Творчий вечір-спомин “Кость Шишко: поет, художник, українець”, присвячений 75-ій річниці від Дня народження видатного і талановитого художника Костя Шишка відбувся в галереї сучасного мистецтва України «Арт-Кафедра».
Як зазначила у вступному слові керуючий партнер Леся Корсак, Кость Шишко став одним із символів Луцька. «Саме тут він сформувався не тільки як історик, філософ, поет і художник, а й як патріот. За що заплатив дуже високу ціну».
Спогадами про цю видатну особистість поділилися присутні письменники, художники, діячі. Зокрема, директор луцького художнього музею Зоя Навроцька, голова обласної спілки письменників Петро Коробчук, художниця Наталя Кумановська.
Під час заходу присутні почули поетичну декламацію-постановку одного з варіантів поеми Костя Шишка «Серце матері». Вірші читали студенти училища культури, актори театру, що діє при міській бібліотеці №10 і керівником якого є Наталя Максимчук.
Крім того, присутні мали змогу переглянути міні-виставку, представлену Волинським краєзнавчим музеєм. Це авторські малюнки Костя Шишка, виконані олівцем у різні часи. Серед них багато автопортретів. Також були роботи з приватної колекції Миколи Кумановського – ліногравюра та барельєф Кості Шишка, який зробив художник ще за життя поета.
Довідка: Кость Шишко – український поет, письменник, художник, дисидент. Народився у 1940 році в с. Обеніжи (Турійського району), а помер – у 2002-му. Похований в Луцьку.
Навчався на історико-філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки. Працював вчителем Кричевичівської восьмирічної школи Маневицького (тепер Ковельського) району.
Під час сумнозвісного Луцького процесу (1965 рік) над політв’язнями Валентином Морозом та Дмитром Іващенком (викладачами Луцького державного педінституті ім. Лесі Українки) він потрапив у число неблагодійних. Його виключили з партії, звільнили з роботи, не давали публікуватись.
Тривалий час працював різноробочим, потім художником-оформлювачем у різних організаціях Луцька.
У 2010 р., до 70-річчя з дня народження Кості Шишка, у Луцьку біля ЗОШ № 2, де навчався поет, було закладено сквер імені Шишка.
Кость Шишко лишив велику поетичну спадщину. У його творчому доробку вінки сонетів, поеми, гумористичні твори. Багато з них стараннями друзів ще у радянський період побачили світ у самодруківських виданнях. Згодом, після проголошення Україною Незалежності, появились збірки «Сльоза олії золота», «Вибрані вірші», «Вогонь», «Пісня дощу» (2001). У 2010 році у видавництві “Волинська обласна друкарня” (Луцьк) побачила світ книга “Писанки”
Автор: [email protected]
Галереї сучасного мистецтва «Арт-Кафедра» – 1 рік!
Галерея сучасного мистецтва «Арт-Кафедра» відзначила Першу річницю з дня відкриття! З цієї нагоди в галереї відбулась урочистості за участю художників, митців, відомих людей краю, учнів та студентів художніх шкіл, вищих навчальних закладів, представників влади і ЗМІ.
Свято розпочалося з урочистої академії, під час якого з вітальним словом до присутніх звернулася керуючий партнер «Арт-Кафедри» Леся Корсак. Вони привітала і подякувала всім присутнім, а також тим митцям, які долучилися до становлення та популяризації галереї, як місця, де акумулюється мистецтво. Також вона розповіла про успіхи, яких вдалося досягнути завдяки злагодженій роботі та професійному підході колективу галереї сучасного мистецтва.
