Події

logo_white_2018

«Арт-кафедра» підбила підсумки обласного конкурсу карикатуристів

10 грудня галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» провела урочисте підбиття підсумків та вручення цінних призів переможцям обласного митецького конкурсу авторської карикатури «Умовні українці». Організаторами конкурсу стали Центр дозвілля та розвитку»Адреналін Сіті», галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» та арт-кафе «Стоп-Кадр».
Як розповіла під час заходу керуючий партнер галереї Леся Корсак, конкурс авторської карикатури проводиться другий рік поспіль і має на меті не лише повернути до життя нині забутий вид авторської гарфіки, а й сформувати громадський світогляд і громадянську позицію громадян, розвивати почуття патріотизму і любові до України. На її думку, у цьому головна роль має бути за молодими талантами. Тож галерея ставить собі за завдання такими проектами і конкурсами сприяти і підтримувати молодих митців. Що ж до карикатури як жанрового мистецтва, то вона формує інший погляд на себе, на недоліки суспільства вцілому. «Карикатура загостює ці проблеми і виносить на широкий загал.
В свою чергу мистецтвознавець Зоя Навроцька представила учасників конкурсу та кількома штрихами розповіла про їх творчі здобутки.
Член журі конкурсу, художник Сергій Корсай подякував Центру дозвілля та розвитку «Адреналін Сіті» та галереї «Арт-кафедра» за активність у популяризації мистецтва.
Опісля члени журі оголосили переможців конкурсу.
Перше місце з призовим фондом 1000 гривень здобув Леонід Сахнюк. Як зазначив переможець конкурсу, карикатура це своєрідна миттєва іронічна реакція на події.
Друг почене місце та призовий фонд 800 гривень у карикатуриста Миколи Гладуна. Третє призове місце і приз у 600 гривень здобули роботи Марії Оліферук. За рішенням журі ще один учасник конкурсу Арсен Гребенюк посів четверте місце і також відзначений цінним призом. Всі учасники конкурсу отримали від організаторів конкурсу приємні подарунки до свят.
Експозиція авторських карикатур діятиме в арт-кафе «Стоп-Кадр» до 22 грудня.

«Арт-кафедра» запрошує разом крокувати до мистецтва

Наприкінці листопада галерея сучасного мистецтва України «Aрт-кафедра» започаткувала новий арт-проект – “Крок на шляху мистецтва”, що спрямований на співпрацю із творчою молоддю Волині.
Під час презентації проекту керуючий партнер галереї Леся Корсак розповіла, що ідея відкрити молоді таланти зародилась давно.
«Мета арт-проекту – підтримати художників-початківців, дати їм можливість представити свої роботи, допомогти їм зробити перший крок до відкриття свого таланту глядачеві», – розповіла Леся Корсак.
Майданчиком для експозицій стало арт-кафе «Стоп-Кадр».
«Зробити виставку в кафе – чудова ідея, адже сюди приходить багато людей, які побачать роботи художників. Тим більше, що чимало всесвітньовідомих художників розпочинали свій творчих шлях із виставок у ресторанах, кафе», – додала пані Леся.
Першою ластівкою нового мистецького проекту стала виставка творів юної луцької художниці Анастасії Малімон.
Анастасія Малімон закінчила гурток малювання у Луцькому Палаці учнівської молоді. Нині навчається у магістратурі Східноєвропейського національного університету на спеціальності «Образотворче мистецтво». Художниця працює в напрямку реалізму в техніці олійного живопису та графічних техніках (соус, вугілля). Більшість робіт Насті – це портрети і натюрморти.
«Вивчаю психологію, тому мені цікаво передати емоції людини – радість, сум, втому», – розповідає Настя.
Усього в експозиції представлено 16 робіт художниці. Частина з них – етюди до портретів.
Твір «Роздуми» – дипломна робота молодої майстрині. У ній тонко переданий емоційний стан, співпереживання героя.
Анастасія Малімон переконана, що цей проект дуже хороший старт для молодих початківців.
«Це спроба показати свої роботи як художника людям і дізнатися їхню думку. Такі проекти дуже потрібні. Він дає можливість зрозуміти свій рівень і свої помилки. Безперечно, що це шанс для багатьох молодих талановитих митців показати свою творчість», – зазначила вона.
Леся Корсак додала, при появі в галереї « Арт-кафедра» інших виставкових залів, один із них обов’язково стане майданчиком для обдарованої молоді. Наразі, перша виставка триватиме до кінця року.

