26 січня о 17:00 в Музеї Корсаків відбудеться відкриття виставки робіт студентів кафедри графічного дизайну Львівської національної академії мистецтв «Естамп»
Естамп — це насамперед робота з матрицею. Без матриці естамп неможливий. Лінолеум, метал, пластик, різці, голки… Звісно, сьогодні є технології, які не потребують традиційних інструментів, але власне робота з матрицею і пресом створює певну магію. Беремо гарний папір, зволожуємо його, потім висушуємо. В матрицю вбиваємо фарбу, під тиском преса матриця входить у папір — це вже зовсім інше поле, інший стан. Якщо провести аналогію із літературою, то живопис — це романи, а графіка більше схожа на новели.
1994 року в Львівській національній академії мистецтв створено спочатку відділ, а потім кафедру промислової графіки, сьогодні — це кафедра графічного дизайну. Від самого початку на вулиці Вірменській, 23 організувалася майстерня естампу. Особливо активним був перший завідувач кафедри Богдан Сорока. Він шукав верстати та інше обладнання, працював разом зі студентами. Спершу виконували лінорити — чорно-білі й кольорові. З якогось часу почали вивчати офорт на металі. Поступово вводили техніки монотипії та сухої голки. Суха голка була доволі дороговартісна, кількість студентів велика, працювати в металі було складно, тому ми перейшли на більш екологічно чистий матеріал — оргскло. Тепер із цим матеріалом працюють у всьому світі й результати просто фантастичні. Згодом ввели поєднання цифрового друку з класичними техніками. Із розвитком графічного дизайну інтерес студентів почав зміщуватися з традиційних інструментів у комп’ютерні. Необхідно було знайти зв’язок між комп’ютером і класичною графікою. Це були вільні теми, аби студенти могли комфортніше почуватися в новому форматі. Сьогодні ми поєднуємо класичну графіку з дизайном у формі артбуків, куди входять ілюстрації на довільну тему в різних техніках у поєднанні з шрифтовою графікою.
Студенти, які приходять в майстерню на Вірменській, зауважують своєрідну творчу ауру, що там панує. Це запах друкарської фарби, традиційні інструменти та верстати ХІХ століття. Усе це позитивно впливає на сприйняття навчального процесу. Якщо перший рік головним завданням викладача є дати можливість студентам опанувати технічні аспекти, то вже на другий рік багато хто розкривається, демонструє чудові результати. Ми намагаємося мінімально втручатися в їхню роботу, не заганяти студентську творчість і потенціал в якісь рамки. Радіємо, коли всі є різними за своїм баченням і природою сприйняття. Адже різноманітність — це і є один з елементів творчості.
Богдан Пікулицький
доцент кафедри графічного дизайну
Львівської національної академії мистецтв,
заслужений художник України
