З нагоди відзначення 72 річниці з дня народження художника галерея вкотре виступила організатором виставки його робіт з фонду галереї, які представили в арт-кафе «Стоп-кадр». Як розповіла, мистецтвознавець Зоя Навроцька, ідейним натхненником виставки стала керуючий партнер галереї Леся Корсак, зазначивши, що Олександр Валента є своєрідним брендом, міфом Луцька, який у своїх творах опоетизував простір міста. У своїх метафоричних, невибагливих сюжетах художник вкладав багато душевної поезії. Олександр Валента був наділений особливим даром – не тільки бачити прекрасне, а й донести його до людей. Мистецтвознавець розповіла про нелегку долю та перипетії життя художника. Сашко рано залишився сиротою. Разом із молодшою сестрою потрапив у Луцький будинок дитини. Тут, як розповідав сам Сашко, вперше спробував манну кашу. Інтернатні стіни стали для нього рідною домівкою. Яскравим спогадом для юного Сашка стало знайомство з директором художньої школи Петром Сензюком, який взяв талановитого юнака під свою опіку, займався з ним індивідуально. Навіть по закінченні художньої школи Олександр Валента продовжував займатися у свого наставника. У своїй творчості Валента схилявся до пуантилізму, стилістичного напряму, в основі якого лежить манера письма мазками правильної точкової форми. Йому вдалось наповнити французький пуантилізм рідними волинськими мотивами. Однією з найвідоміших робіт художника є картина «Луцьк вечірній», яка нині знаходиться у приватній колекції. Згодом, Олександр пішов працювати на автозавод, де йому виділили кімнату у гуртожитку. Саме в цих кількох квадратних метрах, він створив перші свої роботи, які одразу ж знайшли своїх поціновувачів. Пізніше, художник отримав майстерню у підвальному приміщенні на вулиці Короленка в Луцьку. Незважаючи на всі труднощі життя, у творах Олександра Валенти немає жодної депресивної роботи. Він шукав себе у різних техніках виконання, опоетизовував звичайні речі: грушки, редьку, окрайці черствого хліба. Більшість його робіт – це натюрморти, пейзажі. Митець ніколи не прагнув матеріальних статків та слави, часто продавав свої роботи за безцінь або просто дарував їх. Сьогодні багато творів видатного волинського художника знаходяться у приватних колекціях в Німеччині, Ізраїлі, Луцьку. Вставка триватиме до кінця лютого.