В «Арт-кафедрі» відбулось мистецьке суаре присвячене творчості луцьких модерністів

Модерний живопис – це творчість тих митців, яким не цікаво просто відтворювати у картинах оточуючий світ. Модерністи переносять на полотно набагато інтимніші речі – власний внутрішній світ, думки і відчуття.
Познайомити лучан із сучасним мистецтвом взялася галерея «Арт-кафедра». Наприкінці жовтня тут відкрилась унікальна виставка «23+1», яка зібрала роботи 24 кращих авангардистів з усієї України.
Під час роботи виставки заплановані зустрічі з митцями, аби глядачі отримали змогу не лише побачити найпрогресивніші мистецькі витвори сучасності, а й поспілкуватися з їхніми авторами.
Перша зустріч відбулася в середу, 25 листопада, і зібрала поціновувачів таланту луцьких художників-модерністів Катерини Ганейчук-Савчук, Костянтина Борисюка та Андрія Русановича.
«Ми ставимо перед собою мету привити любов до модерного мистецтва, – зазначила у вступному слові керуючий партнер галереї Леся Корсак. – Буває, приходять до нас люди, дивляться на картини модерністів і кажуть: «Ой, я теж би так зміг!». Та насправді це мистецтво не є простим – ні у сприйнятті, ні у створенні. Ми хочемо привернути увагу і познайомити лучан з роботами кращих модерністів, щоб вони отримали можливість по-іншому сформували ставлення до цього мистецтва, щоб побачили, наскільки воно є глибоким та інтелектуальним».

Мистецтвознавець Зоя Навроцька доповнила, що цей захід – поле для дискусії, тож запросила гостей заходу бути активними і долучатися до обговорення. «Наше завдання, коли працює виставка, зробити так, щоб вона була діючим організмом, щоб вона пульсувала. У цьому форматі ми ставимо завдання говорити глибше, дати можливість виступити художникам. Це – жива ініціатива спілкування.», – зазначила пані Зоя.

Експресіоністичний модернізм Костя Борисюка
Костя Борисюка називають волинським Ван Гогом. Саме роботи цього всесвітньо відомого постімпресіоніста свого часу справили особливе враження на молодого митця і визначили його творчий шлях на довгі роки. До слова, визначили доволі вдало, адже перше визнання до Костя прийшло ще в студентські роки, а згодом його роботи виставлялися в багатьох галереях Європи.
Сьогодні Кость Борисюк живе у Луцьку і продовжує творити у своїй незмінній майстерні. «Показувати роботи можна деінде, а творити – лише тут», – пояснює митець свою прив’язаність до Волині.

Коли у художника просять підказок, як правильно «читати» його картини, він коректно підправляє, що його малярство ближче до музики, аніж до літератури. Відтак, варто спробувати прислухатись, як воно звучить, аніж намагатись викласти відчуття за допомогою слів.
Навіть нерозбещеному спогляданням хорошого живопису оку видно, що полотна Борисюка – це роботи майстра, який вміє працювати з кольорами. Працювати тонко та сміливо, і його пензлеві вдається поєднати надзвичайно складні контрастні кольори.
«У нас довго була тоталітарна система, зараз інша, але теж – тоталітарна, і вона не дає творчого мислення ні глядачу, ні митцю. Митець пропускає все через душу, інтерпретує по-своєму, тому мистецтво – таке різне. Зрозуміло, що в тоталітарному суспільстві хочуть це згладити, підладнати хто під золоту клітку, а хто під сталеву заржавілу. Але митець має бути вільним, він є цікавим тоді, коли перебуває поза контекстом держави», – переконаний Кость Борисюк.

