Kategorie: Статті

У Луцьку пояснили, як мистецтвознавча експертиза допомагає встановлювати автентичність і культурну цінність творів, відрізняти копії від підробок та документувати збитки, завдані мистецьким об’єктам через війну.

Про це говорили під час лекції 5 вересня у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. Про це повідомляє кореспондентка Район.Культура.

Лекцію «Судова мистецтвознавча експертиза: особливості проведення та можливості використання на арт-ринку» провела Ольга Пукліч – атестована судова експертка-мистецтвознавиця, завідувачка відділу Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Під час зустрічі говорили про те, які завдання вирішує мистецтвознавча експертиза та в яких ситуаціях вона може знадобитися учасникам арт-ринку.

Фахівці досліджують живопис, графіку, скульптуру, стародруки, фотографії, рекламні матеріали та інші мистецькі об’єкти. За результатами дослідження можна встановити їхнє походження, автентичність, культурну цінність та інші характеристики.

Ольга Пукліч окремо пояснила різницю між копією та підробкою.

Такі дослідження можуть бути важливими для колекціонерів, покупців, галерей і музеїв. Зокрема, експертиза допомагає перевірити справжність роботи перед її придбанням або визначити особливості та зміст твору перед виставкою.

Серед прикладів із практики лекторка згадала артбук Анатолія Бєлова «Найпорнографічніша книга у світі». Експертне дослідження мало встановити, чи містить видання ознаки порнографічного характеру. За результатами експертизи таких ознак не виявили.

Більше читайте у статті. 

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку відбулася лекція «Колір свободи: традиція та експеримент у творчості одеських художників».

Про мистецтво Одеси кінця ІХХ-ХХ століть 29 серпня розповіла кандидатка мистецтвознавства Марина Пономаренко. Центральною темою стала роль кольору – від емоційного засобу до самостійної складової художньої мови. На події побувала і кореспондентка Район.Культура.

На початку лекції Марина Пономаренко наголосила, що одеське мистецтво розвивалося в європейському контексті, а твердження про його приналежність до російської мистецької школи є хибним.

У День Незалежності України, 24 серпня,  Музей сучасного українського мистецтва Корсаків відзначив восьму річницю. Цього ж дня тут презентували новий аудіогід художньо-меморіальним музеєм Миколи Кумановського.

Проєкт створювали три місяці, досліджуючи архіви, творчість та біографію митця. На заході побував і кореспондент Район.Культура.

24 серпня у Музеї Корсаків було подвійне свято. Вісім років тому саме цього дня музей відкрив свої двері для відвідувачів. А цього року в День Незалежності тут вирішили говорити про людину, яка свого часу стала однією з причин появи цього простору – луцького художника Миколу Кумановського.

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, що у Луцьку, відбулася лекція «Від ідеї до події: організація та проведення періодичних довготривалих мистецьких проєктів».

Лекцію провів художник, артменеджер, голова правління ГО «Лабораторія актуальної творчості» з Вінниці Олександр Никитюк. На події побувала і кореспондентка Район.Культура.

Зустріч відбулася у межах освітнього курсу «Арт-менеджмент: від ідеї до події» Освітнього безбар’єрного хабу «Мистецтво для всіх».

Під час лекції Олександр Никитюк на власному досвіді показав, як мистецькі проєкти можуть розвиватися роками попри відсутність фінансування, пандемію та повномасштабну війну.

Основну частину розповіді він присвятив міжнародному фестивалю ленд-арту «МІФОГЕНЕЗ» та Всеукраїнському конкурсу сучасного мистецтва для молодих митців імені Натана Альтмана.

За словами лектора, «МІФОГЕНЕЗ» починався з невеликої кількості учасників, однак поступово розростався. До проєкту долучалися художники з України, Польщі, Литви, Німеччини та інших країн.

Під час пандемії формат фестивалю довелося змінити: художників запросили створювати роботи там, де вони перебували, а результати надсилати організаторам.

«Ми звертаємося до художників всього світу. Я пишу такий маніфест – взяти участь онлайн. Все одно ми презентуємо результат проєкту у вигляді фотографій або відео», – розповів Олександр Никитюк.

Більше читайте у статті.

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку став одним із переможців конкурсного відбору культурних проєктів на державне фінансування «Тисячовесна».

Підтримку отримав проєкт МСУМК Art Festival «Мистецтво взаємодії». Фестиваль об’єднає перформативні та інтерактивні практики, медіа й сучасне мистецтво. Про це йдеться на фейсбук-сторінці музею. 

Завдяки державній підтримці проєкт зможуть реалізувати у Луцьку, створивши простір для взаємодії митців, глядачів, нових медіа та сучасних мистецьких практик.

«Для нас ця перемога – не лише про грантову підтримку. Це про довіру до нашої ідеї, можливість зробити ще один сильний культурний проєкт у Луцьку та створити простір для взаємодії митців, глядачів, нових медіа й сучасних мистецьких практик», – зазначають у МСУМК.

