Він представляє мудрість і раціональне мислення, завжди дивиться вперед та намагається вести душу до правильних рішень.
  2. Воля – це кінь, який представляє мужність і силу. Він тягне колісницю вгору, до вищих ідеалів і цілей, мотивуючи нас боротися за те, що правильно і справедливо.
  3. Почуття – це кінь, що відповідає за наші бажання та емоції. Він тягне вниз до фізичних задоволень, і його треба стримувати, щоб душа залишалася в рівновазі.

Мета людини за Платоном – навчитися керувати цими трьома конями, забезпечуючи гармонію між ними, що дозволяє душі досягти спокою та розвитку.

Міф про Ганімеда

Ганімед – це найкрасивіша людина із тих, що коли-небудь жили. Він був троянським принцом, сином царя Троса, засновника Трої. Його краса настільки зачарувала Зевса, верховного бога олімпійського пантеону, що Зевс вирішив викрасти молодого хлопця.

Зевс перетворився на орла та викрав Ганімеда, піднявши його до Олімпу. На Олімпі Ганімед отримав місце чашника богів. Його обов’язком стало наливати нектар і амброзію богам, таким чином запобігаючи їхньому старінню.

Про танець Крішни

В індуській міфології Калія був драконом, який отруював води річки Ямуна.

Його отруйний подих призводив до гибелі всіх живих істот у річці та навколо неї. Крішна викликав Калію до бою, стрибнувши у забруднені води Ямуни. Змій атакував Крішну, намагаючись обвити його своїми масивними кільцями та втопити. Проте Крішна легко визволився і почав танцювати на головах Калії, змушуючи його відчути неймовірний біль і страждання.

Танець Крішни був настільки могутнім, що врешті-решт Калія підкорився. Крішна відпустив Калію з умовою, що він більше не отруюватиме Ямуну та покине ці місця разом зі своєю родиною.

 

Міф про Атуму (Єгипет)

Атум, одна з найважливіших фігур у стародавньоєгипетській міфології, вважається богом-творцем, який самостійно породив з себе перші форми життя. Його часто зображують як самовиникаюче божество, яке з’явилося з первісних вод хаосу, званих Нун.
Згідно з міфом, на початку не було нічого, крім безмежного темного океану хаосу. З цього первісного океану з’явився Атум, який створив себе сам через свою власну волю і творчі здібності. Відомий своєю здатністю до самореплікації, Атум породив із свого тіла Шу, бога повітря, і Тефнут, богиню вологи, крізь процеси кашлю, чхання або, за іншими версіями, мастурбації.
Шу і Тефнут, у свою чергу, стали батьками Геба (бога землі) і Нут (богині неба). Це сімейство богів символізує фундаментальні елементи світу: повітря, вологу, землю і небо, кожен з яких є критично важливим для підтримки життя на Землі, включаючи рослини та тварин.
Атум також вважається батьком богів, людей і всього живого. Його роль як творця і батька має важливе символічне значення в єгипетській міфології, підкреслюючи ідеї створення, регенерації та безкінечного циклу життя та смерті.
Ця міфологічна історія підкреслює значення з’єднання та взаємозалежності між природними елементами і живими істотами, зосереджуючи увагу на важливості збереження гармонії між усіма складовими Всесвіту.

Уроборос

Уроборос — це дракон, що кусає свій власний хвіст, утворюючи кільце. Він вважається знаком вічності та нескінченності.

Уроборос символізує все те, що постійно відновлюється: як день за ніччю, так і пори року одна за одною. Це як історія, що не має ні початку, ні кінця. Уроборос нагадує нам про життя, яке завжди знаходить спосіб продовжити свій цикл, незалежно від усього, руйнуючи старе і народжуючи нове. Це чудовий образ того, як природа та світ працюють: все народжується, живе, вмирає і знову відроджується в іншій формі.

Біблійна історія про Авраама

Одного дня Бог звернувся до Авраама, просивши його принести в жертву свого єдиного сина Ісаака. Незважаючи на тяжкість цього випробування, Авраам погодився і вирушив до землі Морія разом з Ісааком. На третій день вони досягли місця, де мала відбутися жертва, і Авраам залишив слуг чекати, поки він з Ісааком пішов на гору.

Ісаак запитав про барана для жертви, на що Авраам відповів, що Бог подбає про барана. Після підготовки вівтаря Авраам зв’язав Ісаака і підняв ніж, щоб принести його в жертву. У цей момент з неба пролунав голос ангела, який зупинив Авраама, сказавши, що не потрібно вбивати хлопця, адже тепер зрозуміло, що Авраам боїться Бога.

Замість Ісаака Авраам знайшов барана, який застряг рогами в чагарнику, і приніс його в жертву. За свою готовність підкоритися Божій волі Авраам отримав благословення від Бога: його нащадки мали стати численними, як зорі на небі, і через них усі народи Землі мали бути благословенні.

Дажбог

Дажбог був одним із синів бога Сварога і був богом Сонця. Він був відповідальний за щоденну подорож Сонця по небу. Дажбог мандрував по небу в своїй золотій колясці, запряженій чотирма крилатими конями. Коли він відправлявся на схід вранці, це було знаменням початку нового дня, а коли він діставався західного горизонту ввечері, це означало настання ночі.

Коли Дажбог мандрував по небу, він не лише приніс світло і тепло на землю, але і навчав людей різних знань і мудрості, допомагаючи їм стати більш цивілізованими.

Про біпедалізм

Біпедалізм – це здатність ходити на двох ногах. Біпедалізм дозволяв ефективніше збирати їжу, використовувати інструменти, долати великі відстані та адаптуватися до зміни середовища, особливо з розширенням саван і зменшенням лісів.

На думку англійського зоолога Алістера Гарді, людина еволюціонувала на узбережжях великих водойм, де основними джерелами їжі були підводні організми: риба, краби та молюски. Ходіння у воді потребувало прямої постави, що звільнило руки для збирання їжі та використання інструментів. Така адаптація призвела до втрати тілесного оволосіння та появи підшкірного жирового шару, який допомагав уникнути переохолодження. При цьому волосся на голові збереглося, що захищало від сонячного перегріву.

Викрадення Європи

Одного дня Зевс, головний бог Олімпу, помітив Європу, коли вона гуляла з подругами на березі моря. Європа була дочкою фінікійського царя Агенора і богині Телефаси.

Будучи відомий своїми коханнями, Зевс вирішив викрасти прекрасну принцесу. Він перетворився на красивого білого бика з блискучими рогами, які виглядали ніби перлини. Його запах був приємним, а поведінка спокійною, тому Європа та її подруги не боялися його. Європа була зачарована білим биком, погладила його, а потім вирішила залізти на його спину, навіть не здогадуючись, що це був Зевс.

Як тільки вона сіла на бика, Зевс рушив до моря і почав плисти до острова Крит. Коли вони дісталися до Криту, Зевс зізнався, що він не просто бик, а головний бог Олімпу. Він сказав, що Європа стане королевою Криту і правитиме островом. Ця історія про виникнення назви континенту Європа.

Заявка