Близько двох десятків скульпторів з різьби по дереву з’їдуться до Луцька на перший грандіозний симпозіум майстрів, що з 20 по 25 серпня триватиме в культурно-розважальному центрі «Адреналін Сіті». Ця подія світового рівня, оскільки Луцьк прийматиме майстрів не тільки з різних міст України, а й країн Європи, Білорусі.
Такий грандіозний захід присвячений 10-ій річниці «Адреналні Сіті» та першій річниці Музею сучасного українського мистецтва Корсаків.
Упродовж тижня з бензопилами в руках майстри вирізатимуть дерев’яні скульптури, які потім залишаться на території закладу і стануть окрасою арт-парку «Містерія». Не менш цікавим та видовищним стануть змагання зі Speed carving. Протягом двох годин скульптори по дереву змагатимуться у швидкісній різьбі, а їхні витвори можна буде придбати наприкінці заходу.
Оцінюватиме роботи професійне журі, яке визначать перші три призові місця, також на результат журі вплинуть глядацькі симпатії.
Крім того, поціновувачі фестивалю урбаністичного мистецтва «Поліхрома» матимуть змогу насолодитися новими муралами на території «Адреналін Сіті».
Буде неймовірно драйвово!Наш фестиваль відбудеться за підтримки:Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства;ТОВ “Андреас Штіль”;ТОВ «КЕМІКАЛ-ЗАХІД» – офіційний дистриб’ютор високоякісних екологічно чистих лакофарбових матеріалів провідних виробників Італії.
Галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» запрошує на фінал конкурсу авторської карикатури «Умовні українці».
Захід відбудеться 14 грудня о 17 год КРЦ Адреналін Сіті, вул.Карбишева.
Призовий фонд конкурсу — 2400 гривень: 1000 гривень за перше місце, 800 і 600 — за друге і третє.
Нагадаємо, що конкурс тривав з 1 жовтня до 1 грудня 2017 року.
Участь в конкурсі можуть брати як професійні художники, так і аматори образотворчого мистецтва. Всі роботи подані до участі мають відповідати тематиці конкурсу.
Авторські малюнки можуть бути в графічній чи живописній формах, виконані олівцями, фломастерами, олійними, акварельними фарбами чи гуашшю. Від одного учасника прийматимуть не більше п’яти малюнків.
Карикатури оцінюватимуть за актуальністю та повнотою розкриття тематики, цікавим осмисленням подій сьогодення, оригінальністю оформлення, професійним виконанням, якістю та естетичним виглядом роботи.
З нагоди Дня народження та Міжнародного дня працівників музею, щиро вітаємо чарівну жінку, мистецтвознавця Зою Михайлівну Навроцьку. Сердечно зичимо Вам здоров’я, успіхів, добробуту та творчих здобутків у збереженні, примноженні та розвитку української культури. З повагою колектив Галереї сучасного мистецтва України “Арт-кафедра”
У Луцьку відбувся перший мистецький форум “WestArt Forum UA”, що об’єднав за обговоренням проблем сучасного українського мистецтва провідних мистецтвознавців, культурологів, художників та багатьох шанувальників сучасного мистецтва. Захід відбувся 26 травня у Центрі дозвілля та розвитку “Адреналін Сіті”.
На платформі форуму його учасники обмінялися позитивним досвідом у справі популяризації українського мистецтва у світі, подискутували про позитивні здобутки та кризові явища художнього життя України на початку ХХІ ст. та визначити можливі шляхи майбутнього поступу.
Загалом, програма “WestArt Forum UA” охопила доповіді одинадцяти спікерів на теми концептуального поля сучасного мистецтва, його проблем і дефініцій.
З вітальним словом до гостей звернулась організатор, керуючий партнер Галереї сучасного мистецтва “Арт-кафедра” Леся Корсак, яка розповіла про дворічну діяльність мистецької галереї. Зокрема, за цей період відбулось чотири великих мистецьких проекти, присвячених видатним художникам сучасності, а також ряд творчих конкурсів, мистецьких суаре та презентацій молодих художників.
Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців відзначив, що Україна має що показати і чим позмагатися на світовій арені. Надважливим у сучасному мистецтві він назвав авторську ідентичність та розрізнення понять “мистецтво” і “не мистецтво”, над яким нині працюють мистецтвознавці.