Сакральний символізм Катерини Ганейчук-Савчук
«Модернізм для мене – це, в першу чергу, висловлення символами і знаками, – поділилася художниця і поетеса Катерина Ганейчук-Савчук. – Це складне мистецтво для прочитання, тому що треба напружуватися, намагатися зрозуміти, що хотів закласти художник кольором, плямою, конкретними знаками».
Фото 6
Художниця поділилася, що останнім часом відійшла від очевидних образів на полотнах. Натомість, реакція глядачів – неоднозначна.
«Одна жіночка, коли подивилася на мої ранні роботи, сказала: «Тю, Катю, та ви ж малювати вмієте!», – тим часом сама художниця каже, що їй стало нецікаво малювати те, що можна відтворити за допомогою фотоапарата.
Катерина Ганейчук розповіла, що черпає натхнення зі старих технік, оскільки прагне, щоб вони жили, а це витинанки, текстиль, вибійка на полотні, левкаси, роботи на шклі.
«Картина «Німі береги», яка виставляється тут, написана в Криму, коли він ще був нашим. Це була рання весна, і настільки буйними були природні сили моря, що свою роботу я присвятила саме стихіям природи, які пробуджуються щовесни. Я зобразила потяг між двома берегами, між двома статями без жодного звуку», – розповіла про свою роботу Катерина Ганейчук і зауважила, що на відміну від Костя Борисюка свої роботи вважає ближчими до літератури, аніж до музики.

Переосмислена класика Андрія Русиновича
Андрій Русинович – мабуть, один із небагатьох модерних митців, хто дозволяє собі таку відсутність умовностей і обмежень, що малює навіть у жанрі реалізму.
«Це експеримент», – усміхається художник, відповідаючи на здивування глядачів, які зустрічають серед доробку акуратно відтворені реалістичні пейзажі. «Бувають періоди, коли хочеться бути чесним. Не перед емоціями, а перед розумом і знаннями, які маєш. Тому хочеться звернутися до класики», – розшифровує митець.

Тим не менше, навіть класика – не без творчого втручання. На картинах із луцьким пейзажем – фігурки з картин Франсуа Мілле. «При поєднанні речей, які важко уявити разом, з’являються нові змісти», – пояснює свій експеримент Андрій Русинович.
Митець не боїться експериментувати і настільки вимогливий до себе, що перемальовує деякі полотна по кілька разів і може вдосконалювати їх роками.
На запитання над чим зараз працює Андрій Русанович, художник поділився що ще донедавна працював над серією робіт «Marco at Work». «Ця назва символічна. Ми з дітьми експериментували у художній школі з лінійними композиціями. А «Marco at Work» це короткометражка про художника. Саме цей фільм і ці дитячі лінії стали певним каталізатором і вилились у серію робіт», – розповів Андрій Русанович. Наразі готові сім робіт, а загалом у планах створити сто картин.

Під час роботи виставки «24+1» заплановано ряд інших зустрічей із представниками модерного мистецтва. Незабаром «Арт-кафедра» обіцяє зустріч із модерністами інших міст Західної України.

