Автор: [email protected]

29 вересня у Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” відкрилася ретроспективна виставка живопису Назара Гулина. В експозиції представлено 115 картин різних циклів, різних років. У них представлено чи не всю палітру можливостей художника – світлотіні, колористика та поєднання різних технік.
“Творчі пошуки Назара Гулина тривали всього десять років, але були для Назара дуже плідні. Народився він у сім’ї відомих художників Петра Гулина і Надії Кирилової. Перша персональна виставка Назара Гулина відбулась в Ужгороді, коли йому було 14 років. Це вже шоста посмертна виставка художника. Величезна подяка батькові Петру Гулину, який зібрав твори сина по всьому світу”,– розповіла керуючий партнер галереї Леся Корсак.
“В десять років він вмістив свій поступ, пошуки, реалізацію свого потенціалу. Кожен твір Назара Гулина еманує емоціями, зберігаючи абстрактну, формальну стилістику. Я б порівняла Назара Гулина з французьким поетом Артюром Рембо, долі яких буквально перегукуються. Сподіваюсь, що ця виставка дасть імпульс молодим художникам і стане поштовхом до їх творчих пошуків”, – зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька.
“Хто пам’ятає, хто був королем Франції? А спитайте, хто такий Леонардо да Вінчі? Його знає весь світ. А ті, хто бігає сьогодні в телевізорі, це шпана, а не еліта”, – зауважив батько, відомий художник Петро Гулин.
За словами Петра Гулина, оцінювати твори сина мають глядачі, мистецтвознавці, інші художники, натомість згадав про важливість елітарного суспільства.
“Ми повинні самі робити з себе еліту – ходити на виставки, слухати якісну музику, читати книги. Бо не важливо, яку ікру ми їмо, справжню чи кабакову. Єдина цінність у цьому житті – мистецтво, а мистецтво – Божественне, а все, що Божественне – безконечне…”,
Виставка творів Назара Гулина у Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” за адресою м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, триватиме до початку грудня. Вхід на виставку вільний.

Довiдка
Назар Гулин (18 грудня 1970 р., м. Тернопіль – 29 лютого 2003р., м. Львів) – живописець, графік. Народився у сім’ї відомих художників Петра Гулина і Надії Кирилової. Навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І.Труша (1989-93). Працював у галузях станкового і монументально-декоративного живопису, станкової графіки і плакату.
Виставки: персональні – Ужгород, молодіжний клуб-кафе “Форум” (1986); Ужгород, галерея “Дар” (1992); Київ, галерея “Барва” (1993); загальні – Івано-Франківськ, міжнародне бієнале образотворчого мистецтва “Імпреза” (1991, відзнака); Київ, міжнародна художня виставка “Єдність”: 100 українських митців світу до 100-річчя українських поселень у Канаді (1991); Львів, весняна виставка (1993); Сніна, Словаччина, Міжнародний фестиваль образотворчого мистецтва (1996-2001) та ін.
Твори: зберігаються у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознаства НАН України (Львів), галереї МІЯО (Берлін, Німеччина), приватних колекціях України та зарубіжжя.

Майже два місяці у Галереї сучасного мистецтва України «Арт-Кафедра» експонувалися «Контрасти метафор» – картини, що об’єднали в одному приміщенні мистецтво країни від заходу до сходу та від півночі до півдня.
Географічно учасники представляли Київ, Львів, Луцьк, Одесу, Миколаїв, Ужгород, Івано-Франківськ та Тернопіль. Родзинкою ж мистецької парадигми виставки став незримий і безперервний діалог традицій від метафор реалізму, імпресіонізму аж до гіперреалізму та фігуративних експериментів постмодерністичної доби.
Лучанам виставка однозначно припала до душі, дехто навіть зізнавався, що раз на тиждень після робочих буднів незмінно заходив сюди за порцією розслаблення та естетичного задоволення. Саме через це у день офіційного закриття експозиції в арт-галереї зібралося навіть більше людей, ніж на свято її урочистого відкриття.
Глядачі отримали ще одну нагоду поговорити з улюбленими митцями, взяти автографи, поговорити про їхню творчість, отримати відповіді на найбільш різноманітні питання.
Керівник партнер і «душа галереї» Леся Корсак розповіла про поставлену мету об’єднання контрастів та відкриття імен сучасного Fine art, якої вдалося досягти.