“Усі форми творчого прояву за останні роки набувають змішаних форм: контемпорарі, наїв, постмодернізм, модерн, авангард, абсурд. Наступним рейтингом мистецьких творів, який найчастіше формується на мистецьких бієнале та аукціонах, є “сучасне” та “надсучасне”. Провокативність стає ознакою актуальності і є неодмінною умовою сучасності твору”, – зазначив Роман Яців.
За його словами, Україну у світі ще не сприймають як повноцінного учасника мистецьких заходів, адже форма, колір, якої дотримується більшість українських митців, не є цікавою для західного глядача.
Своїми міркуваннями про проблеми і парадокси мистецтва поділився доктор мистецтвознавства Львівської національної академії мистецтв Орест Голубець. На його думку, українці довгий час були відірвані від світу і перебували за радянською завісою, в якій, окрім соціалістичного реалізму будь-які прояви національної ідентичності, авангардизму та інакомислення у мистецтві вважались ворожими та піддавались знищенню. Тоталітарне мистецтво панувало протягом трьох поколінь аж до кінця 80-х років минулого століття.
Нині, за словами Ореста Голубця, українське сучасне мистецтво повернулось до модернізму та авангардизму, зберігаючи в собі окремі рудименти тоталітаризму, та активно шукає свої національні риси.
“Україна прагне бути в Європі, але не має музеїв ХХ століття. Це нонсенс. Поки ми не знайдемо своїх національних рис, ми не знайдемо свого місця у світі “, – зазначив Орест Голубець.
Заслужений діяч мистецтв України Петро Гулин розкритикував законсервовану систему сучасної освіти, яка калічить талановитих дітей та зауважив, що мистецтво ніколи не було”файним” і зрозумілим. “Ми повинні робитися модерною державою, яку повинні творити модерні люди. Хочете пізнати мистецтво – ставайте елітою! Ніхто окрім самої людини не зробить з неї еліту”.
Власним досвідом організації та проведення міжнародних бієнале поділився директор Центру сучасного мистецтва Івано-Франківська Анатолій Звіжинський.
Мистецтвознавець Марина Стрельцова розповіла, що сучасне мистецтво має ряд проблем з визначенням дефініцій. Від початку 70-х років до скульптури почали відносити лендарт, інсталяції, перформанси, хеппінги та інші види художніх форм. За її словами, скульптура втрачає поняття фізичного об’єкта і стає розмитою. Для створення об’єктів у просторі митці все частіше залучають широке розмаїття матеріалів: бджолині соти, скло, лозу та багато інших.
“Постмодернізм приніс у скульптуру відмову від постаментів. Відбувається гуманізація простору, коли глядач може ближче контактувати з об’єктом мистецтва”, – розповіла Марина Стрельцова.
В рамках мистецького форуму відбувся круглий стіл на тему: “Провінція, як територія занепаду й відсталості чи духовний ресурс національної культури?”.
Учасники форуму зійшлися у думці, що проблема децентралізації і створення суцільного культурного простору є надзвичайно актуальною, а провінційність закладена радше у свідомості суспільства.
“Ми досі перебуваємо в тій орбіті, коли відкручується голова Леніна і прикручується Шевченку” – переконана кандидат мистецтвознавства Оксана Ременяка (м. Київ) – “Мистецтво, як кровоносна система, має охоплювати все суспільство. Якщо кудись ця кров не доходить, суспільство починає хворіти. Провінція тільки в нашій голові, а у Луцьку я провінції не бачу”.
Заслужений художник України Сергій Савченко висловив думку, що меценати мають інвестувати в молодих митців, впроваджувати для них імені стипендії, давати можливість їм побачити світові шедеври.
“Саме головне, це мобілізувати молодих художників, архітекторів, дизайнерів. Треба провокувати: зібрати на бодіарт 30 обнажених дівчат”, – резюмував Петро Гулин.
Учасники форуму дійшли висновку, що створення духовної атмосфери, де мистецтво буде жити, а не занепадати, залежить великою мірою від того як меценати, активні творчі особистості, громадськість зможуть згуртуватися, а провінція має всі шанси бути в авангарді культури України.
По завершенню офіційної частини програми, учасники форуму переглянули моновиставу “Білі мотилі, плетені ланцюги…”у неперевершеному виконанні Заслуженої артистки України Лідії Данильчук.
“WestArt Forum UA” став підсумковим заходом виставкового проекту “24+1″. Твори українських модерністів другої половини ХХ – початку ХХІ століття” та проведений в рамках соціального проекту інвестиційної компанії “ВолВест Груп” з метою популяризації українського мистецтва, виставкової діяльності, розвитку творчого потенціалу молодих митців та духовної культури української нації.