Модерністи з усієї України представили свої роботи в Луцьку

Поринути у свій авангардистського бунтарства та насолодитися надзвичайною енергетикою творів українського модерного мистецтва відтепер можуть лучани та гості міста, відвідавши виставку праць українських модерністів кінця ХХ – першої половини ХХІ століття – «24+1».
23 жовтня галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» гостинно відкрила поціновувачам прекрасного унікальну і масштабну виставку робіт українських модерністів кінця ХХ – першої половини ХХІ століття під символічною назвою «24+1». Вперше у Луцьку представлені твори яскравих представників українського модерного мистецтва із різних художніх центрів України.
Свої роботи до Луцька привезли Микола Кривенко, Андрій Александрович, Анатолій Твердий з Києва; Петро Гулин, Геник, Володимир Богуславський, Володимир Іванишин, Роман Яців, Петро та Андрій Гуменюки зі Львова; Віктор Маринюк, Валерій Басанець, Олександр Стовбур, Василь Сад, Сергій Савченко, Володимир Цюпко з Одеси; Дмитро Стецько та Володимир Чорнобай із Тернополя; Ігор Панейко з Ужгорода; Петро Антип з Донецька та Микола Бірючинський з Горлівки. У виставці також беруть участь представники луцької школи – Костянтин Борисюк , Катерина Ганейчук та Андрій Русанович.
Зі словами вітань до учасників та гостей вернісажу звернулась керуючий партнер галереї Леся Корсак.
Детальніше про смислову ідею, неординарність та творчий символізм виставки розповіла її куратор, мистецтвознавець Зоя Навроцька. Як розповіла пані Зоя, назва виставки «24+1» обрана не випадково, адже в експозиції виставки представлені роботи двадцяти чотирьох видатних модерністів, творчі особистості яких були сформовані у ХХ столітті. Лише одна художниця – Геник зі Львова цілком належить XXI століттю.
«Художники різні за характером, за стилем і формою. Хтось – вишуканий, хтось – впертий, зухвалий, еронійний. Їх твори по-різному відображають наш час. Сьогодні вони є спротивом вторинності і міщанства, що заполонили сучасне мистецтво», – розповіла про митців Зоя Навроцька. На її переконання, без допомоги самих художників і підтримки небайдужих до мистецтва людей було б складно реалізувати цей проект.
До виступу мистецтвознавець запросила самого автора ідеї проведення виставки модерністів, засновника галереї Віктора Корсака. За його словами, Луцьк достойний того, щоб у ньому проводились подібні проекти, адже сучасне людство задихається від потоків інформації, і лиш мистецтво, абстракція допоможуть людям розібратися у цій інформації. Він переконаний, що мистецтво змінить людство і світ на краще.
З вітальним словом до лучан-гостей виставки звернулися львівський художник-модерніст Петро Гулин, одеський нонконформіст Сергій Савченко, луцька художниця Катерина Ганейчук, мистецтвознавці Віра Стецько та Марина Стрєльцова.
Митці зі сходу захоплено поділилися своїми враженнями від колориту, виразності і комфортних пропорцій міста та чудової організації мистецького заходу. Всі вони переконані, що Луцьк має високий потенціал та багато інтриг, про які, на жаль, багато хто не знає.
Загалом, виставкову експозицію будують більше сотні предметів. Серед них – малярство, графіка, скульптура, живопис. У кожному з цих творів відображений внутрішній світ митця, його спротив існуючій реальності, пошук нового осмислення життя. Виставкова композиція поєднує у собі суміш світоглядних позицій та інтелектуального розвитку різних культурних традицій: від абстракціонізму, експресіонізму до постмодерністичних експериментів.

