У Галереї сучасного мистецтва України «Арт-кафедра» відкрили виставку «Forpost» в рамках якої презентували творчість художників Сходу та Півдня України.
Зразки малярства, графіки та скульптура зібрали повний виставковий зал галереї.
Свої творчі роботи презентували митці: Петро Антип, Микола Бірючинський (Горлівка), Олександра Єськова, Антоніо Шевченко (Донецьк), Олександр Садовський, Ганна Гедора(Суми), Віталій Кохан (Харків), Сергій Баранник, Володимир Харакоз, Олексій Бондаренко, Сергій Кирилов ( Маріуполь), Олександр Стовбур, Сергій Савченко, Світлана Юсім, Володимир Цюпко, Валерій та Лука Басанець, Марина Яндоленко, Василь Сад (Одеса).
Більшість митців особисто приїхали на відкриття виставки до Луцька, міста, яке встигло зачарувати іншим світоглядом, красивою українською мовою та небайдужістю до проявів усього мистецького.
«Forpost» – виставка-експеримент, спроба виявити той рівень внутрішньої свободи мистців Сходу та Півдня України, який застерігає від творчого колаборантства, додає емоційної сили, спонукає стояти у ці непевні часи на варті інтересів вітчизняної культури.
Керівний партнер галереї Леся Корсак привітала гостей виставки із Днем знань і побажала розширювати свої мистецькі обрії.
«Це свято не лише вчителів та учнів, воно стосується кожної людини. Саме через недостатню кількість знань про історію, культуру, мистецтво, духовність своєї країни ми і маємо ті проблеми, що оточують нас зараз».
Також, презентували альбом робіт попередньої експозиції галереї – «Ерос та натхнення».
Пані Леся зазначила, що веселе літо закінчилося, а тому варто повертатися в реальність і усім разом робити спільну справу заради відродження мистецького потенціалу країни.
«Митці зі Сходу та Півдня України, роботи яких бачимо сьогодні, – це творчі розуми своїх регіонів, які впливають на формування мистецької думки. Нам цікаво, які вони, які проблеми обговорюють у своїх творах. Хотілося познайомитися з цим мистецтвом ближче, аби вкотре переконатися, що ми – одне суспільство, одна країна, одна ментальність».
Мистецтвознавиця Зоя Навроцька розповіла, що мета виставки – побачити ту ментальність, той рівень свободи, той вогник творчості, який, об’єднавшись з іншими, вибудує культурний простір України.
«Ліна Костенко зазначала, що український геній, український митець – водночас і політик, і історик, бо не може відірватися від віковічно не вирішених проблем, які заважають ході народу до цивілізації. Завдання нашої виставки – продемонструвати твори тих художників, які є форпостом, тобто сторожовою вартою на крайній межі фронту. Ці люди є духовним форпостом України на межі війни. Тому завдання такого невинного митецького проекту насправді дуже глибоке і вагоме».
Художників вирішили не обмежувати темами чи стилями, саме тому виставка розрахована на абсолютно різні смаки глядачів – від класичного живопису до експериментів скульптури і абстракціонізму.
Митець з Маріуполя Володимир Харакоз зазначив, що Луцьк – вибуховий для нього у плані мистецтва, бо тут хочеться не лише творити свідомо, а й дослухатися до чогось внутрішнього, піддаючись автоматичному письму.
Олександра Єськова та Антоніо Шевченко, художники із Донецька, поділилися прагненням вивчити досконало мову своєї держави. Антоніо загорівся ідеєю створити цикл портретів відомих українців, аби у світі знали, що нам є, ким пишатися. В рамках цієї виставки художник представив цикл робіт про усміхнених качок – символів добра і вміння шукати позитиви щодня.
«Саме тут, у Луцьку, я відчула все ж щось інше, ментально інше. Тут інші цінності, які творять наше суспільство здоровим і красивим», – зазначила Олександра Єськова.
Марина Яндоленко, представниця Одеської художньої школи, теж розповіла, що саме у Луцьку змогла вивчити українську мову, і тепер це місто – її особлива любов.
А Микола Бірючинський натхненно пообіцяв, що Горлівка теж скоро стане українською, і всі українці Сходу та Півдня повернуться з вічних мандрів, подібно до того, як знайшов свій правильний шлях додому Одіссей.