Платон розрізняв два світи: матеріальний світ, який ми сприймаємо через наші сенси, і світ ідей або форм, який існує вічно та є досконалим. Душа людини, за Платоном, належить до світу ідей, але тимчасово перебуває в матеріальному світі.

За Платоном, душа є безсмертною та незмінною, подібно до форм у світі ідей. Вона існує до входження в тіло і продовжує існувати після смерті тіла. Перебуваючи у світі ідей, душа має повне знання, але коли вона входить у фізичне тіло, вона забуває багато з того, що знала, і мусить наново навчатися через процес навчання та відкриттів.

Платон також розглядає реінкарнацію як процес, у якому душа входить у різні фізичні тіла протягом багатьох життів. Цей процес дозволяє душі вивчати різні аспекти життя та світу.

Після смерті, згідно з Платоном, душа залишає фізичне тіло і повертається до світу ідей, де вона знову знаходить повноту знань і блаженство. Повернення до світу ідей є поверненням до її справжнього дому, де вона вільна від фізичних обтяжень і може існувати у своїй істинній формі.

Ця концепція має велике значення в платонівській філософії, оскільки вона підкреслює необхідність провадження морального життя. Знання про те, що душа продовжує існувати після смерті та прагне до досконалості, зобов’язує людей жити праведно, доброчесно і раціонально, щоб душа могла досягти вищих сфер існування.