«Грані» емоцій Маргарити Паламарчук

16 жовтня у галереї мистецтв «Арт-кафедра» відбулась виставка картин молодої луцької художниці Маргарити Паламарчук.
Назва виставки – «Грані» обрана не випадково. Під час заходу художниця презентувала десять своїх робіт з різних за тематикою і змістом колекцій. Виставлені картини демонструють різні грані творчої натури мисткині.
За словами Маргарити Паламарчук , виставка «Грані» націлена на внутрішній світ людини. Вона відображає внутрішній світ митця з різними емоціями: теплими, радісними, похмурими.
В центрі експозиції розміщена картина з назвою «Серце воїна». Це полотно – відображення подій на Майдані. В цій роботі художниця передала свої переживання про трагічні події революції.
Серед робіт представлені дві картини із серії «Wonderland», в перекладі означає «Країна мрій».
«У кожного в голові є країна мрій, в яку хочеться зануритися. Це потаємний світ. Він не всім відомий, іноді це недосяжна мрія», – тлумачить зображення мисткиня. Щоб пояснити розбіжність у яскравості забарвлення робіт, жінка навела аналогію з внутрішнім світом людини. Він іноді буває яскравий, як мрії, а інколи – таємничий і похмурий.
Серія картин «Енергія радості» вражає яскравими кольорами. Для створення кількох картин з цієї серії жінка використала незвичний матеріал – батарейки, які символізують, що в людини є внутрішній ресурс радості й енергії. «В кожної людини всередині є надзвичайна сила і потенціал, просто іноді вона про це не знає, – розповідає художниця. – Часто через стрес чи радість особа отримує друге дихання. Кожен повинен вірити у те, що має цю енергію, яку при необхідності завжди можна вивільнити».
У своїх роботах робіт Маргарита Паламарчук використовує скло, нитки та інші речі. «Я люблю збирати всякий мотлох і з нього робити щось цікаве. Батарейки я клеїла з таким захватом і радістю, що, мабуть, просто забувала про всі свої проблеми», – розповіла художниця.
Оригінальна за змістом картина «Суб’єктивізм», на якій зображена обезбарвлена людина, над якою розтікається безмежна веселка кольорів. За словами Маргарити Паламарчук, ця робота символізує безкінечний всесвіт, у якому людина структуризує частини, збирає їх і розкладає по поличках. Кожен із великої кількості емоцій і фактів викладає свою мозаїку.
На виставці було продемонстроване полотно із дзеркалом посередині, прикріпленим художницею для того, щоб кожен побачив у дзеркалі себе і свою світлу дорогу.
Твори Маргарити Паламарчук вражають незвичністю. Зокрема, картина з квадратним отвором під назвою «Медитація» символізує можливість заповнення будь-якої порожнечі, а полотно з назвою «Непаралельні» переконує, що долі, емоції і люди перетинаються у цьому світі.

Казимір Малевич та Україна

24 вересня відбулась культурно-мистецька виставка «Казимір Малевич та Україна», присвячена сторіччю всесвітньо відомої картини «Чорний квадрат». Обговорення відбулось о 17:00 в галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра».
Керуючий партнер «Арт-Кафедри» Леся Корсак познайомила глядачів із спеціальним гостем заходу іспанським художником Карлосом Гарсією Лаосом. Окрім того мистецтвознавець розповіла всім присутнім біографію Казимира Малевича та наголосила, що відомий художник все-таки українець.
«Вся Європа відзначає річницю «Чорного квадрата», ми себе теж вважаємо Європою, тому не оминули святкування. Хочу вас познайомити із нашим спеціальним гостем Карлосом Гарсією Лаосою, який є великим шанувальником Малевича та представляє той же напрям мистецтва у скульптурі», – наголосила Корсак.
Варто зауважити, що Карлос Гарсія Лаоса вже не вперше відвідує Україну. Митець був присутнім на подіях Майдану та представляв свою виставку скульптур «Революція» у Києві.
Про її концепцію він розповів і відвідувачам виставки в «Арт-кафедрі». «Кожна моя скульптура виражає приховану концепцію, я зображаю споріднені душі, красиву жінку, материнський інстинкт, самотність, визначеність, лицемірство через скульптури», – розповів митець. Також він зазначив, що великий вплив на його творчість мали роботи Малевича. Скульптор вловив характер та концепцію художника, але виражає це не на полотні, а в просторі. Перед презентацією виставки Лаоса провів майстер-клас із студентами, разом із юними художниками вони малювали «лицемірство». «Під час майстер-класу я намагався, щоб учні задумались над концепцією. І їм це вдалося, вони не лише вміють думати, а й мають хорошу техніку», – зауважив скульптор. Разом із мистецтвознавцем Зоєю Навроцькою Карлос аналізували витвори юних художників.

У Луцьку презентували виставковий проект Миколи Кумановського «Гілля калин похилилося»

Напередодні святкування Дня Незалежності України у галереї сучасного мистецтва «Арт-Кафедра» відбулась презентація виставкового проекту Миколи Кумановського «Гілля калин похилилося: Два погляди».
В експозиції шість нових робіт художника-сучасника, присвячені нашому трагічному сьогоденню.

