Петро Капиця – видатний радянський фізик українського походження, народився 8 липня 1894 року в Кронштадті, Російська імперія. Закінчив Петроградський політехнічний інститут і згодом переїхав до Великобританії для роботи з Ернестом Резерфордом у Кембриджському університеті.

У 1934 році Капиця повернувся до СРСР, де заснував Інститут фізичних проблем. Під його керівництвом інститут став одним з провідних наукових центрів країни. Однією з ключових сфер його досліджень було вивчення сильних магнітних полів, а також надпровідність і фізика низьких температур.

Капиця також розробив метод газової динаміки, який використовується для вимірювання властивостей газу за допомогою звукових хвиль, та створив нову техніку охолодження газів, відому як адіабатичне розширення. Його робота у галузі газодинаміки та вимірювання магнітних полів принесла йому світове визнання.

За свій внесок у розвиток фізики, зокрема за дослідження низьких температур та сильних магнітних полів, Петро Капиця був удостоєний Нобелівської премії з фізики в 1978 році. Він помер 8 квітня 1984 року, залишивши значний вплив на світову науку.