«Більше двох десятків найрізноманітніших заходів відбулося в галереї як для поціновувачів мистецтва, так і аматорів, дорослих та дітей. Це: творчі вечори художників, роботи яких були представлені в експозиціях «Арт-Кафедри», а також тематичні суаре про жанри та напрямки в художньому мистецтві. Крім того, лише за рік ми розширили галерею, відкривши другу велику залу. Експонували роботи відомих майстрів сучасності Миколи Кумановського, Валентина Кирилкова, Галини Івашків, Наталки Кумановської, Олександра Валенти, а також повномасштабні виставки Карела Якубека та львівських поставангардистів Петра Гулина й Геника. Численні майстер-класи з розмальовування вітражів, декупажу, вимальованки, а також уроки мистецтва від відомих художників – ось чим сьогодні з гордістю може похвалитися галерея сучасного мистецтва України «Арт-Кафедра», – зазначила Леся Корсак. Привітати колектив «Арт-Кафедри» з першою річницею прийшло близько сотні поціновувачів мистецтва, художників, відомих людей краю. Зокрема, з вітальним словом звернувся й заступник начальника управління культури Луцької міської ради Віталій Поліщук. Він вручив Лесі Корсак Подяку за внесок в культурне життя міста і зазначив, що галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» стала закладом, яким Луцьк може пишатися на всеукраїнському рівні та побажав подальших злетів і розширення закладу.
Приємним сюрпризом став виступ митця з Харкова Микити Кубанцева, який намалював «золотом» портрет Тараса Шевченка, танцюючи при цьому. Опісля всіх запросили для спільного малюнку картини «Древо Життя», першими пензлем торкнулися Віктор та Леся Корсаки, завдяки яким й було створено «Арт-Кафедру». Потому до роботи долучилися решта присутніх.
На завершення гостей свята пригощали ювілейним тортом та шампанським під музичний супровід живої музики у виконанні струнного квартету «Maestro Volynsky».
В «Арт-Кафедрі» малювали волинську писанку
Зображення на писанці – це письмо, яким ми кодуємо свої побажання на наступний рік. Таємницями розпису традиційної волинської писанки із лучанами поділилися майстрині народного мистецтва Софія Пасюк та Руслана Вронська.
Майстер-клас відбувся 4 квітня в Галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра».
Для розпису учасникам роздали «видуті» яйця. Як розповіла Софія Пасюк, «наші предки не «билися» писанками на Пасху, а дуже бережно ставилися до них, тримали за іконами як оберіг. Коли писанка тріскала чи билася – це вважалося поганою прикметою, вважалося, що ламається оберіг».
Традиційні волинські знаки, якими прикрашали писанки, наділені глибоким сенсом, розповіла майстриня.
«Один із найпопулярніших знаків, який використовували наші предки – зірка. Вона є знаком сонця, тепла. Ще один символ – сорококлин, що означав зоране поле та достаток. Вітрячки та драбинки є символами вітру і дощу. Усі ці знаки традиційно оздоблюються «сосенками» – зображенням гілки хвойного дерева. Це знак, який стоїть на межі між цим світом і тим світом, оберігає живих», – поділилася Софія Пасюк.
Важливим є і настрій, з яким берешся розписувати яйця. Треба бути спокійним, відпустити всі тривоги та образи. Хоча по-іншому бути й не може: сам процес розписування є настільки медитативним, що невимушено заспокоює та розслабляє.
Починати наносити малюнки треба із розмітки. Спершу поділити яйце навпіл вертикальною лінією, затим – горизонтальною. «Ми ділимо яйце навпіл: на цей світ і той, а потім – на чотири частини, що символізують чотири сторони світу. Утворюється хрест. Ми звикли, що хрест – символ віри, проте цей знак був оберегом наших пращурів задовго до поширення християнства на нашій землі», – каже майстриня.
Учасникам майстер-класу запропонували наносити зображення спершу олівцем. А вже тоді намальовані лінії покривати воском. Розплавлений віск витікає із писачка, кінчик якого треба постійно підігрівати на полум’ї свічки. Новачкам важко давалися рівні лінії, та майстрині заспокоїли: це як ніби у першому класі, коли всі школярі пишуть косо-криво, проте чим більше вправляються – тим кращим виходить результат.
