Чорнобильська катастрофа, яка сталася 26 квітня 1986 року, є однією з найбільших ядерних аварій в історії. Вибух стався на Четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, розташованій біля міста Прип’ять, Україна, тоді частина Радянського Союзу. Під час випробувань безпеки, які проводились вночі, були допущені критичні помилки управління реактором, що призвело до вибуху і пожежі, які масово викинули радіоактивні матеріали в атмосферу.

На місці негайно розпочалися евакуація населення і заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Близько 49 000 жителів Прип’яті та понад 70 000 осіб з навколишніх районів були евакуйовані упродовж декількох днів після аварії. Згодом створено зону відчуження радіусом приблизно 30 кілометрів, з якої виселили усіх мешканців.

На довгострокові наслідки вплинули значні кількості радіації, які поширилися Європою. Здоров’я тисяч людей було піддано ризику через радіаційне зараження, причому працівники ліквідації, місцеві жителі та навіть далекі населені пункти зазнали впливу. Було відзначено збільшення кількості випадків раку щитоподібної залози та інших захворювань.

Чорнобильська катастрофа викликала переосмислення політики безпеки ядерних реакторів на міжнародному рівні, сприяла змінам у стандартах і нормах ядерної енергетики. На місці аварії було зведено саркофаг для ізоляції реактора та зменшення викиду радіоактивних матеріалів, а згодом – новий безпечний конфайнмент, який був завершений у 2016 році для забезпечення додаткового захисту.

Аварія у Чорнобилі стала нагадуванням про потенційні ризики ядерної енергетики і продовжує впливати на дебати щодо її використання.