«Їхні твори є художньою метафорою, яка шукала ниточки до сердець поціновувачів. Думаю, букет творів, мистецьких напрямів та творчих методів авторів був настільки барвистим, що абсолютно кожен зміг знайти тут свого глядача. А поціновувачів знайшли своїх митців», – зазначила пані Леся.
Також, представили каталог творів митців «Конрастів метафор», який вдалося створити за рекордний термін – 10 днів. Його видавництвом займався ТОВ «Ініціал», батьками вже встигли наректи Лесю та Віктора Корсаків, а хрещеною матір’ю стала мистецтвознавець Зоя Навроцька.
«Різні бачення, різні форми, різні художні школи, різні естетичні платформи, але всіх їх об’єднав спільний проект, спільний мистецький простір. У цьому, власне, і був наш задум, адже всі люди є абсолютно різними вже від народження. Виставку можна продовжувати горизонтально до безкінечності, розширюючи стіни творчості, проклавши маршрут через усю Україну», – розповіла мистецтвознавець.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять одного із учасників цієї виставки Миколу Кумановського,який зовсім нещодавно покинув цей світ.
Виставка об’єднала художників, що сповідують модерну мову, митців, що дотримуються класичних традицій та авторів, які засвоюють і переосмислюють звичаєві канони.
Художники дякували Луцьку за теплий прийом і європейський рівень організації виставки, а також запрошували приїздити у гості на експозиції у їхні рідні міста.
Найглибше Луцьк і виставкова зала вразили одеського митця Олега Волошинова.
«В майстерні ти свою картинку не побачиш. А на хороших виставках є простір, інші стіни, які дозволяють тобі побачити, що ти таке: чи взагалі ніхто, чи пробиваються якісь ростки творчості. Ваша галерея мене просто вразила, тут стільки простору і атмосфери! В Одесі нема таких виставок. В нас є «зачухані» зали, і світло ніколи не вмикають. В Києві, думаю, теж нема таких виставок, як у вас, бо по рівню не дотягують. А тут все настільки грамотно в сенсі колориту, композиції, натхнення і енергії, що хочеться ходити туди-сюди і надихатися», – поділився одеський художник.
Окрім незабутніх емоцій та нових знайомств, усі митці на згадку про виставку отримали каталоги та чашки із зображенням однієї зі своїх картин.

“Хотів переписати її на свій лад, без посмішки”, – розповідає про одну зі своїх картин із зображенням Мони Лізи волинський художник Денис Мозговенко. Його друга персональна виставка під назвою “Неопалима купина” відкрилась днями у арт-кафе “Стоп-кадр”, що в “Адреналін Сіті”. В експозиції представлено 15 робіт художника. Всі вони різного жанру і тематики. Тут є пейзажі, портрети, безпредметні абстракції, кілька робіт на сакральну тематику.
“Займаюся мистецтвом лише шість років, роботи дуже різні за жанрами і напрямами, бо все ще шукаю себе і свій стиль. Коли навчався півроку у Сімферополі, то не малювалося. Може, атмосфера була не та. Вступив на комп’ютерну графіку, і теж якось не пішло. А луцький виш здивував викладацьким підходом, умінням відкрити у студентах те, про що вони не здогадуються, і тоді я надихнувся на живопис» , – пригадує Денис.
Своїми творчими натхненниками молодих художник називає сучасників Анатолія Криволапа, Олександра Ройтбурда та класика Андрія Рубльова, творчий почерк яких прагне відтворити у своїх роботах.
Із представлених творів помітно вирізняються три картини на сакральну тематику.
“В образі ікони Божої матері “Замилування” з обличчям такого собі інопланетянина я хотів показати підміну понять сучасної молоді, адже часто зараз творять собі ідолів у комп’ютерних іграх, телебаченні, забуваючи про первісні справжні сакральні поняття”, – розповідає Денис.

У четвер, 21 липня, Галерея сучасного мистецтва України “Арт-кафедра” у Луцьку урочисто відкрила масштабну виставку творів сучасних українських художників під назвою “Контрасти метафор”. Свої роботи у двох виставкових залах галереї представили митці з різних куточків України: Києва, Львова, Луцька, Одеси, Миколаєва, Ужгорода, Івано-Франківська, Тернополя.