«Метафоричний реалізм Кумановського не кожен може зрозуміти через призму його творів, але цього разу художник зробив крок назустріч глядачам. На його полотно «Небесній Сотні присвята» загиблі йдуть на небо, але небо над їхніми головами блакитне, сповнене надії і віри, що їх жертва недаремна. Картина «Російська тапорная работа» демонструє ситуацію події на сході: відрубана рука у вишиванці та дві пташки – дві області, які зараз кормляться крихами… «Ремонтна майстерня» – робота, яка волає до людей задуматись: а чи нормально ремонтувати бронежилети, кожного дня, наряду з побутовими приладами, іншими речами… Люди, задумайтеся! Невже ми звикаємо жити в війні?.. Так хоче сказати художник… Через роботи «Донбаська Мадонка», «Куль-баби квітнуть» та «Весна на Донбасі» Кумановський показує огидну реальність подій, що відбуваються на сході нашої країни. Донбас, ніби продажна жінка, маскується за війною, але виставляє себе на продаж… Цинізм і жорстока правдива реальність у кожному мазку, штриху, на кожному полотні цієї серії робіт Миколи Кумановського», – розповіла керуючий партнер галереї Леся Корсак.

Влучним доповненням цієї міні-виставки стала низка малюнків дітей – учасників тематичного майстер-класу Миколи Кумановського «Передчуття громадянської війни». Небайдужістю роздумів про долю України означено єдиний концептуальний ряд цих, нерівнозначних за художнім виконанням експонатів. Однак незалежно від авторства (чи ним є досвідчений, знаний митець або ж зовсім юний школяр-початківець) кожен твір порушує безліч актуальних, гострих, а подекуди просто болючих психологічних, історико-естетичних питань, спонукаючи глядача до напруженої роботи розуму та почуттів.

Виставка, присвячена Дню Незалажності України, який цього річ є непростим: з болем, сльозами та втратами. «У цій виставці зустрілись два погляди: погляд зрілого автора та дитячий. Картини та малюнки відображають водночас гнів, злість, боязнь війни та надію на краще. Ми не могли оминути таку важливу подію, як День Незалежності України, тому й вирішили зробити цю тематичну виставку. Усі бажаючі протягом двох тижнів матимуть нагоду переглянути роботи», – розповіла Корсак.

У Луцьку показали “Ніч у кольорі”

Галерея мистецтв «Арт-кафедра» презентувала персональну міні-виставку луцької художниці Людмили Бойчук «Ніч у кольорі». До експозиції ввійшло 11 робіт, сюжети яких були навіяні неймовірною красою Криму.
Хоча Людмила Бойчук скромно називає свої картини лише цікавим хобі для душі, перегляд виставки свідчить про інше. Роботи художниці яскраві та самобутні, вони притягують погляд і навіюють приємні спогади та думки.
Всі картини намальовані широкими мазками за допомогою шпателя. За словами Людмили Бойчук, така техніка допомогла їй найбільш точно передати всі ті емоції, які вона відчула під час відпочинку у підніжжя гори Меганом, де вона побувала у 2013 році.
«Я вважаю, що не варто якось політизувати цю виставку. Ці картини про чисті відчуття і емоції, про красу і враження, – коментує свої роботи Людмила Бойчук. – Сподіваюся, що в майбутньому я зможу поїхати на півострів, коли захочу, щоб ще раз набратися там тільки хороших вражень і знайти нові ідеї».
Найулюбленіша робота художниці – картина «Мандрівник». Як пояснила Людмила Бойчук, саме цей твір асоціюється у неї з кольором любові та є відображенням її творчої та постійно прагнучої до мандрівок натури.
Праворуч – улюблена картина художниці «Мандрівник».
«Коли я дивлюся на свої роботи, то відчуваю гармонію природи. Це коли немає кордонів, немає якихось обмежень. Коли сидиш на горі і просто дивишся на хвилі… вони тебе заспокоюють і ти розумієш, що немає дурних думок та проблем навколо. Ти один на один з природою. І це неймовірно», – переконана луцька художниця.

