“Ерос і натхнення…” – під такою назвою 15 червня у Галереї сучасного мистецтва України відкривається новий виставковий проект, присвячений вічним почуттям. “А втім що первинне, а що вторинне в контексті відомої міфологічної історії? Кохання, попри всю тендітність цього почуття, є нескінченним. Воно рівнозначне вічності. Від часу наскельних малюнків, скіфських баб, античних героїв, мадонн Ренесансу і аж донині воно існує понад катаклізмами епох, суспільними зламами, духовними прагненнями й потрясіннями. О, ця жадоба людства до плотської втіхи! Скільки її у переливах барв або чуттєвості ліній художників усіх часів та народів… Скопас, Пракситель, Леонардо, Рафаель, Енгр, Клімт… Про нього міркували філософи, його оспівували музиканти… …Однак поряд із світлим Еросом-Коханням неодмінно існує темний Танатос-Смерть, а отже агресія нищення, вмирання, згасання того, що горіло полум’ям насолоди. Все найпрекрасніше підвладне волі Танатоса. Він руйнівна сила, яка нівечить і карає, змішуючи в хаосі ніжність та страждання, потворність і красу. Напевне мав рацію Фройд, коли вважав, що ця вісь-антитеза: Любов – Смерть; Ерос – Танатос – вивищена понад буденністю земного життя, що вона і є тим райським натхненням, яке споконвіку вабить, спонукаючи до творчості. Виставковий проект «Ерос і натхнення» присвячений цій повсякчас актуальній темі. Він об’єднує в експозиційному ряду твори художників із різних куточків України, з різним досвідом праці, відмінним творчим обличчям. Тут вперше зустрінуться графіка незабутньої, але майже не знаної в Західній Україні Людмили Ястреб (1945 – 1980) (Одеса) із малярством Петра Гулина (Львів). Експресіоністичні метафори Людмили Лободи (Львів) звучатимуть поряд із вишукано-ліричними образами Валерія Басанця (Одеса). А ще твори Петра Бевзи, Андрія Александровича, Петра Лебединця, Алли Алексєєвої (Київ), Олександра Сердюка, Вадима Петрова (Харків), Віктора Маринюка (Одеса), Наталки Кумановської, Катерини Ганейчук (Луцьк), Павла Ковача (Ужгород), Володимира і Тетяни Бахтових (Миколаїв), Петра Антипа (Донецьк) – таких не подібних за людською вдачею та мистецькою практикою авторів – продемонструють розуміння цієї тематики сьогодні, в царині української художньої культури сучасності. Незважаючи ні на які обставини Ерос – в іпостасі пустотливого хлопчиська із луком та стрілами – й надалі панує над світом людей, повсякчас хвилюючи їхні серця, впливає на їхню волю! ” Мистецтвознавець Зоя Навроцька