ПАСІКА ТА ІНВАЗІЯ: У ЛУЦЬКОМУ МСУМКУ ВЛАШТУВАЛИ ЗУСТРІЧ З УНІКАЛЬНИМ ХУДОЖНИКОМ
img

В рамках закриття виставки київського митця Миколи Журавля у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків влаштували творчу зустріч з автором.

Художник, який вже встиг стати для лучан своїм, розповідав про власну концепцію творчості, етапні пошуки, важливі здобутки, плани, відповідав на питання та слухав відгуки про творчість.

У Луцьку більше місяця експонувалися його картини, до яких неодмінно хотілося доторкнутися.

«Ми зібралися тут, щоб краще зрозуміти душу художника, який через розповіді і фільми впустив нас у найбільш потаємне – свою майстерню, до своїх думок. Виставкові проекти Миколи Журавля бачила і Америка, і Канада, і Європа, для нас дуже цінно, що можемо і ми доторкнутися до сучасного мистецтва, яке творять у нас на очах сучасники», – зазначила «душа галереї «Арт-кафедра», а зараз ідейна натхненниця музею Леся Корсак.

Микола Журавель поділився враженнями від луцького музею, який не поступається європейським музеям, де часто виставляли твори художника.
«Це не просто фонтан картин, а ціла система, яка вражає! Це мистецтво високого рівня, яким можна пишатися на всесвітньому рівні! Важливо зберегти те, що в нас є, те, що відбувається саме зараз, бо потім воно стане надбанням цілого покоління. Незважаючи на те, що у країні війна, знаходяться люди, які роблять такі справи. Одну зі своїх картин, до речі, я подарую музею, поповнивши цю колекцію», – пообіцяв художник.

Між розмовами про високе мистецтво дивилися сучасні та несподівано динамічні фільми про проекти автора – «Пасіка» та «Інвазія перезавантаження».

Микола Журавель розповів, що все своє дитинство провів на пасіці свого батька, і вважає бджіл інтелектуальними комахами, здатними надихати і заворожувати. Чимало його виставкових проектів пов’язані із пасікою і присвячені Петру Прокоповичу, українцеві, який два століття тому винайшов нову систему вуликів, для здобу меду в якій не треба вбивати бджіл.

Так, наприклад, на Венеційському Бієнале у 2011 році в одній з найбільших церков міста Сан Стае він будує 6-метрову дерев’яну скульптуру з дерева, тканини та воску. А згодом було кілька виставок, які буквально пахнули медом і вібрували крильцями бджіл.
Мистецтвознавиця Зоя Навроцька високо відзначила роботи художника, а також розповіла, що до пасіки у неї особисте особливе ставлення, адже саме завдяки їй у голодні роки врятувалася сім’я її батьків.

Микола Журавель вважає, що сучасне мистецтво значно глибше, ніж картини і скульптури, це ще і перформанси, і відео-арт, і фотографія. Саме тому планує втілити у життя масштабний проект – поставити вулики у європейських містах, із моніторами зсередини і зовні, таким чином об’єднавши людей різних країн і показати, що усі ми – єдині.

Джерело: Таблоїд Волині.

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків