Сократ жив у Афінах у V столітті до н. е. Він відомий тим, що ніколи не записував своїх ідей, а віддавав перевагу діалогу як способу досягнення істини через запитання і відповіді – метод, згодом названий сократичним.

Сократ вважав, що основною метою філософії є покращення душі людини. Він зосередився на етичних питаннях, стверджуючи, що основним завданням людини є здобуття моральної чесності та досконалості. Його відоме гасло «Пізнай самого себе» закликало до самопізнання та розуміння власних обмежень та можливостей. Сократ вірив, що істина вже міститься в кожному з нас, і лише через розуміння самого себе ми можемо досягти справжнього знання.

Проте його методи та ідеї часто приводили до конфліктів з владними структурами Афін, які бачили в йому загрозу для традиційних цінностей та моралі. Це невдоволення вилилося в судовий процес, де Сократа звинуватили у безбожництві та розбещенні молоді. На суді Сократ, незважаючи на можливість уникнути смерті, використав виступ для того, щоб викласти свої філософські погляди та викликати критиків.

Сократ був засуджений до смерті, і йому запропонували випити отруту – коніум. Він прийняв свою долю з величністю та спокоєм, провівши останні години життя в обговоренні філософських питань із своїми учнями. Його смерть стала однією з найбільш емблематичних подій у філософії, символом мужності та відданості ідеалам істини та справедливості.