Заснування Києва та постать його засновників огорнуті легендами та історичними тлумаченнями. Загалом вважається, що Київ був заснований у V–VI століттях нашої ери. Згідно з легендою, яка була популяризована літописом «Повість минулих літ», Київ було засновано трьома братами Києм, Щеком та Хоривом і їхньою сестрою Либіддю. Кий вважається старшим братом та лідером групи.

За легендою, брати прибули на великі береги річки Дніпро та заснували місто на одному з пагорбів. Вони вирішили назвати місто на честь старшого брата — Києва. Щек та Хорив заснували свої поселення на сусідніх пагорбах, а Либідь уособлює річку, що протікає поряд. Ці місця були стратегічно вигідними та зручними для створення поселення.

Археологічні знахідки свідчать, що перші поселення на території сучасного Києва з’явилися значно раніше згаданої легенди, ще в V–VI століттях, а розвиток міста значно активізувався у VIII–IХ століттях, коли Київ став одним із важливих центрів східних слов’ян.

З часом Київ перетворився на політичний, культурний та економічний центр Київської Русі, однієї з перших східнослов’янських держав. Місто відіграло ключову роль в об’єднанні слов’янських племен та розвитку ранньої слов’янської цивілізації. Також Київ був місцем прийняття християнства Володимиром Великим 988 року, що мало величезне релігійне та культурне значення для всієї регіону.