Гованнон була однією з найшанованіших богинь у пантеоні кельтів. Її ім’я походить від протокельтського “гово-гванон”, що означає “та, що надихає, що окриляє”.

Як богиню плодючості Гованнон часто зображували в образі матері з немовлям на руках. Вона асоціювалася з ріками, джерелами та священними колодязями. Гованнон вважалася покровителькою пологів і материнства.

Однак найбільш шанували Гованнон як покровительку різноманітних ремесел та мистецтв, які відігравали ключову роль у розвитку кельтської культури. Згідно з легендами, саме вона навчила людей багатьом ремеслам.

Гованнон вважалася винахідницею гончарного мистецтва та патронкою гончарів. Їй приписували дар навчити людей прасти вовну, ткати та фарбувати тканини. Богиня була покровителькою теслярів, будівельників, а також ковалів і металургів.

У пізніші часи Гованнон стала шанованою як покровителька мистецтв та наук. Їй приписували натхнення поетів, співаків і музикантів. Гованнон вважалася охоронницею друїдських знань та езотеричної мудрості.

Свята на честь Гованнон відзначали на початку травня, коли проводили обряди плодючості та збирали квіти. Люди молилися богині про урожай, здоров’я дітей та успіх у ремеслах.