У слов’янській міфології чоловіка Бог зробив із землі, а жінку із тіста та й поставив їх проти сонечка, щоб висохли, а Михаїлу загадав стерегти. От Михаїл стеріг-стеріг, та якось задивився на щось, а собака прибіг та й з’їв жінку. Вложив Бог душу у чоловіка та взяв в його одну кістку з ребра та й почав робити йому вже вдруге жінку.
Але коли Бог вийняв Адамові ребро і положив його коло себе, а сам став залатувати діру в його грудях, пес знову занюхав і вхопив ребро і пустивсь із ним навтіки. Коли пса ловили, то вхопили за хвіст, який відірвався. Так як пес утік, то зробили жінку із собачого хвоста. Тому у жінки таке довге волосся, як собачий хвіст, і для її характерна енергійність та вправність розуму.