Дакійські війни були серією конфліктів між Римською імперією та Дакією, яка знаходилася на території сучасної Румунії. Ці війни відбувалися протягом двох головних кампаній, ведених імператором Траяном в періоди 101–102 та 105–106 років нашої ери.
Основними причинами війни були стратегічні та економічні інтереси Риму. Дакія мала значні ресурси золота, і це привертало увагу Риму, якому потрібні були ресурси для фінансування своєї величезної армії та бюрократії. Також Дакія мала стратегічне положення між провінціями Римської імперії у східній Європі, і її завоювання зміцнило би контроль Риму над регіоном.
Перша Дакійська війна (101–102 р. н. е.) почалася, коли Траян вирішив відповісти на напади даків на римські провінції. Війська під командуванням Траяна вторглися в Дакію та зазнали як успіхів, так і невдач. Битви були важкими, але Траяну вдалося досягти примирення з дакійським королем Децебалом, який зобов’язався платити величезний річний трибут і знищити свої фортифікаційні споруди.
Друга Дакійська війна (105–106 р. н.е.) почалася, коли Децебал порушив умови миру, зокрема намагаючись відновити військову потужність Дакії, тоді Траян організував новий наступ. Війська Риму, оснащені кращою технікою та керовані вправним стратегом, змогли глибоко проникнути на територію Дакії. У 106 році Римські війська захопили столицю Дакії Сармізегетусу, змусивши Децебала вчинити самогубство.
Після війни Дакія була анексована Римською імперією і перетворена на римську провінцію. Великі запаси золота були відправлені до Риму, зміцнивши імперську економіку. Велика частина дакійської аристократії була вбита або асимільована, що призвело до значних культурних та демографічних змін у регіоні.
