Біпедалізм – це здатність ходити на двох ногах. Біпедалізм дозволяв ефективніше збирати їжу, використовувати інструменти, долати великі відстані та адаптуватися до зміни середовища, особливо з розширенням саван і зменшенням лісів.

На думку англійського зоолога Алістера Гарді, людина еволюціонувала на узбережжях великих водойм, де основними джерелами їжі були підводні організми: риба, краби та молюски. Ходіння у воді потребувало прямої постави, що звільнило руки для збирання їжі та використання інструментів. Така адаптація призвела до втрати тілесного оволосіння та появи підшкірного жирового шару, який допомагав уникнути переохолодження. При цьому волосся на голові збереглося, що захищало від сонячного перегріву.