Свої роботи до Луцька привезли Петро Гончар, Олесь Соловей, Андрій Александрович, Борис Фірцак з Києва; Микола та Тетяна Могилат, Micro Cuts та Микола Молчан зі Львова; луцькі художники Генадій Юр’єв, Микола Кумановський, Галина Івашків, Наталія Кумановська, Сергій Корсай, Богдан Ясинський та Валентин Кирилков; одеські митці – Петро Нагуляк, Сергій Кириченко, Ольга Дьокіна, Лука Басанець, Микола Овсійко та Марина Яндоленко; Надія Пінчук з Миколаєва; ужгородська мисткиня Олена Кондратюк, Тернопіль представляє Микола Пазізін, а також Ростислав Котерлін та Володимир Мулик з Івано-Франківська. Усього у виставці беруть участь близько 200 творів.
Зі словами вітань до учасників та гостей вернісажу звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак.
“Ми робимо черговий крок на шляху нашої галереї, мета якої популяризувати українське мистецтво, відкривати глядачеві маловідомі та унікальні постаті художників, виявляти яскраві особистості серед молодих творців та сприяти творенню нової генерації українських митців”, – зазначила Леся Корсак та запросила всіх насолодитися переглядом чудових творів, виставка яких триватиме до кінця вересня.
Детальніше про творчий задум, неординарність та метафоризм виставки розповіла її куратор, мистецтвознавець Зоя Навроцька.
За словами Зої Навроцької, виставковий проект «Контрасти метафор» – демонстрація широкого спектру пошуків та здобутків українських художників на межі тисячоліть, що об’єднали у собі твори фігуративного малярства, графіку, скульптуру.
“Сучасним є те, що творить сучасна людина, реагуючи на виклики доби та філософію часу. Ми сьогодні говоримо про художню культуру, в якій зафіксовані різні напрямки художнього твору. Виставка поєднує у собі об’єкти, які відрізняються поміж собою стилістикою, технічними прийомами, індивідуальними пластичними знаками.
Автори представлених робіт – це дуже різні між собою люди: жінки та чоловіки, молодше покоління та старше, художники та скульптори, а головне – романтики та прагматики. Як бачимо, контраст у всьому. Контрасти цих метафор і є головним нервом всієї експозиції. Відвідавши її, знайти віддушину для себе зможе кожна поетична натура”, – зазначила Зоя Навроцька.
Привітати організаторів та учасників виставки завітав заступник луцького міського голови Андрій Киця. Посадовець звернувся до зі словами подяки організаторів виставки.
” На сьогоднішнє дійство покладаю дуже великі сподівання у тому, що саме мистецтво зможе об’єднати всіх українців, адже бачимо представників різних регіонів тут разом – і Схід, і Південь, і Захід, і Центр України “, – зазначив Андрій Киця.
З вітальним словом до присутніх звернулися художниця з Ужгорода Олена Кондратюк, одеська мисткиня Марина Яндоленко, луцькі художники Наталія Кумановська та Генадій Юр’єв, живописець і сценограф з Києва Борис Фірцак.
Львівська художниця Тетяна Могелат поділилася враженнями від свого першого візиту до Луцька, і відзначила що тут, дуже щирі і відкриті люди. “Це великий респект всім. Любіть життя. Воно прекрасне” – побажала присутнім мисткиня.
У свою чергу Заслужений художник України, тернопільський живописець та графік Микола Пазізін зазначив, що мав нагоду побачити попередню виставку галереї “Арт-кафедра”, а після повернення додому обов’язково розповість колегам про рівень організації цієї виставки.
“Я був учасником багатьох міжнародних пленерів, всеукраїнських, міжнародних виставок, тому можу говорити, що галерея “Арт-кафедра” організовує виставкові проекти на європейському рівні”, – зазначив Микола Пазізін.
Свої неординарні, метафорично-контрастні твори на виставці представили молоді львівські художники Микола Молчан та Micro Cuts (Максим Заверика).
За словами Миколи Молчана, поява у Луцьку такої галереї як “Арт-кафедра” є надзвичайно важливою для міста та його мешканців, адже вона покликана змінювати людей у наш непростий, прагматичний час.