«Коли я починала писати писанки і теж думала, що у мене ніколи не вийде рівно, мені сказали: та неграмотні бабці на Поліссі віками малюють, а ти не зможеш?» – пригадала Софія.
Коли писанка покрита воском, її треба обезжирити, потримавши хвилину-дві в оцті. Тоді – кидати в ємність із фарбою і так само тримати кілька хвилин, залежно від інтенсивності кольору, який хочете отримати.
Кольори теж мають певне смислове навантаження. «На Волині не було багатоколірності у писанках. У Володимир-Волинському районі використовували білі малюнки на червоному тлі, в Іваничівському – на синьому, на Поліссі писали фіолетові писанки. Червоний – це колір вогню і любові, синій – колір Бога», – пояснила майстриня.
Після майстер-класу «Таблоїд Волині» теж отримав свій оберіг: писанку, вкриту несміливими і відносно рівними лініями зірок – на успіх та хвої – на захист від лихого. І, звісно ж, червоного кольору – любові та багатих емоцій.
Петро+ Henyk. Весна надій…
28 березня в Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відбулось урочисте відкриття епатажної виставки авангардних майстрів: відомого митця Петра Гулина та молодої художниці Геника зі Львова «Петро+ Henyk. Весна надій…». В експозиції – більше сотні оригінальних робіт, розташованих в обох залах галереї. Центральну залу прикрашають твори Петра Гулина, в другій представлено картини Геника.
На початку з вітальним словом до присутніх звернулася керуючий партнер галереї Леся Корсак, яка привітала художників у Луцьку, розповіла про біографічний шлях та творчі доробки митців, зазначивши, що для міста це велика честь приймати майстрів такого рівня. До вітальних слів долучилася і мистецтвознавець Зоя Навроцька, яка зазначила, що Петро Гулин розпочав працювати в жанрі геометричних абстракцій та кольорових ліній ще в радянські часи і досить швидко здобув всесвітнє визнання. Його картини прикрашають музеї та приватні колекції багатьох країн світу, у тому числі – у Великобританії, Німеччині, Італії, Австралії, США та навіть в Японії.
До речі, дуже часто Петра Гулина порівнюють чи називають українським Пікассо, хоча сам художник не вважає себе таким, зазначаючи, що у світі є багато не менш талановитих художник, але з менш гучним ім’ям.
Що ж до самої виставки, то під час відкриття і Петро Гулин, і Геник були приємно вражені великою кількістю молодих людей. Звертаючись до присутніх, художник зазначив: «Наше завдання зараз – виховати аристократів… Якщо ви хочете бути в стаді такими, як всі – дивитися глянцеві журнальчики, гламурно вдягатися, сидіти в кав’ярнях, не відриваючи від вуха дибільника… ви не живете. Ви – нецікаві. Людину визначає не це. Людину вирізняє від тварини те, що вона спосібна плакати від поезії, має тяму зайти до музею, має смак до голосу… Цього ніхто не виховає. І цього не купиш. Можна купити банки, острови – Бог знає що можна зараз купити. Але нікому не вдасться купити душу, купити кохання, купити сльози. Правдиві цінності не продаються. І якщо ми це зрозуміємо, у нас з’явиться українська аристократія».
Молода художниця Геник зазначила, що приємно здивована такою модерною виставковою залою та великою кількістю людей. Вона подякувала ініціаторам виставки і зазначила, що Луцьк дуже привітне і гостинне місто, а його мешканці позитивні та гарні люди.
Виставка діятиме протягом двох місяців, тому всі бажаючі зможуть відвідати її та осягнути непростий, але чарівний світ сучасного мистецтва.
У Луцьку показали роботи художника Валенти
У Луцьку відкрили виставку картин відомого волинського художника Олександра Валенти.
Вечір пам’яті відбувся в галереї «Арт-кафедра» 26 лютого.