«Волинські берегині» майстрині Юлії Богданової

У Луцьку відкрилася персональна виставка ляльок-мотанок «Волинські берегині» майстрині народної творчості Юлії Богданової.
Офіційне відкриття відбулось 25 червня у галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра». В експозиції виставки представлено більше ста ляльок-мотанок, виготовлених з різних матеріалів. Це: ляльки-княгині, молодиці, наречені, бабусі й навіть ляльки-немовлята.
Один з найцікавіших експонатів – лялька-мотанка Волинська берегиня завбільшки з людину. Це – лялька-берегиня без рук з двома маленькими дітьми.
Юлія Богданова вперше взяла до рук ляльку-мотанку у дитинстві, її для майбутньої лялькарки зробила прабабуся. Відтоді цей оберіг має для майстрині особливе значення.
Переглянути виставку можна протягом двох наступних тижнів за адресою Карбишева, 1.
Довідка: Лялька-мотанка – українська національна лялька, символ жіночої мудрості та родинний оберіг. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у нього свою енергію, позитивні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, також її використовували як ліки й оберіг для хворих дітей. Особливим різновидом ляльок-мотанок є саме берегиня. Основним елементом, який відрізняє такого типу ляльки, є хрест, намотаний на обличчя.

У «Арт-Кафедрі» вшанували Костя Шишка

Творчий вечір-спомин “Кость Шишко: поет, художник, українець”, присвячений 75-ій річниці від Дня народження видатного і талановитого художника Костя Шишка відбувся в галереї сучасного мистецтва України «Арт-Кафедра».
Як зазначила у вступному слові керуючий партнер Леся Корсак, Кость Шишко став одним із символів Луцька. «Саме тут він сформувався не тільки як історик, філософ, поет і художник, а й як патріот. За що заплатив дуже високу ціну».
Спогадами про цю видатну особистість поділилися присутні письменники, художники, діячі. Зокрема, директор луцького художнього музею Зоя Навроцька, голова обласної спілки письменників Петро Коробчук, художниця Наталя Кумановська.
Під час заходу присутні почули поетичну декламацію-постановку одного з варіантів поеми Костя Шишка «Серце матері». Вірші читали студенти училища культури, актори театру, що діє при міській бібліотеці №10 і керівником якого є Наталя Максимчук.
Крім того, присутні мали змогу переглянути міні-виставку, представлену Волинським краєзнавчим музеєм. Це авторські малюнки Костя Шишка, виконані олівцем у різні часи. Серед них багато автопортретів. Також були роботи з приватної колекції Миколи Кумановського – ліногравюра та барельєф Кості Шишка, який зробив художник ще за життя поета.
Довідка: Кость Шишко – український поет, письменник, художник, дисидент. Народився у 1940 році в с. Обеніжи (Турійського району), а помер – у 2002-му. Похований в Луцьку.
Навчався на історико-філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки. Працював вчителем Кричевичівської восьмирічної школи Маневицького (тепер Ковельського) району.
Під час сумнозвісного Луцького процесу (1965 рік) над політв’язнями Валентином Морозом та Дмитром Іващенком (викладачами Луцького державного педінституті ім. Лесі Українки) він потрапив у число неблагодійних. Його виключили з партії, звільнили з роботи, не давали публікуватись.
Тривалий час працював різноробочим, потім художником-оформлювачем у різних організаціях Луцька.
У 2010 р., до 70-річчя з дня народження Кості Шишка, у Луцьку біля ЗОШ № 2, де навчався поет, було закладено сквер імені Шишка.
Кость Шишко лишив велику поетичну спадщину. У його творчому доробку вінки сонетів, поеми, гумористичні твори. Багато з них стараннями друзів ще у радянський період побачили світ у самодруківських виданнях. Згодом, після проголошення Україною Незалежності, появились збірки «Сльоза олії золота», «Вибрані вірші», «Вогонь», «Пісня дощу» (2001). У 2010 році у видавництві “Волинська обласна друкарня” (Луцьк) побачила світ книга “Писанки”


Заявка