Більше читайте у статті.

У Луцьку презентували виставку «Рушник.Тіло» української мисткині Олени Коногорової. У своїх роботах художниця переосмислює традиційну українську витинанку, переносячи характерні орнаменти на алюміній. Так народжується незвичний діалог між крихкістю та міцністю, пам’яттю і сучасністю, людським тілом і культурною традицією.

На заході 12 серпня побувала й кореспондентка Район.Культура. 

Відкриття відбулося у чільній залі музею – просторі, який, за словами мистецтвознавиці Зої Навроцької, виконує роль своєрідного прологу до всієї музейної експозиції. 

Короткі фільми тривалістю лише 59 секунд, створені у різні роки та в різних країнах, показали глядачам міжнародного фестивалю «59 Seconds + AI59» у Луцьку. До програми увійшли класичні відеороботи, й експерименти зі застосуванням штучного інтелекту. Показ відбувся в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.

Глядачам представили добірку короткометражних фільмів, знятих у 2005–2025. Розширену колекцію відеоробіт, які торкаються тем політики, війни, екології та історії, об’єднує концепція числа 59. Стрічок, презентованих на показі, також було 59, і кожен з них тривав рівно 59 секунд.

Що можна показати менш ніж за хвилину, в чому сенс числа 59 та чи вдасться штучному інтелекту замінити людину у створенні документалістики, дізнавалася кореспондентка Район.Культура. 

Мисткиня народилася у Харкові, але з 1994 року живе та працює в Нью-Йорку. До початку показу Ірина розповіла, як у 1995 році у неї виникла ідея мистецького проєкту Project 59.

Їй хотілося обрати число, яке було б незаангажоване, не асоціювалося з якоюсь політичною силою, ідеологією, а обрати число 59, пов’язане з роком утворення проєкту, було доволі просто.

У Музей сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку відбудеться відкриття нового мистецького проєкту.

24 квітня о 17:00 лучан і гостей міста запрошують на відкриття виставки «Королівське полювання» відомого художника Костя Борисюка, повідомляє Район.Луцьк.

Експозиція осмислює природу насильства – від міжособистісного до державного – як процес, що з розвитком цивілізації стає дедалі витонченішим і жорстокішим. Автор звертається до образу «королівського полювання» як метафори крайнього прояву сили, що нищить не лише тіло, а й саму сутність людини.

Виставка порушує теми тиску та спротиву, меж, які водночас обмежують і відкривають нові можливості для внутрішнього звільнення.

Куратор проєкту – Андрій Русанович.

Вхід на відкриття – вільний. Проєкт експонуватимуть до 25 травня 2026 року.

Більше читайте у статті.

Величезні полотна, які одночасно писали чотири художники, живопис 90-х років, на який зараз активно полюють колекціонери, картини, присвячені сучасній російсько-українській війні, та грандіозна інсталяція підводного човна – ці та багато інших творів митців із київського об’єднання «Сквот на Олегівській» можна оглянути в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.

Масштабний виставковий проєкт під назвою «Київський острів» презентували в Музеї Корсаків 3 квітня.

На третьому поверсі музею представлено роботи художників Анатолія Варварова, Володимира Єршихіна, Ігоря Коновалова, Сергія Корнієвського, Руслана Кутняка, Ода Потапенкова, Володимира Падуна, Людмили Роздобудько-Падун, Костянтина Мілітинського, Володимира Заїченка та В’ячеслава Машницького.

Більшість митців особисто приїхали на відкриття виставки до Луцька. Не змогли прибути Людмила Роздобудько-Падун, Володимир Заїченко та В’ячеслав Машницький. Останній, на жаль, вважається зниклим безвісти; він зник під час окупації Херсона.

Відзначимо, що «Сквот на Олегівській» – це об’єднання художників, яке виникло на початку 1990-х років і стало важливою частиною так званої нової української хвилі. Товариство почало свою діяльність у 1993 році в покинутій будівлі на вулиці Олегівській у Києві. Ідеологами групи виступили Ігор Коновалов і Володимир Заїченко.

Більше читайте у статті.

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку відкрили виставковий проєкт «Дорога в Емаус. 15 років ICONART». 

Експозиція підсумовує п’ятнадцятирічний шлях львівської галереї та показує, як українське сакральне мистецтво змінювалося від 2010 року до сьогодні – від традиційної ікони до сміливих сучасних інтерпретацій віри.

На відкриття, 21 лютого, зібралося багато охочих поціновувачів сакрального мистецтва, серед них і кореспондент Район.Культура.

Галерея сучасного сакрального мистецтва ICONART об’єднує понад 60 митців і за 15 років реалізувала близько 200 виставкових проєктів в Україні та за кордоном. 

Це особлива платформа, яка сприяє розвитку та розмаїттю сучасного сакрального мистецтва, допомагаючи українській іконі знайти своє місце у світі сьогодні. 

Більше читайте у статті.