Кожного року у лютому родичі, близькі і друзі Олесандра Валенти організовують мистецькі акції та вечори пам’яті, які присвячені творчості волинського митця.
Керівник галереї «Арт-кафедра» Леся Корсак розповіла, що лютий був недарма обраний для таких зустрічей. Адже 16 лютого 1944 року народився Валента. За її словами, за життя художник був неординарною особистістю, а його доробок є безцінним для України та всього людства. «Доля Сашка Валенти була трагічною і складною. У ранньому віці він разом із сестрою втратили батьків, діти переживали важкі злидні. У 8 річному віці він потрапив до інтернату. У юному віці він вступає до художньої школи і його вчителем стає Петро Сидзюк, який зробив із Валенти не лише митця, але і неординарну особистість. Він любив вивчати творчість Моне, Сера, а також багатьох інших відомих світових митців. Але у своїй творчості Сашко залишався індивідуалістом», – зазначила Корсак.
Олександр Валента творив свої картини у стилі імпресіонізму, але на думку Лесі Корсак, у його картинах передана українська ментальність. Першим творчим успіхом художника стала Республіканська виставка картин молодих митців у 1966 році в Києві.
«Перша персональна виставка Валенти Відбулась у 1971 році, після якої художнику було запропоновано працювати у виробничих майстернях художніх фондів УРСР. Валента не був комерційним митцем, він міг за безцінь продавати свої твори, або просто їх роздарювати друзям. Але нині його роботи дуже цінні», – мовила представниця галереї «Арт-кафедра».
Колеги «по цеху» Олександри Валенти в один голос кажуть, що художник був відкритою і дуже довірливою людиною. Можливо і це стало причиною того, що у 1997 році був жорстоко убитий у своїй новій майстерні по вулиці Данила Галицького невідомими людьми.
У «Aрт-Кафедрі» говорили про традицій Закарпаття в творчості художників Луцька
22 січня, в центральній частині першого залу Галереї сучасного мистецтва «Aрт-кафедра» до експозиційного ряду виставки творів Карела Якубека (1923-2008) тимчасово долучено низку полотен Григорія Чорнокнижного (1915-1999) із основного фонду Волинського Краєзнавчого музею та приватних колекцій. Експонати покликані продемонструвати вплив традицій Закарпатської школи живопису на творчість цих майстрів.
Як розповіла керуючий партнер галереї Леся Корсак, творча спадщина цих художників безцінна, адже творили вони в непростих умовах. «Цілісно та самобутньо у Закарпатській художній школі проявив себе феномен несоціалістичного реалізму, який базувався на здобутках авангардного мистецтва. Особливістю західних мистецьких шкіл була безперервність наслідуваності модерністських традицій. Отримавши освіту в європейських Академіях мистецтв та беручи активну участь у художньому житті довоєнної Європи, Ернест Контратович, Андрій Коцка, Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай та ін. залишились в Україні після приходу радянської влади. Вони, як ніхто інший, близькі до західного модернізму. Привілейованими жанрами живопису цієї мистецької школи були пейзаж та тематична картина з зображенням простих людей, на які не розповсюджувався жорсткий тоталітарний тиск», – розповіла Леся Корсак.
Мистецтвознавець, завідувач Художнього музею у Луцьку відділу ВКМ Зоя Навроцька поінформувала, що події, які відбувалися на Закарпатті впродовж ХХ століття, мали важливе значення для розвитку загалом національної культури та мистецтва. Адже формування та існування унікальної мистецької школи, яка мала свої чітко виражені принципи(акцент на народне мистецтво, відкритість до європейських художніх надбань…), внесло свої корективи в загальну картину художнього життя. «Художники Закарпаття зосереджували зусилля задля творення сучасного національного мистецтва. Як результат — численні виставки та визнання у всьому світі», – зазначила Зоя Навроцька. Також вона розповіла про носіїв традицій цієї школи Карела Якубека та Григорія Чорнокнижного та донесла до глядачів мистецьку цінність творчих доробків цих художників.
