Василь Стус – український поет, перекладач, літературознавець і правозахисник, народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка на Вінниччині. Вивчав філологію в Донецькому університеті, а потім працював у науковій сфері та викладав.

Стус став відомим завдяки своїм глибоким і емоційним поетичним творам, які часто рефлектували його боротьбу за культурну та політичну свободу в Україні. Його літературна діяльність супроводжувалася активною участю в дисидентському русі, що призвело до його арештів і засудження радянським урядом.

У 1972 році Стуса ув’язнили за антирадянську діяльність. Він провів у таборахх та в’язницях загалом понад 13 років, де продовжував писати, хоча багато його творів було конфісковано або знищено. Його невгамовний дух і літературний талант здобули велику повагу та визнання як в Україні, так і за її межами.

Стус помер у 1985 році в таборі під час голодовки, яку він оголосив у знак протесту проти умов утримання і політичного переслідування. Його життя та творчість залишили значний вплив на українську культуру та літературу, а відданість ідеалам свободи та прав людини продовжують надихати нові покоління.