На днях Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького радісно відкрила обійми для творів художника Миколи Кумановського: тут презентували його виставку під назвою «Метафоричний реалізм».

Як зазначила мистецтвознавець Зоя Навроцька, «для нього було важливо бути у Львові і бути в картинній галереї».

Керуюча партнерка Музею Сучасного Українського Мистецтва Корсаків Леся Корсак зауважила, що Микола Кумановський не лише волинський художник, а й львівський та хмельницький. Адже народився він на Поділлі, маючи непросту частку. Батько зазнавши страждань під час Голодомору та війни, мати ж після розкуркулення відбувала заслання.

Після повернення в Україну Микола пішов навчатися на парикмахера, аби заробити на хліб, проте рука тяглася до мистецтва. Далі навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша та у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва.

«Тому його життя минало на Волині, тому ми вважаємо його своїм, він ходив тими ж вулицями, що й ми, малював багато волинських мотивів», – розповіла Леся Корсак та додала, що Кумановський – не лише художник. Митець ілюстрував багато книг, працював біля театру, був дуже якісним викладачем скульптури, а ще писав прозу та поезію.
«Я закоханий у цю землю, я закоханий у цю мову», – це лейтмотив його чисельних творів.

Зоя Навроцька додає, що Микола Кумановський – справді багатогранна особистість.
«Він завжди був в опозиції і не піддавався на банальне прислужування системі. Уже в українській державі глузував з нашого новітнього міщанства. Він обрав свій шлях, сформував свою модель мистецтва і творив свої образи, не зважаючи на дорікання, мовляв, це не сучасно. Попри все, залишався на своїй позиції. Кумановський розглядав людину, душу», – зазначає мистецтвознавець.

«Ми презентуємо цю виставку, аби покращити здоров’я нашої нації. Я переконаний, що сьогодні мистецтво є ліками, які допомагають від невігластва. Микола Кумановський був тим лікарем, який ставив діагноз суспільству і пропонував лікування прекрасним. Його твори актуальні сьогодні», – сказав під час відкриття експозиції фундатор МСУМК Віктор Корсак.

І це справді так. Адже Кумановський був навіть більше філософом, аніж художником. Тема українства струменить у всіх творах, вона іноді жорстока, іноді викривальна, іноді він насміхається з сучасника, але не з ненависті, а з великої любові. А ще спонукає до лікування, переосмислення, духовного здоров’я.

Як слушно зауважили присутні, художник зумів показати трагізм втрати епох. І важливо, аби люди, споглядаючи його твори, задумувались, переосмислювали, формували свою думку про життєві явища.

Директор галереї Тарас Возняк зазначив, що сьогоднішньої виставки не було б, аби не колосальна робота засновників та працівників Музею Сучасного Українського Мистецтва Корсаків у Луцьку.
«У нас Музею такого формату і рівня наразі ще немає», – сказав він та висловивши вдячність за те, що Львів побачив свого художника завдяки чудовій експозиції.
Фундатори МСУМК, сім’я Корсаків подарувала галереї мистецтв два екслібриси Миколи Кумановського, а бібліотеці установи – каталог творів Музею та історичні романи письменника Івана Корсака.

Ця експозиція є іншою гостевою виставкою в рамках проекту «Дифузія», мета якого – до тридцятиріччя Незалежності України провести 30 виставок сучасного українського мистецтва у всіх регіонах України. Триватиме вона до 22 березня.