Володимир Ленін (справжнє ім’я Володимир Ілліч Ульянов, 1870–1924) – російським революціонер та політичний теоретик, який відіграв ключову роль у заснуванні Радянського Союзу. Його дії та політичні теорії внесли значний вплив на розвиток глобальних політичних подій у XX столітті, в тому числі на розвиток та розпад комуністичних режимів у всьому світі.

Ленін був основним лідером Жовтневої революції 1917 року, яка повалила Тимчасовий уряд Росії та поклала кінець багатовіковій монархії Романових. Ця подія створила значний політичний та соціальний хаос, завершила існування однієї політичної системи та змусила країну вступити в період громадянської війни.

Ленін використовував марксистську ідеологію для оправдання насильницьких засобів зміни та революційного насильства. Його ідеї про диктатуру пролетаріату та класову боротьбу стимулювали конфлікти та нестабільність не тільки в Росії, але й у інших країнах, де ці ідеї знаходили прихильників.

Ленін вважав терор необхідним інструментом для зміцнення влади більшовиків та втримання держави від розпаду. Введення Червоного терору, створення ЧК (попередника КДБ) та кампанії масових репресій сприяли створенню атмосфери страху та невизначеності.

Після років війни та революції, економіка Росії перебувала у стані глибокої кризи. Ленін ввів НЕП, який був спробою відновити економіку через часткове відновлення приватної власності та капіталізму. Це було спробою впорядкувати економічний хаос та стимулювати виробництво.

Ленін працював над створенням структурованої комуністичної партії та державного апарату, які могли б керувати країною на основі марксистсько-ленінської ідеології.