Папір із тисненням, на якому – рельєфні відбитки декоративних елементів минулого, на думку авторки, є свідченням того, що покоління було. І десь у нашій колективній пам’яті є та культурна та інтелектуальна прогалина, яка сьогодні заважає нам правильно собі ідентифікувати.
Керуючий партнер МСУМКу Леся Корсак, представляючи художницю, зазначила: «Молода місткиня зі Львівщини, закінчила аспірантуру у Львівській національній академії мистецтв, і вже дуже знана як в Україні, так і за її межами. Виставкову діяльність вона розпочала ще 2015 року. Мала багато персональних виставок – українських, міжнародних. Вона була наймолодшою серед митців з України на 12-му Флорентійському бієнале. Представляла графіку… Проект «Втрачена пристутність», який зараз ми тут представляємо, – він про колективну пам’ять. Про те, що ми втратили тяглість поколінь та зв’язок зі своїми предками. Це дуже небезпечно, і вона на цьому наголошує. Нація втрачає орієнтири, і через це націю перестає хвилювати те, що зменшується кількість населення».
Сама ж Ольга Кузюра зазначила, що проект розвивається вже понад 4 роки.
«І те, що я в ньому знаходжу для себе – це відповіді на багато запитань самоідентифікації. Це щось, що було відібрано у мене. Забуте покоління, яке було носієм культурного та інтелектуального спадку. І ця прогалина – вона йде крізь наступні покоління», – пояснює місткіня.
Говорить, пошуки свої поки що припиняти не збирається. А отже, колекція обов’язково поповниться новими слідами минулого. Можливо, деякі місткиня буде шукати і на Волині.