Карел Якубек: «Миттєвості осяяні натхненням»
Вперше у Луцьку 12 грудня в галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» відкрилася повноцінна виставка робіт Заслуженого художника України Карела Якубека «Миттєвості осяяні натхненням». На ній представлено більше 100 робіт митця з приватної колекції Олега Гаврилюка. У експозиції – пейзажі, натюрморти, полотна із зображенням Луцька та Луцького замку, портрети, жанрові та історичні картини.
Як розповіла під час відкриття керуючий партнер галереї Леся Корсак, з рідного Ужгорода художник привіз на Волинь не лише вагомий доробок станкового живопису, а й сам дух традицій Закарпатської школи, «цього оптимістичного, життєстверджуючого мистецтва, сповненого багатобарвності, сонця і світла…». Також вона наголосила, що творчий запал і натхненність притаманні всьому, що творив Карел Якубек. «Чи це карпатські мотиви, пречудові краєвиди Луцька, блискучі натюрморти, або ж звичайні замальовки із мандрівок по Волині, Прибалтиці, Карпатах – все відтворене з високою професійністю і небайдужим ставленням до мистецтва. Кожна деталь композиції, якою б спонтанною вона не виглядала, напрочуд осмислена, знайдена як єдино правильний крок», – зазначила Леся Корсак.
«Виставка малярства Карела Якубека у «Арт-Кафедрі» це – об’ємна експозиція, що містить не лише програмні твори різних років виконання які добре відомі шанувальникам його творчості. Поряд із ними представлено етюди до портретів, жанрові композиції, натюрморти ще раннього періоду студентства. Вперше глядачі побачать і низку студійних робіт 1960-1970-х років із зображенням оголеної натури, які художник виконував у студії, котру створив при Художньо-виробничих майстернях Луцька одразу ж після приїзду. Випромінюючи енергетику творчого пориву кожен твір розкриває багатогранність мистецьких пошуків та високий фаховий рівень художника. Всі твори об’єднує в одну, напрочуд цілісну колекцію висока культура малярства, витончене колористичне бачення, естетичний смак, неймовірна тональність настроєвих лейтмотивів», – зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька.
Поділився своїми спогадами про художника колекціонер його творів Олег Гаврилюк. Він розповів історію знайомства з митцем, свої враження від його творчості та кількості надзвичайно красивих і гарно збережених картин. «На початку 90-х багато художників змушені були продавати свої картини, щоб прогодувати сім’ю, а Карелу Якубеку вдалося зберегти свій художній доробок», – зауважив Гаврилюк.
Крім відкриття виставки Якубека, в «Арт-Кафедрі» ще одна приємна новина: відкрилася друга зала, де діятиме постійна виставка творів відомого художника Миколи Кумановського.
У Луцьку говорили про експресіонізм
У галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» за участю мистецтвознавців, художників, поціновувачів мистецтва відбулась публічна лекція про напрямок експресіонізму в мистецтві, який був започаткований на початку ХХ століття в Європі.
Як зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька, течія «експресіонізму» виникла як реакція на гостру соціальну кризу, причиною якої стала Перша Світова війна та революційні явища у суспільстві. Таким чином, митці намагалися висловити свій протест проти потворності тодішньої буржуазної цивілізації. Протестуючи проти світових подій та соціальних контрастів, майстри експресіонізму у своїх творах намагалися відобразити напругу очікування й невизначеності. Їхні твори були сповнені бунтівного протиставлення і розриву з академічними традиціями. Все це викликало несприйняття як консервативної публіки, так і радикальних політичних систем – нацизму в Німеччині, фашизму в Італії, комунізму в СРСР. За часів Гітлера твори багатьох експресіоністів в Німеччині були знищені.
Керуючий партнер галереї Леся Корсак наголосила, що соціальна напруга, яка існувала тоді, зараз теж має місце в суспільстві. Тому твори багатьох художників-сучасників перегукуються з творами експресіоністів. Зокрема, яскравим свідченням цього є творчість луцького художника Сергія Корсая.
На жаль, самого художника не було на заході, оскільки зараз він перебуває за межами України. Натомість про нього розповіла його дружина Галина Черниш та запрошені мистецтвознавці.
Малювати Сергій Корсай почав з раннього дитинства, але ніхто не придав цьому значення, а тому лише після служби в армії, майбутній митець вступив до художньої школи, де навчався поряд з малими дітьми. Його наставником був Володимир Іванович Жижирун, який всіляко підтримував талант Сергія. Далі він навчався у Львівській академії мистецтв на кафедрі скла, де оволодів нелегкою технікою обробки тонкостінного скла.
Що ж до його картин, то на полотнах Сергія Корсая часто фігурує Луцький замок, старовинні споруди чи просто вулиці древнього Луцька. Всі його роботи вирізняються з поміж інших оригінальним стилем, особливою технікою виконання, талановитим підходом та відображенням власного світогляду.
Конкурс авторської карикатури 2014
Більше 100 робіт авторської карикатури було представлено на розгляд компетентного журі конкурсу. Проте, до участі в конкурсі допущено лише п’ять авторів, серед яких як відомі художники, так і дебютанти. Сам конкурс тривав з 1 вересня по 31 жовтня.
На початку до присутніх з вітальним словом звернулася керуючий партнер галереї сучасного мистецтва Леся Корсак, яка зазначила, що в «Арт-кафедрі» й далі урізноманітнюються мистецькі заходи та події. Зокрема, крім культурно-мистецьких акцій, суаре та творчих вечорів, започатковано та вперше проведено конкурс серед художників та аматорів. Вона висловила сподівання, що цей конкурс стане щорічним традиційним, а тому вже наступного року очікується ще більше учасників.
Що ж до того, чому саме конкурс авторської карикатури, то як зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька, цей вид мистецтва, з появою комп’ютерної графіки, «виходить на узбіччя». З її слів, у минулому це «були найдемократичніші види мистецтва, які були доступні найширшим колам населення, і кожен міг мати у графічний твір. Сьогодні цей вид мистецтва стає унікальним і елітарним».
Відтак, переможцями І конкурсу авторської карикатури стали: І місце – Микола Кумановський, ІІ місце – Леонід Сахнюк і ІІІ місце – Наталія Кумановська. Ще двом іншим учасникам було вручено заохочувальні призи.
Роботи учасників конкурсу можна переглянути впродовж двох тижнів в галереї сучасного мистецтва «Арт-Кафедра», яка знаходиться у СОК «Адреналін Сіті».
У «Арт-кафедрі» вчили створювати «Осінній настрій»
У галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» відбувся майстер-класі відомої художниці Галини Івашків. Більше 30 юних талановитих учнів художніх шкіл, студентів, молодих художників та аматорів відвідали захід.
На початку до присутніх звернулася керуючий партнер «Арт-кафедри» Леся Корсак, яка привітала всіх і зазначила, що галерея сучасного мистецтва виконує функцію покладену на неї, знайомить відвідувачів не лише з готовими творами мистецтва, а й навчає новим техніками малярства, знайомить з відомими художниками та їх творами, проводить цікаві лекції та практичні заняття.
Потому Галина Івашків та мистецтвознавець Зоя Навроцька ознайомили присутніх з можливостями техніки «суха пастель» та показали зразки робіт. Далі учасники майстер-класу малювали натюрморт осінній настрій з викладеної композиції з осінніх овочів та квітів.
«Враження – найкращі, це незабутній урок для нас, як учнів художньої школи, відчути себе справжніми художниками. А майстерінсть та манера творити Галини Івашків, лише надихає і дає нові поштовхи до творчості», – ділиться враженнями юна художниця Аліна.