На завершення мистецького вечора організатори пообіцяли, що на час існування проекту відбудуться ряд мистецьких суаре, які ближче познайомлять глядачів з авторами виставлених творів.
Нагадаємо, що виставка “Контрасти метафор” Галереї сучасного мистецтва України “Арт-Кафедра””(Центр дозвілля і розвитку «Адреналін Сіті», м. Луцьк, вул. Карбишева, 1) триватиме до кінця вересня та запрошує усіх поціновувачів сучасного українського мистецтва доторкнутися до прекрасного та насолодитися надзвичайною енергетикою експонованих творів.

У рамках нового проекту «Крок на шляху мистецтва» Арт-кафедри у Центрі дозвілля та розвитку «Адреналін Сіty» відкрилася виставка робіт «Графічні імпровізації» другокурсниці Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Стравінського. юної Анни Шевчук.
Керівник Арт-кафедри Леся Корсак у вступному слові висловилася про Аню як про 17-річну юнку із надзвичайно гострим розумом і яскравим талантом.
Також розповіла про проект «Крок на шляху мистецтва», який покликаний відкривати нові імена молодих художників, давати платформу юним митцям для висловлення власного бачення мистецтва.
Анна Шевчук розповідає, що кожна картина малювалася окремо як вияв однієї цілісної емоції, а відчуття циклічності виникає через те, що вся експозиція присвячена лимону.
«У цій виставці спільна тема – лимон і емоції навколо нього. Надихнув мене на це один художник, який при першій нашій зустрічі, аби запам’ятатися, подарував мені лимон. Цікаво, що той лимон не зіпсувався, як то зазвичай буває із фруктами, а просто висох», – ділиться мисткиня.
Каже, бажання малювати виникло гостро після перегляду виставки одного знайомого художника. Але графіка прийшла трохи пізніше, коли було багато емоцій, а під рукою – лише папір і маркери. Любить також живопис, але його може «мучити» довго, бо постійно хочеться змінювати тональності, додавати кольорів. А в графіці все строго – як поклав тушшю чи маркером, так і має бути. Її графічні роботи творяться за один раз, не відкладаючи на потім, бо одна картина – одна миттєва емоція. Можливо, графіка є певним способом концентрації для дівчини, що називає себе холериком.
«Ніколи не знаю, чим завершиться робота, коли її починаю. Куди поведе рука, туди й треба рухатися далі. Працюю завжди без ескізів, щоб образ залишався живим і свіжим», – розповідає Анна.
Авторка вважає, що можна вдосконалювати кожну картину, але, виплеснувши емоції на папір одразу, потім це вже складно і не так цікаво робити. Каже, виставку вдалося організувати за сприяння викладачки Пасюк Софії. Юна художниця несміливо час від часу показувала їй свої роботи, і вона запропонувала дівчині втілити мрію про персональну виставку.
Сама Софія Олегівна відкриває секрет, що праця керівника схожа на професію лікаря – важливо не зашкодити, а допомогти. Не нав’язати свій погляд, свої стандарти, а лише дати уявлення про мистецтво, відчуття стилів, технік тощо. А ще зазначила, роботи Ані – дуже стильні, що дозволяє їм не губитися в потоці інших.
Стильним виглядало й оформлення експозиції: чорно-біле масивне пластикове обрамлення робіт, які виконані у тих же чорно-білих тонах, створювало відчуття розширення простору і візуальну рухомість чітких ліній.
Мистецтвознавець Зоя Навроцька, що теж взяла участь у відкритті виставки, порадила початківцям багато вчитися, адже те, що талановитий юний митець робить суто інтуїтивно, художник із досвідом застосовує цілеспрямовано, задля досягнення певного впливу на глядача. До того ж, тільки маючи достатню базу знань, можна вберегтися від неусвідомленого копіювання когось із уже відомих митців. А ще, як засторогу тим, хто зупиняється на досягнутому, розповіла біблійну притчу про чоловіка, що закопав, а не примножив свій талант.
Щоб закріпити успіх вдалого дебюту, організатори виставки відкоркували шампанське. Говорили чимало приємного, а головним тостом став афоризм «батька медицини» Гіппократа – «Життя коротке, мистецтво вічне».
«Графічні імпровізації» експонуватимуться в арт-кафе «Стоп-Кадр» протягом двох тижнів. Вхід за емоціями та естетичним задоволенням вільний.