Вибух ядерної бомби відбувся вперше у 1945 році, коли Сполучені Штати Америки в рамках проєкту «Манхеттен» розробили та випробували атомну зброю. Перший випробувальний вибух, відомий як «Триніті», відбувся 16 липня 1945 року у пустелі Нью-Мексико.

Невдовзі після цього, 6 та 9 серпня 1945 року, атомні бомби були скинуті на японські міста Хіросіму та Нагасакі відповідно. Це призвело до миттєвої загибелі майже 200 000 людей та довгострокових наслідків у вигляді радіаційного зараження, що спричинило додаткові смерті та страждання упродовж наступних років.

Ці події мали величезний вплив на кінець Другої світової війни, оскільки Японія здалася через кілька днів після бомбардувань, і прискорило закінчення війни на Тихоокеанському театрі воєнних дій.

Вибух ядерної бомби започаткував атомну еру, ставши каталізатором для подальших ядерних досліджень і змагань під час Холодної війни, спонукав до створення більш потужної ядерної зброї. Це також привело до створення різних міжнародних угод та організацій, спрямованих на контроль та обмеження ядерної зброї для запобігання ядерній війні.